<<
>>

СТАТТІ КОНОТОПСЬКІ, або, точніше, біля Козацької Дуброви між Конотопом і Путивлем, дані від великого государя, його царської пресвітлої величності, всеросійського самодержця при постановленні гетьмана Івана Самойловича всьому Запорозькому війську і малоросійському народові500

Великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержець, указав боярину, воєводі та Білогородському наміснику князеві Григорію Григоровичу

Портрет Л.

Барановича (3).

501 Тобто 1672 p.

502 Источники: «ваше святійшество».

503 Інакше — Халчинський. Його пізніше вбито в Стародубі.

504 Мокрієвичем.

505 Рославцем.

Ромодановському, думному дворянинові та медінському наміснику Івану Івановичу Ржевському і дяку Афанасію Ташликову їхати в його, великого государя, Малої Росії черкаські міста, в Запорозьке військо цього боку Дніпра, й ударував, велів учинити в Конотопі раду, а на раді звелів бути преосвященному архієпископові чернігівському й новгородському Лазарю Барановичу, обозним, суддям, осаулам, полковникам, усій старшині й козакам і за їхнім правом звелів їм обрати гетьмана, кого вони поміж себе облюбують. A як виберуть гетьмана, то великий государ, його царська пресвітла величність, звелів вичитати на раді статті, які були дані за указом великого государя, його царської пресвітлої величності, колишньому гетьману Богданові Хмельницькому і всьому Запорозькому війську, на яких, статтях, були під високою рукою його царської пресвітлої величності колишній гетьман Богдан Хмельницький і все Запорозьке військо. A інші статті указав великий государ, його царська пресвітла величність, учинити за їхнім чолобиттям тепер знову для потвердження Запорозькому війську, щоб надалі не було зради й християнського кровопролиття, як учинилося від зрадників від Івашка Виговського, від Юрашка Хмельницького, від Івашка Брюховецького та інших однодумців. A коли вони оберуть гетьмана, то їм з тим новообраним гетьманом йому, великому государю царю і великому князю Олексію Михайловичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержцю, його царській пресвітлій величності, і його государським дітям, великому государю, благородному царевичу і великому князю Феодору Олексійовичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії великому государю, благородному царевичу і великому князю Іоанну Олексійовичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії великому государю, благородному царевичу і великому князю Петру Олексійовичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії, та іншим государським наслідникам учинити віру на вічне й вірне підданство за непорочною євангельською господньою заповіддю і цілувати хрест.

I бути їм у нього, великого государя, його царської пресвітлої величності і його государських наслідників у вічному підданстві невідступно на колишніх правах і вольностях за колишніми його, великого государя, його царської пресвітлої величності, жалуваними грамотами, які було дано давнішому гетьманові Богдану Хмельницькому та іншим гетьманам і всьому Запорозькому війську.

I в нинішньому 180 році501, 17 дня, в червні, за указом великого государя царя і великого князя Олексія Михайловича, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержця, боярин, воєвода і білогородський намісник, князь Григорій Григорович Ромодановський з товаришами на прохання генеральних — обозного Петра Забіли з товаришами — і полковників Запорозького війська, що були при них, учинили під Путивлем і Конотопом, у Козацькій Дуброві, в кінці валу, раду і говорили на раді указ великого государя, його царської пресвітлої величності, Лазарю Барановичу, чернігівському й новгородському архіє- ґіископу, обозному, суддям, всій старшині і війську.

У нинішньому 180 році, в березні місяці в різних числах, вищеназваний архієпископ 5(52 зі своїми дворовими людьми, з конюшим Яковом Хапчинським 503 і з кухмістром Григорієм Менжинським писав до великого государя і великого князя Олексія Михайловича, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержця, до його царської пресвітлої величності, оголошуючи про зраду бувшого гетьмана Дем’я- на Ігнатова за листом всієї генеральної старшини. A ви, обозний Петро Забіла і вся генеральна старшина з усім Запорозьким військом, писали зі слізним чолобиттям до великого нашого государя, його царської пресвітлої величності, з генеральним писарем Карпом Мокрієвим 504 та стародубським полковником Петром Рословцом 505 з товаришами, що ви є правдешні піддані царської величності та побачили таємне зрадницьке спілкування бувшого гетьмана Дем’яна Ігнатова з гетьманом того боку Дніпра Петром Дорошенком і його прошуки підданства турському султанові — він хотів тим таємним спілкуванням завести у вічну бусурманську неволю й вас, підданих

великого нашого государя, його царської пресвітлої величності.

