3.ОРГАНИ САМОВРЯДУВАННЯ

Окрім урядових органів адміністративного управління в Галичині та Буковині існували ще органи крайового і місцевого самоврядування (крайові сейми, повітові, міські та сільські ради).

У Львові та Чернівцях 1861 р. створювалися крайові сейми, вибори до яких були нерівними для різних соці­альних груп населення. По-перше, до складу сейму авто­матично, за посадою, входили так звані вірилісти — мит­рополити, єпископи та ректори університетів. По-друге, ви­борче право не було загальним. Усі виборці розділялися на чотири курії (великої власності, торгово-промислових палат, міської буржуазії та сільську, кожна з яких окре­мо обирала депутатів до сейму строком на шість років). У виборах до галицького і буковинського сеймів через високий майновий ценз брало участь 9—10% населення. Нарешті, відкрите голосування давало великі можливості для зловживань шляхом підкупів і терору з боку дер­жавно-адміністративного апарату. В національному від­ношенні депутати галицького сейму були переважно по­ляками, а буковинського — румунами.

Компетенція крайових сеймів була дуже обмеженою. Головна сфера їх діяльності стосувалася господарських справ. Бюджетні права сеймів зводилися до накладання додатків до безпосередніх державних податків. Ці додатки нерідко перевищували навіть основну податкову суму. В галузі місцевого самоврядування сейми здійснювали на­гляд над повітовими, міськими і сільськими органами, рі­шення яких часто вимагали затвердження сейму або його виконавчого органу — крайового комітету. Вся діяльність сейму підпорядковувалася центральній владі, він був ча­стиною колоніального апарату Австро-Угорщини. Його рі­шення, які мали другорядний характер, все одно затвер­джував імператор. Отже, фактично вони були актами ім­перської волі.

Крайове та місцеве самоврядування на західноукраїн­ських землях служило, як і урядові органи, інтересам польської верхівки. Якщо іноді це самоврядування і було демократичнішим, ніж урядові органи, воно однаково за­хищало усталені порядки і всілякими способами підтриму­вало інтереси заможних верств населення.