<<
>>

Економічні методи в державному управлінні

– це сукупність засобів, способів і прийомів впливу держави, її органів та інститутів на суспільно-економічні відносини з метою розвитку матеріальної бази суспільства, приросту національного валового продукту, здійснення економічних та соціально-економічних програм та проектів.

Сутність полягає в тому, щоб активізувати виробничу діяльність кожного підприємства і водночас сприяти нарощуванню економічного потенціалу держави, використовуючи економічні важелі і стимули [48, с.181; 159].

Індикативне планування – це одна з форм державного регулювання ринкової економіки. Виокремлюють два типи індикативного планування:

­ кон’юнктурний – його сутність полягає в забезпеченні економічної рівноваги на ринку, тобто високої зайнятості, рівноваги платіжного балансу, стабілізації цін та ін.;

­ структурний – засіб досягнення певних структурних змін в економіці, який полягає в забезпеченні розвитку пріоритетних галузей [48, с.259].

Державне регулювання – це система типових заходів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру, які здійснюються відповідними державними органами та громадськими організаціями.

Грошово-кредитна та фінансова політика – узгоджений план, за допомогою якого уряд регулює фінансово-економічні відносини в державі, стимулює виробництво, впроваджує розподільчу та перерозподільну функції.

Захист і заохочення конкуренції – метод, при якому держава повинна постійно підтримувати дію механізму конкуренції, заохочуючи створення малих і середніх підприємств, контролюючи угоди великих, визначаючи їх відповідність антимонопольному законодавству, забезпечуючи вільний доступ на внутрішній ринок іноземного капіталу, інвестицій тощо.

Ціноутворення – метод, що застосовується державою для соціального захисту окремих категорій населення, запобігання інфляції. Використовуються фіксовані та регульовані ціни.

Податкова система – це сукупність окремих видів податків, відповідних суб’єктів і суб’єктів оподаткування у їх взаємодії, принципів оподаткування, підпорядкованих законам розвитку і функціонування економічної системи [55].

Економічне стимулювання – метод використання державних дотацій та субсидій, пільг в оподаткуванні, встановлення квот на виробництво певних видів продукції, стимулювання матеріально-технічними ресурсами. Види субсидій: товарні, кредитні, цінові.

<< | >>
Источник: БАКУМЕНКО В. Д., ТИМЦУНИК В. І.. Адміністративний менеджмент : Навчальний посібник /. - К. : Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ,2012. – 334 с.. 2012

Еще по теме Економічні методи в державному управлінні:

  1. Предмет і метод адміністративного права
  2. 37. Форми і методи держ. регулювання сільського господарства.
  3. р 2. Державне унравлінння
  4. 4. Співвідношення виконавчої влади, державногоуправління та адміністративного права
  5. 1.1. Економіко-правове забезпечення аудиту витрат на торгівельному підприємстві.
  6. ПРИНЦИП ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ:
  7. ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  8. РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  9. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ
  10. Практичне застосування методів державного управління.
  11. Економічні методи в державному управлінні
  12. Консультування в державному управлінні
  13. § 3. Державне управління в перші повоєнні роки і в період десталінізації (1945 - перша половина 1960-х рр.)
  14. § 4. Державне управління в Україні в період неототалітарного режиму (середина 1960-х - середина 1980-х рр.)
  15. § 5. Реформування системи органів державного управління України в період перебудови (1985 - 1991 рр.)