Тоді ви, постерігаючи те й пам’ятаючи своє вірне підданство великому нашому государю, його царській пресвітлій величності, і обіцянку перед святим Євангелієм бути в повному послушенстві, взяли його, зрадника, прислали з тим вищезгаданим генеральним писарем й товаришами великому нашому государю, його царській пресвітлій величності, і били чолом, щоб великий наш государ, його царська пресвітла величність, ударував вас, вірних своїх підданих, велів учинити за вашими правами раду для обрання нового гетьмана, а на раду послати боярина та воєводу і ратних людей, а ви обіцяєтеся служити за вірним своїм і невідступним підданством, як колись, так і нині, великому государеві, його царській пресвітлій величності, і наслідникам його царської величності; і, сподіваючись на милість великого нашого государя, його царської пресвітлої величності, обнадіяли через лист усіх полковників, які є на цьому боці Дніпра, що будуть у підданстві у великого нашого государя, в його царської пресвітлої величності, за вашими правами й вольностями та за Глу- хівськими статтями. A що була то його, Демкова, зрада великому государю, його царській пресвітлій величності, прислали на обвинувачення до великого нашого государя, його царської пресвітлої величності, явні свідчення про ту зраду. I, бачачи до себе вашу вірну службу та щире старання, що ви не дали тому зрадникові Демку і 506 Василю Многогрішному. брату його 506 з товаришами їхніми здійснити свій намислений замір,

до тієї зради не пристали, не схилилися на посварні й звабні його, Демкові, слова й утвердили всьому християнському народові малоросійських міст, жителям цього боку Дніпра бути під державою великого нашого государя, його царської величності, також що не захочете до ваших смертей мати іншого государя, великий наш государ, його царська пресвітла величність, ударовує милостиво й похваляє та зволяє неодмінно тримати вас у своїй государській милості; а ви будьте й надалі надійні, без усякого сумніву на його государську милість.

I ударовує вас колишніми вашими правами й вольностями за колишніми Глухівськими статтями, і ці права та вольності ніколи не буде порушено. A ви б колишні всі статті підтвердили, а нові статті, які будуть потрібні вам до попередніх статей, постановили б.

Тож преосвященному чернігівському й новгородському архієпископу Лазарю Барановичу, обозному, і суддям, і писарю, і полковникам, і всій старшині, й козакам говорено:

Указав великий государ, його царська пресвітла величність, обрати за їхніми правами й вольностями гетьманом, кого вони облюбують.

I обозний, і судді, і писар, і полковники, і вся старшина, й козаки обрали за своїми правами й вольностями гетьманом Івана Самой- ловича.

I боярин, воєвода та білогородський намісник князь Григорій Григорович Ромодановський з товаришами веліли прочитати і закріпити попередні Глухівські статті і теперішні, які наново додано за указом великого государя. I на тих статтях гетьман і полковники, яких учинено наново, поприсягли за святою євангельською заповіддю великому государеві царю і великому князю Олексію Михайловичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержцю, і його госу- дарським наслідникам на вічне підданство, що бути їм під їхньою государською рукою невідступно.

A після того запису приведений до віри гетьман Іван Самойло- вич, і той запис — під статтями.

A на раді були і до статей руки приклали:

Преосвященний чернігівський і новгородський архієпископ Лазар Баранович.

Архімандрит новгород-сіверського Спаського монастиря Михайло Лежайський.

Ніжинський протопоп Семеон Адамов 507.

511 Дмитро Думитрашко-Райча був полковником у 1672—1676 pp. Засланий у Москву I. Мазепою.

512 Источники: «Бувайло».

513 Михайленко Павло.

514 Г у ж e л ь Д e м’ я н — полковни- кував у 1663—1664, потім у 1668— 1673 pp.

515 Дунін-Борковський Ba- c и л ь — пізніше генеральний обозний.

5,6 Источники: Макар Мрекевський, далі — Моракевський.

517 Той самий, що Іван Вородій (Воробей).

518 Г о p л e н к о Л а з a p — прилуцький полковник у 1664—1668, 1672— 1677, 1680—1687 pp. Виконував особливі доручення при Брюховецькому, інтригант. Його вбили власні козаки в час падіння I. Самойловича. (Див. p. XXVIII).

5,9 C e p б и н I в а н — полковнику- вав у 1672—1674 pp. Убитий в Умані.

Портрет I. Домонтовича (9).

508 Домонтович.

509 Прокопович.

510 Карцович, або Карпенко.

507 Написання прізвищ та імен у цьому, як і в попередніх російських документах, залишаємо без змін, виправляючи тільки правопис. Семен Адамович — досить відомий діяч тієї епохи. Був активний за Многогрішного та Ca- мойловича. Про нього див. p. XVII.

Гетьман Іван Самойлович.

Обозний Петр Забіла, замість нього приклав руку його син Степан.

СУДДІ:

Іван Домонтов 508, Павел Животовський, замість нього приклав руку київський полковник Костянтин Солонина.

Писар Сава Прокопов 509.

Осаул Іван Лисенко, замість нього приклав руку Юрія Гречаной. Хоружий Григорій Карпов510, бунчужний Леонтій Полуботок.

ПОЛКОВНИКИ:

Переяславський — Дмитрашко Райча , замість нього приклав руку козак його полку Кирило Бовайло 512.

Ніжинський — Филип Уманець, замість нього приклав руку писар Павел Михайлов513.

Полтавський — Дем’ян Гутжель 514, замість нього приклав руку чернігівський полковник Василей Бурковський 515.

Київський полковник Костянтин Солонина.

Миргородський — Іван Дуб’яга, замість нього приклав руку писар його полку Макар Мираєвський 516.

Стародубський — Петр Рославець, замість нього приклав руку писар його полку Іван Козакович517.

Прилуцький — Лазар Горленко 518.

Лубенський — Іван Сербин 519, замість нього приклав руку його писар Теодор Василієв.

Гадяцький — Семен Остренко, замість нього приклав руку писар його полку Степан Мокрієвич.

СТАРШИНА ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Григорій Рубанин 520. Суддя Юрія Мокрієвич521. Полковий осаул Роман Романович 522, хоружий Федор Забуд- ський 523.

СОТНИКИ:

Переяславський Максим Хоменко. Баришпульський Василей Носач. Басанський Сава Матяшенко. Гелм’язовський Семен Якубенко. Кропивенський Процик Кужеленко 524. Піщанський Мойсій Федесенко 525. Бубнівський Богдан Омельченко 526. Баришевський Павел Моркотун. Воронківсыйш Кирило Брайко. Березанський Федор Бузинарський. Золотоніський Войця Сербин. Іркліївський Филип Андрієнко. Домонтовський Тишко Сашченко. Леп’явський Семен Євхименко. Яготинський Лаврін Скоченко.

520 Собрание: «Рубаник».

521 Собрание: «Юр’я Ніколаєв».

522 Собрание: «Романов» — це відомий Роман Ракушка-Романовський, якому приписують авторство Літопису Самовидця.

523 Собрание: «Забужський».

524 Собрание: «Процик Кульженко».

525 Собрание: «Мойсій Федоренко».

526 Собрание: «Богдан Омельяненко».

A замість них приклав руку писар того ж полку Кирило Бувайло.

527 Собрание: «Матвієв», мабуть, Шен- дюх.

528 Михайленко Павло.

529 Собрание: «Ігуменко».

530 T a p a c e в и ч A в а к у м (інакше Ненада) — пізніше полковий осавул, ніжинський городовий отаман. Рід Тарасевичів вівся од гетьмана Тараса Трясила. Після Тарасенка пропуск. Собрание: «Ілько Пилипенко».

531 M a p к о Б a p c у к — пізніше став полковим суддею, а в 1676— 1678 pp. був ніжинським полковником.

532 C e м e о н о в — це Іван Косинсь- кий (Колибаба), старий вертіївський сотник з 1654 p., ходив іще із I. Золота- ренком на Білорусію, був тоді й наказним полковником.

533 I. П p и г a p а — був сотником Олишівської сотні (від c. Олишівка).

534 3 а б і л e н к о T a p a c — син генерального обозного П. Забіли.

535 Бахмацький.

536 Пропуск. Собрание: «Глухівський Яков Жураховський, Коропський Мартин Мартинов».

537 Собрание: «Юр’я Никифоров».

538 Яковлев — це Василь Дейнека (Яценко), сотник у 1672—1681 pp.

539 Г p и г о p о в и ч C а в а — довголітній воронізький сотник (1672—

1682 pp.).

540 Михайленко Павло.

СТАРШИНА НІЖИНСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Матвій Матвієвич 527. Писар Павел Михайлов 528. Суддя Федор Завадцький. Хоружий Василей Ігуменськой 529. Осаул Ігнат Парпура.

СОТНИКИ:

Ніжинський Абакум Тарасов 53°.

Носувський Артем Мартинов.

Кобизський Федор Андрієв.

Ніжинський Марко Бурсук531.

Вертіївський Іван Семеонов 532.

Ольшевський Іван Пригара 533.

Прохірський Григорей Хоменко.

Шаповалівський Петр Павленко.

Івангородський Демко Іванов.

Мринський Кузьма Якимов.

Девицький Петр Іванов.

Борзенський Тарас Забіленко 534.

Бахманський 535 Яков Пащенко.

Конотопський Іван Жданенко 536.

Новомлинський Степан Федоров.

Рождественський Юрей Никифоров 5 .

Кролевецький Василей Яковлев 538.

Воронезький Сава Григорієв 539.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Павел Михайлов 54°.

СТАРШИНА ПОЛТАВСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Артем Донець.

Суддя Юрко Тоболець.

Хоружий Доротій Петрашенко.

Осаул Леонтій Іванов.

Осаул Стецько.

СОТНИКИ:

Полтавський Гарасим Прогонськой.

Старосанжарівський Павел Тарасов.

Біликівський Андрій Білокун.

Сокологурський Карп.

Переволочанський Мартин.

Опошанський Мелешко Матвієв.

547 Собрание: «Степан Силин».

544 Домонтович Петро.

545 Собрание: «хоружий Семен Жила».

846 Собрание: «хоружий Яков Александров».

541 Собрание: «Шишаловський». Мабуть, Горобець.

542 Собрание: «Юрасовський».

543 Собрание: «Говтянський».

Шишанський Григорей Оробець 541.

Білоцерківський Іван Вергун.

Будянський Дмітрей Харченко.

Новосанжарівський Іван Труш.

Кобеляцький Грогорей Бражний.

Кишинський Михайло.

Келебердянський Яцько.

Зеньківський Левко Гаврилов.

Яресковсковсківський 542 Левко Тарасов.

Остапівський Яков Махнов.

Готв’янський 543 Алексій Черкашенець.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Іван Кирилов.

СТАРШИНА КИЇВСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Афонасей Савенко.

Писар Петр Іванов Домонтов 544.

Хоружий Жила 545.

Суддя Юря Незамай.

Осаул Семен Карпов син.

Яков Александров 546.

СОТНИКИ:

Київський Федор Андрієв.

Острицький Іван Дворецькой.

Гоголевський Іван Яковенко.

Козельський Гаврило Жиленко.

Бобровицький Ігнат Каленицькой.

Моровський Іван Шуменко.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Петр Іванов син Домонтов.

СТАРШИНА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Костянтин Угровецькой.

Осаул Никифор Калеников.

Писар Михайло Степанов Свободецькой. Хоружий Степан Симон 547.

СОТНИКИ:

Білоуський Павел Товстоліс.

Слабинський Іванов Пархомов син Утвенко.

Седнівський Михайло Савенко.

Березанський Сава Іовенко.

Сосницький Степан Зорченко.

Киселівський Кондрат Бутович.

Волинський Василей Коледа.

Вибельський Яков Близниченко.

555 Рославець, брат полковника Poc- лавця.

556 Лазар Тимофієвич.

557 Захар Степанович.

558 Ще його звали Ісаєнок.

559 Бирло.

552 Дащенко.

553 Козакович.

554 Юркевич.

551 Собрание: «Уцетивицький».

550 Собрание: «Макар Мрокевський».

549 Собрание: «Ковтуненко».

548 Собрание: «Филон».

Сиберезький Филип 548 Звякой.

Городницький Гришко Романов.

Менський Федор Ониськов.

Столенський Филип Марков.

Синявський Василей Марков.

Попурницький Федор Кувтиненко 549.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Михайло Степанов син Свободецькой.

СТАРШИНА МИРГОРОДСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Яков Федоров.

Писар Макар Морокевськой 55°.

Осаул Єфимов Федоров Суддя Андрій Іванов.

Осаул Грицько Яцькович Хоружий Іван Іванов.

СОТНИКИ:

Миргородський Фесько Сахненко.

Устивицький 551 Іван Майдан.

Соро.чинський Іван Барисенко.

Хорольський Грицько Міщенко.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Макар Mo- рокевський.

СТАРШИНА СТАРОДУБСЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Гаврило Дощенко 552.

Писар Іван Козаков 553.

Осаул Василей Юрев 554.

СОТНИКИ:

Стародубський Кузьма Дашкевич.

Почепський Авдій Іванов син Рословець 555. Погарський Лазар Тимофієв 556.

Бакланський Михайло Морськой.

Новгородський Захарій Степанов 557.

Шептаківський Василей Ісаєнко 558.

Мглинський Іван Берло 559.

Топальський Михайло Рубець.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Іван Козакович.

СТАРШИНА ПРИЛУЦЬКОГО ПОЛКУ:

578 Андрій Ісаєнко.

577 Федір Василевич.

572 Чигринодубровський сотник. Собрание: «Дубровський Іван Луненко».

573 Собрание: «Юсько», тобто Юзько.

574 Сенчанський сотник (від м. Сен- ча). Собрание: «Дубовяченко».

575 M. Ілляшенко потім став лубенським полковником.

576 Собрание: «Сміловський».

569 Ф e д і p B a c и л e в и ч (інакше Громко) — пізніше роменський отаман, жив іще в 1728 p.

570 Пізніше лубенський полковник. Про нього оповідатиметься далі.

571 Гаддученко.

560 C e б e c т і я н о в и ч B a c и л ь (Севастьянович) — за I. Виговського був полковим писарем, згодом — полковий суддя.

561 Син прилуцького полковника Д. Чернявського.

562 M. Ракович був варвинським сотником.

563 Варвинський сотник.

564 Інакше: Тимченко.

565 Красноколядинський сотник. Собрание: «Загурський».

566 Собрание: «Биченко».

567 Собрание: «Левко Карасенко», Карась.

568 Корибутівський.

Обозний Василей Себестянов 560.

Писар Семен Ракович.

Суддя Іван Маценко.

Осаул Григорей Чернявський561.

Хоружий Андрій Семенов.

СОТНИКИ:

Михайло Ракович 562.

Барвінський 563 Іван Андрієв.

Іченський Іван Бовченко.

Сребрянський Данило Темченко 564.

Краснянський Павел Загрудськой 565.

Іваницький Сава Міщенко.

Журавський Матвій Биченський 566.

Монастирський Тарасенко 567.

Карабутівський 568 Яцько Драпіка.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Семен Ракович.

СТАРШИНА ЛУБЕНСЬКОГО ПОЛКУ:

Писар Федор Василієв 569.

Осаул Микита Бурой.

Суддя Левко Свічка 57°.

Осаул Яцько Лещенко.

Хоружий Матвій Гудученко571.

СОТНИКИ:

Лубенський Пасько Цупченко.

Чугриндубровський Іван Дуненко 572.

Яблунівський Петр Ворона.

Городиський Трофим Ничипоренко.

Лохвицький Йосько 573 Отрок.

Сенецький Михайло Будовяченко 574.

Роменський Максимко Цшяшенко 575.

Лукомський Алексій Михайлов.

Пирятинський Гапун Забровський.

Чорноуський Лаврін Ігнатенко.

Глинський Грицько Іванов.

Смідовський 576 Леонтей Сивянченко.

Костянтинівський Іван Лубенець.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Федор Василієв 577.

СТАРШИНА ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКУ:

Обозний Михайло Андрієв. Осаул Андрій Ісаєнок . Суддя Єфим Вечурка. Хоружий Андрій Метла. Писар Степан Мокрієв 579.

579

Мокрієвич.

СОТНИКИ:

Гадяцький Федор Донець.

Грунський Михайло Михайлов.

Кузьменський Кондрат Клименкуц.

Бурківський Андрій Ісаєнко.

Веприцький Богдан Савченко.

584 Самойлович, Домонтович i Мок- рієвич.

582 K о н и с ь к и й (інакше Кас’я- ненко) — помер 1682 p.

583 Собрание: «Филип Васютинський».

580 Собрание: «Скаженоженський». °81 Собрание: «Рашевський».

Котельвенський Єрема Глиносіренко.

Лютенський Іван Сканожеженко 580.

Рошевський 581 Фетько Савощенко.

Комишенський Ігнат Супруненко.

A замість них приклав руку писар того-таки полку Степан Мок-

рієв.

МІЩАНИ МІСТА НІЖИНА:

Війт Александер Цурковськой.

Яков Жданов.

Бурмістр Єремій Кониський 582.

Писар міський Филип Васутинський 583.

1

<< | >>
Источник: Самійло Величко. Давньоруські та давні українскі літописи. Том 2. Київ - 1991. 1991

Еще по теме СТАТТІ КОНОТОПСЬКІ, або, точніше, біля Козацької Дуброви між Конотопом і Путивлем, дані від великого государя, його царської пресвітлої величності, всеросійського самодержця при постановленні гетьмана Івана Самойловича всьому Запорозькому війську і малоросійському народові500:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -