ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

Екологічна освіта та виховання спрямовані на формування особистості, яка у повсякденному житті дотримуватиметься норм екологічно грамотної поведінки та підтримуватиме практичні дії державних установ та приватних осіб щодо захисту довкілля.

Безперервна екологічна освіта охоплює екологічне виховання та навчання від дошкільного віку, екологічної підготовки в школі, а також вивчення екології та охорони довкілля в закладах освіти I, II, III та IV рівня акредитації.

В комплекс безперервної екологічної освіти включається також підвищення кваліфікації, що проводиться періодично з циклічністю в п’ять років, перепідготовка кадрів та їх цільове навчання.

Виховання у людей дбайливого ставлення до природи має починатися з дитячих років - найбільш активного періоду формування світогляду людини, характеру, звичок, ставлення до навколишнього світу. Таке ставлення формуватиметься, якщо поєднувати інтелектуальну та практичну діяльність молоді, прищеплюючи їй уміння виконувати певну практичну роботу з вивчення, збереження та відтворення конкретних природних об’єктів.

Екологічна освіта у вищих навчальних закладах, залежно від їхнього науково-педагогічного потенціалу, потреб регіону має два освіто-кваліфікаційних рівні: бакалавр, спеціаліст і магістр. У «Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями» введено окремий напрям «Екологія» за спеціальностями «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Прикладна екологія» (за галузями) та «Експлуатація апаратури контролю навколишнього середовища».

Забезпечення якісного рівня вищої освіти є одним із головних завдань, невід’ємних від соціальної сфери. Якість значною мірою регулюється Стандартами вищої освіти.

При розробці стандартів ураховують процеси створення єдиного освітнього простору в Європі. Рекомендації щодо нормативних вимог визначаються згідно з Лісабонською конвенцією і Болонською декларацією.

Запровадження ступеневої системи вищої освіти й уведення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр» надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення її соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у світове освітянське товариство. Запровадження ступеневої вищої освіти в Україні значно розширило правові рамки фахівців, про що свідчить ратифікація Верховною Радою України конвенція «Про визначення кваліфікації вищої освіти в європейському регіоні» (Лісабон, 1997 р.)

З метою незалежного забезпечення якісних показників освітньої діяльності законодавство України передбачає чіткий і прозорий механізм її регулювання, основними складовими якого є інституції ліцензування, атестації та акредитації. З цією метою в Україні створена відповідна державно-громадська інституція - Державна акредитаційна комісія (ДАК), яка забезпечує додержання вимог до вищої та професійно-технічної освіти шляхом встановлення відповідних нормативних показників до їх ліцензування та акредитації. До складу ДАК входять представники громадськості - найвідоміші вчені, ректори навчальних закладів та державні особи.

За умовою акредитації видається диплом про освіту державного зразка. Оцінювання здійснюється експертною комісією за кінцевими результатами навчання, тобто професійними ознаками випускників, вимого до яких обумовлюються відповідними нормативними документами та стандартами освіти.

Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти. Країни, які входять до цього простору, підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів, національному та європейському рівнях.

У навчальних планах всіх вищих закладів передбачено загально освітній курс «Основи екології» в обсязі 54 години. Міносвіти і науки України розроблено та затверджено програму курсу, який охоплює найголовніші теоретичні та практичні питання екологічної науки.

Важливим завданням розвитку вузівської екологічної освіти є розробка програм навчальних дисциплін екологічного напряму: підготовка нових підручників та посібників з екологічних дисциплін, створення мережі опорних кафедр екології, активізація міжнародних зв’язків в галузі екологічної освіти, зокрема стажування українських студентів у провідних навчальних закладах Європи, США, Канади.

Виходячи з освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра напряму підготовки 0401 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» за спеціальністю 6.040106 «Екологія та охорона навколишнього середовища», а також враховуючи галузеву орієнтацію Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів по даній спеціальності в університеті складена на основі «Освітньо- професійної програми» підготовки бакалавра.

Метою підготовки фахівців з даного напряму у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті є забезпечення кваліфікованими кадрами установ та підприємств природоохоронного комплексу.

Сферою діяльності бакалаврів екології є аналіз стану водних об’єктів, атмосферного повітря, ґрунтового покриву, проведення моніторингу довкілля, визначення та прогнозування стану природних компонентів, аналіз економічного управління природокористуванням, дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я людини, контроль за дотриманням вимог безпеки праці та санітарно-гігієнічних вимог

Бакалавр екології може працювати в екологічних інспекціях, в управліннях з проведення екологічної експертизи, в науково- дослідних установах з проблем охорони навколишнього середовища, а також займатися науково-дослідною та викладацькою роботою.

Базовий навчальний план підготовки бакалаврів спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» за напрямом «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» складено з урахуванням університетської концепції крізної теоретичної і практичної підготовки студентів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, що враховує галузеву специфіку автодорожнього комплексу і можливості університету, а також з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників.

Нормативний термін навчання становить - 8 семестрів (4 роки).Розподіл навчального часу студента за циклами дисциплін подано в табл.2. Навчальний час визначено у годинах та кредитах (год/кр). Один кредит дорівнює 36 годинам при 20-тижневому семестрі.

У таблиці (3.1) подано загальний навчальний час, що складається з аудиторної та самостійної роботи студента. Час аудиторних занять не повинен перевищувати 36 годин на тиждень. Навчальний час студента складається з нормативних навчальних дисциплін (4725 год. або 131,25 кр.) та вибіркової частини (2778 год. або 77 кр). Нормативні навчальні дисципліни складаються з циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін (1296 год. або 36 кр.), та циклу природничо-наукової, професійної та практичної підготовки (3429 год. або 95 кр). Нормативна частина є обов'язковою для будь-якої кафедри, що здійснює підготовку бакалаврів екології. Обсяг годин навчального часу, що визначається цією програмою, становить 5532 год. або 154 кр. До нормативної частини програми додаються 1971 год. або 55 кр. з циклу професійно-орієнтованих дисциплін за переліком програми.

Таблиця 3.1

Розподіл навчального часу студента за циклами дисциплін

Вивчення блоку нормативних дисциплін переслідує мету забезпечення необхідного мінімуму гуманітарної, фундаментальної і професійної підготовки бакалавра, який відповідає вимогам державної освітньо-професійної програми.

Через вивчення блоку вибіркових дисциплін забезпечується реалізація галузевої специфіки університету і регіону.

Таким чином, зміст підготовки фахівців зі спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» відповідає змісту підготовки державним вимогам, потребам ринку праці та його особливостям

Міносвіти і науки рекомендовано до видання більше ЗО підручників та навчальних посібників нового покоління з екологічної тематики.

Традиційно велику роботу з екоосвіти, ознайомлення широких кіл українського громадянства з біорізноманіття України і всього світу провадили такі державні установи, як Національний науково- природничий музей НАНУ, Зоологічний музей та Ботанічний сад ім. О.В. Фоміна КНУ, Музей Природи та Ботанічний сад ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Миколаївський, Одеський, Рівненський, Київський та інші зоопарки, ботанічні сади, природничі та краєзнавчі музеї України.

Особливу увагу приділяє екологічному вихованню Всеукраїнська екологічна ліга, яка з метою безперервної освіти проводить в школах екологічні уроки та конференції.

Узагальнюючи та популяризуючи передових педагогічний досвід у сфері екологічної освіти та виховання, Ліга здійснює видання «Бібліотеки ВЕЛ» у серіях «Екологічна освіта та виховання, «ЕІриродоохоронні акції». З метою інформування громадськості про стан довкілля вона розпочала видання серії карт «Стан довкілля в Україні».

Велику роботу з питань екологічного виховання та навчання проводить Національний екологічний центр України. Свої освітні програми він провадить за двома напрямами - організація роботи школярів і молоді з вивчення і охорони малих річок та видання популярної літератури з природоохоронної тематики.

4.