Повідомлення Страбона про грецькі колонії на узбережжі Чорного моря

Якщо пливти з Таміракської затоки[XXI] [XXII], то ліворуч буде містечко і друга гавань херсонесців. Потім, якщо пливти вздовж берега, на південь виступає великий мис, що становить частину цілого Херсонесу.

Ha ньому розташоване місто іраклеотів[XXIII], колонія тих, що живуть на південному березі Понта, яке зветься також Херсонесом (тобто півостровом) і міститься на 4400 стадій[XXIV] плавби від гирла Тіри[XXV].

...Між містом і мисом є три гавані, потім іде стародавній Херсонес, що лежить у руїнах, за ним бухта з вузьким входом, коло якої переважно влаштовували свої розбійницькі кубла таври[XXVI], скіфське плем'я, які нападали на тих, що рятувались у цій бухті, зветься вона бухтою Символів[XXVII]. Бона з другою бухтою, що зветься Ктенунтом[XXVIII], утворює перешийок в 40 стадій. Це й є той перешийок, який замикає малий Херсонес, що становить, як ми сказали, частину великого Херсонесу, і має на собі місто з однаковою з півостровом назвою — Херсонес.

Це місто раніше користувалося автономією, але потім, спустошуване варварами, примушене було взяти собі в покровителі Мітрідата Євпа- тора, який хотів іти на варварів, що живуть вище перешийка до Борис- фену й Андрія[XXIX]. Ці походи були готуванням до війни з римлянами. Че- рез це він, спонукуваний такими надіями, охоче послав військо в Херсонес і став воювати з скіфами, що були тоді під владою Скілура і його синів з Палаком на чолі; їх, за свідченням Посідонія, будо п'ятдесят, а за свідченням Апполлоніда — вісімдесят. Він силою підкорив їх собі і в той же час зробився владарем Боспору, яким добровільно поступився йому тодішній його володар Парісад. 3 тієї пориідотепер місто Херсонес підкорене владикам Боспору... Від Феодосії до Пантікапея близько 530 стадій; вся ця земля багата на хліб, має села і місто з доброю гаванню, зване Німфей[XXX]. Пантікапей являє собою горб, з усіх боків заселений колом у 20 стадій; на схід від нього знаходиться гавань і докипри- бдизно для 30 кораблів, є також акрополь; заснований він мілітянами1. Довгийчас це місто і всі сусідні поселення навколо гирла Меотіди по обидва боки його були під одноосібною владою правителів з домуЛев- кона, Сатіра і Парісада[XXXI] [XXXII], аж до того Парісада, що добровільно передав владу Мітрідатові...

Великий Херсонес і виглядом, і розміром подібний до Пелопоннесу; ним володіють боспорські владарі після того, як він увесь дужепо- страждав від безперервних війн.

Раніш боспорські тирани володіли лише невеличким краєм при гирлі Меотіди і при Пантікапеї до Феодосії, а найбільшу частину країни до перешийка і Каркінітської затоки[XXXIII] займало скіфське плем'я таврів. Вся ця країна, а також, мабуть, і країна за перешийком до Борисфену, звалися Малою Скіфією. Через безліч переселенців, які переправлялись сюди з-за Tipy і Істра і заселяли цю країну, значна частина її теж дістала назву Малої Скіфії, бо фракійці віддавали їм землю, почасти примушувані силою, почасти ж унаслідок поганої якості грунту, бо більша частина цієї країни болотиста.

Що ж до Херсонесу, то, за винятком гірської частини на морському березі до Феодосії, вся інша його частина становить рівнину з добрим грунтом і надзвичайно багату на хліб; земля, зорана абияк, будь-яким орачем, дає врожай сам-тридцять. Жителі давали в данину Мітрідатові 180 000 медимнів[XXXIV] хліба і 200 талантів[XXXV] срібла разом з азіатськими містечками коло Сіндіки. I в давніші часи звідси вивозили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди. Розповідають, що Левкон послав з Феодосії афінянам 2 100 000 медимнів, ці самі жителі півострова спеціально звались хліборобами через те, що народи, які жили вище них, були номади, що живилися м'ясом різних тварин, переважно ж кониною, а також кобилячим сиром, молоком і сироваткою (остання, особливим способом приготовлена, є для них ласощами). Через те саме поет і назвав усіх тутешніх жителів молоко- їдами. Номади займаються більше війною, ніж розбійництвом, і війни ведуть за данину, віддавши землю у володіння бажаючим займатися хліборобством, вони задовольняються одержанням умовленої помірної данини не для наживи, а для задоволення щоденних життєвих потреб; у випадку ж несплати грошей орендаторами — починають з ними війну. Ось чому поет назвав цих самих людей і справедливими, i разом з тим не маючими засобів. Справді, вони навіть не починали б війни, якби їм правильно сплачували данину. A не платять їм ті, які певні в своїх силах, так що можуть або легко відбити нападників, або перешкодити вдертю...

Хлібороби ж хоч і вважалися щодо войовничості людьми більш мирними і цивілізованішими, але, бувши корисливими і стикаючись з морем, не втримуються від розбою і подібних незаконних засобів збагачення.

Хрестоматія з історії Украінсько'і PCP: У 3 т. — K., /959.—T. 1.—C. 14—16.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме Повідомлення Страбона про грецькі колонії на узбережжі Чорного моря:

  1. Повідомлення Страбона про грецькі колонії на узбережжі Чорного моря
  2. ЗМІСТ