<<
>>

Про давньоєврейську словесність можна говорити з набагато більш надійних позицій порівняно з тими, па яких ми опинялись, розглядаючи досі значну частину давнього матеріалу.

Перекладачі з шумерської мови все ще стикаються з багатьма проблемами, а те, що угаритські тексти не узгоджені і таблички, на яких вони записані, дуже пошкод­жені, створює перешкоди, які вельми важко подолати, що заважає пов­ноцінному розумінню міфів і легенд, які входять до них.

Але давньоєв­рейська література, яка створювалась протягом майже тисячоліття, над­звичайно добре збереглася, тому розуміння суті текстів в основному не становить особливих труднощів при перекладі. Неможливо заперечу­вати те, що Старий Заповіт містить міфологічний матеріал і що матері­ал цей породжує проблеми, які не виникали у зв’язку з міфологією народів, які оточували євреїв.

В основі оповіді Книги Буття можна простежити лінії двох ранніх переселень народу в Ханааи, з яких розпочинається історія Ізраїлю. Перші поселенці прийшли приблизно в середині XVIII ст. до Р.Х. із Уру Халдейського на чолі з Авраамом, якого в більш ранніх джерелах називають іврі (що прийшов з-за Ефрату), і зрештою осіли в околицях Хеврона.

Друга, трохи більш пізня хвиля переселенців складалась із кочових або напівкочових арамейських племен, які прийшли на чолі з Яковом, або Ізраїлем, який став предком-епопімом ізраїльтян. Ця гілка врешті- решт оселилася навколо Сихема. Третя хвиля розселення євреїв, яка частково складалась із племен, що вийшли з Єгипту після тривалого перебування там, увійшла до Ханаана з півдня і сходу в кінці XIII ст. до Р.Х. Усі ці групи, які в кінцевому підсумку утворили народ Ізраїлю, складались із скотарів, а прийшовши в Ханаан, опинились у країні, де задовго до того мешкало семітське, як і вони, населення, котре займа­лося майже виключно землеробством.

Старий Заповіт у тому вигляді, в якому він дійшов до нас, є продук­том багатовікової роботи редакторів, У ході цієї роботи багато чого згладжувалось чи модифікувалося в міру того, як із вчень пророків поступово складалось уявлення про Ягве. Цей процес особливо вираз­но позначився на міфологічному матеріалі, тому при вивченні міфо­логії Старого Заповіту ми стикаємося із трьома основними проблема­ми: передусім нам треба виявити джерела і первісні форми старозапо- вітних міфів, потім простежити зміни, внесені єврейськими авторами І редакторами в той міфологічний матеріал, який вони запозичили із ханаанських та інших джерел, і, нарешті, з’ясувати, чи створили самі ізраїльтяни якісь власні міфи.

В остаточній редакції старого Заповіту більша частина міфологіч­ного матеріалу зібрана в перших одинадцяти розділах Книги Буття. Інші міфи, розкидані у фрагментарних формах по єврейських перека­зах і поезіях, нам належить їх виявити І розглянути у відповідному місці.

7.9.1.

<< | >>
Источник: Лубський В., Козленко В., Лубська М., Севрюков Г.. Історія релігій. Навчальний посібник. — Київ: Тандем,2002. — 640 с.. 2002

Еще по теме Про давньоєврейську словесність можна говорити з набагато більш надійних позицій порівняно з тими, па яких ми опинялись, розглядаючи досі значну частину давнього матеріалу.:

  1. Про тих-таки великих послів, яких має бути виправлено з обох монархій для потвердження постановленого, висловленого в цих пактах, миру; що вони будуть уповноважені трактувати й домовлятися про утримання обидвох частин України та Запорожжя і разом заступатимуть їх обома монархіями від кримського й турецького насильств, тощо.
  2. § 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
  3. Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
  4. Ключі відповідей до тестів для перевірки рівня засвоєння знань за навчальними модулями Тест по матеріалу частини І (модуля1)
  5. Контрольні питання та тести до матеріалу частини І (модуля 1)
  6. Про ущемлення пруссів від шведів; про непослух польського війська, бо йому не оплачено його заслуги; про вичерпання коронного скарбу; про малу надію в поляків помиритися зі шведом; про несамовитість їхніх, поляків, союзників; про виправу від поляків послом до цісаря Ольшевського; про неприязну його відправу назад від цісаря; про схильність поляків до миру з ким тільки можна; про прохання Виговським польського війська, щоб відібрати Україну, і про схильність поляків до того прохання; про їхній на
  7. Про збір грошей з поборів Малої Росії в казну царської величності і про заплату тими грішми всій старшині та черні Запорозького війська, згідно до уложення, а щоб реєстрових козаків було поставлено тридцять тисяч. Тут-таки і про архієпископські, монастирські, попівські та панські маєтності, в якому вони мають лишатися стані під своїми державцями, і про побори з них.
  8. За об’єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікувати як:
  9. Про взяття відкупу від поляків, яких відторгував на Батозі у татар Хмельницький; про відпущення 'ix із Чигрина в Польщу; промова до них Хмельницького про бідуу яка мала 'ix спіткати.
  10. Контрольні питання та тести до матеріалу частини ІІ (модуля 2)
  11. Контрольні питання та тести до матеріалу частини (Навчального модуля 3)
  12. Про те, як Хмельницький прибув із Криму; про обрання його на гетьмана, про вручення йому військових клейнодів та виділення війська Запорозького; число того війська; про бажання того війська йти на війну; про урочистості, які були на честь гетьманового обрання; про число війська, яке пішло з Хмельницьким; про вшанування, яке виказав кошовий Тугай-беєві; про застережні заходи Хмельницького; про польських шпигунів, яких піймали татари, і про відомості, які від них узяли; про війська польські та реє
  13. Про королівську раду, що вчинити з Вітембергом, який здався; про прохання великополян не відпускати Вітемберга; про затримання Вітемберга і про відіслання його до Замостя; про знудження польського війська, голод та хвороби і про те, як воно роз’їжджалося по домівках; про шведського генерала Дугласа і про польського короля, який їздив під його військо; про генеральну битву обох королів і про поразку польського короля; про втрату ним гармат, обозу й частини війська; про шведський марш на Львів; пр