<<
>>

Стаття 30. Розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств

1. Прн ліквідації сільськогосподарських підпри­ємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установ­чих документів цих підприємств або за згодою влас­ників земельних часток (наїв).

У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.

2. Земельні ділянки державної і комунальної вла­сності, які перебували у користуванні сільськогоспо­дарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповід­но до цього Кодексу.

Ця норма визначає порядок розподілу несільського­сподарських угідь при ліквідації: 1) колективних та інших сільськогосподарських підприємств, які отрима­ли землю у колективну власність до 1 січня 2002 р., а їх члени отримали право на земельну частку (пай); 2) державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, які ліквідуються не у зв'язку з їх прива­тизацією, а в зв'язку з недоцільністю їх подальшої ді­яльності, банкрутства тощо.

При ліквідації колективного та іншого сільськогос­подарського підприємства, якому земля була передана у колективну власність, сільськогосподарські угіддя підлягають розподілові між його членами, які отрима­ли право на земельну частку (пай), а несільськогоспо-дарські угіддя підлягають розподілові відповідно до положень установчих документів (статуту) такого сіль­ськогосподарського підприємства. На жаль, установчі документи переважної більшості колективних сільсь­когосподарських підприємств не містили положень про розподіл несільськогосподарських угідь таких підпри­ємств, так як доля таких угідь була визначена ст. б Земельного кодексу України 1990 р.: несільськогоспо-дарські угіддя таких підприємств підлягали передачі у відання відповідних рад, тобто у власність держави. При відсутності в установчих документах колективного сільськогосподарського підприємства положень щодо розподілу несільськогосподарських угідь, такі угіддя підлягають розподілу у порядку, визначеному зборами власників земельних часток (паїв).

При цьому рішен­ня зборів матимуть юридичну силу: а) при участі у їх роботі всіх власників земельних часток (паїв), які отри­

71

мали такі паї із земель даного сільськогосподарського підприємства; б) всі власники земельних часток (паїв) дійшли згоди щодо порядку розподілу несільськогос­подарських угідь. Рішення зборів підлягають реаліза­ції у землевпорядному проекті, який виконується зем­левпорядною організацією.

При ліквідації державних та комунальних сільсь­когосподарських підприємств, установ та організацій не у зв'язку з їх приватизацією (ст. 25), а в зв'язку з недоцільністю їх подальшої діяльності, банкрутством тощо земельні ділянки, які перебували у їх користу­ванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування включаються до земель запасу або передаються у власність чи корис­тування громадянам та юридичним особам для сіль­ськогосподарського використання відповідно до цього Кодексу.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 30. Розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств:

  1. Стаття 29. Визначення місця розташування земельних ділянок громадян при ліквідації сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
  2. Стаття 37. Право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю
  3. 76. Правові підстави реорганізації та ліквідації сільськогосподарського кооперативу.
  4. Стаття 28. Земельні ділянки сільськогосподарських підприємств
  5. 53. Організаційно-правовий механізм захисту прав сільськогосподарських організацій і підприємств.
  6. 90. Особливості правового становища державних сільськогосподарських підприємств.
  7. 31. Реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств. Паювання КПК.
  8. Стаття 25. Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
  9. Стаття 24. Земельні ділянки державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій
  10. 54. Гарантії прав та інтересів сільськогосподарських організацій і підприємств.
  11. 89. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
  12. Стаття 27. Збереження права на землю сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, особистих селянських і фермерських господарств
  13. 45. Права та обов'язки сільськогосподарського підприємства щодо будівництва об'єктів культурно-побутового і спортивно-оздоровчогопризначення.
  14. 100. Принципи фінансової діяльності сільськогосподарських організацій та їх законодавче закріплення. Поняття фінансової дисципліни та забезпечення її дотримання в сільськогосподарських організаціях.
  15. 60. Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Суб'єкти права власності на землі сільськогосподарського призначення.
  16. 68. Поняття сільськогосподарського кооперативу, його юр. ознаки. Відмінності сільськогосподарського кооперативу від ін.. організаційно-правових форм господарювання у сільському господарстві.
  17. Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь (19лютого 1861 року)
  18. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення