Процес становлення релігійних вірувань первісної епохи
У сучасній етнографічній, історичній, філософській та іншій літературі часто вживається термін «первісна релігія». Він досить точно визначає час існування явища, яке ми розглядаємо.
Але він не зовсім точний у своєму буквальному змісті, бо в первісному суспільстві релігійні уявлення та ідеї ще не набрали системного вигляду, їх форма та зміст тільки усталювалися. Це був розпливчастий комплекс розрізнених поглядів і почуттів, хоч і пройнятих єдиною ідеєю про наявність надприродного, і який доповнювався діями, спрямованими на нього. У первісному суспільстві ще не було релігії в повному розумінні цього слова, як не було «первісної» держави, суду, війська, церкви. Тому слід пам’ятати про умовність терміну «первісна релігія»; доречнішим буде термін «первісні вірування».Первісні вірування досить повно відображали розуміння первісними людьми навколишнього їх світу. Вони виконували певні суспільні функції: регулювали відносини між людьми в первісній общині, сприяли організації колективного виробничого процесу, регулювали розподіл здобутого продукту, утверджували первісну мораль, задовольняли духовні потреби суспільства. Окремої релігійної общини не існувало, вона була тотожна родовій общині. Демократичний характер роду відбивався на демократичному характері релігійного культу, він здійснювався всіма членами общини спільно. Духовенства як окремої соціальної групи не було, природний авторитет старійшин включав у себе й авторитет керівника релігійного культу, якщо в ньому була потреба.
Первісні вірування зародилися до 40 тис. років тому — в останній період неандертальської доби. За іншими твердженнями, — це сталося значно пізніше — у кроманьйонську добу. Згідно з твердженнями австрійського етнографа, лінгвіста, богослова Вільгельма Шмідта (1868—1954) усі релігії закорінені у так званий первісний монотеїзм, якому були властиві уявлення про єдиного Бога, втілені у фетишизмі, тотемізмі.
За точкою зору Е. Тайлора, Г. Спенсера, теїстичним передували уявлення, що не сповідували не те, що віри в єдиного Бога, а навіть віри в багатьох богів. Розходяться вчені і в поглядах на те, які із форм ранніх вірувань виникли найпершими, віддаючи перевагу то фетишизму, то анімізму чи тотемізму. Та незаперечним для всіх є те, що виникнення релігійних уявлень зумовлене, з одного боку, способом життя ранньої людини (формування родового суспільства, слабка обізнаність із навколишнім світом, обмежені можливості пізнання його та впливу на нього завдяки виробничій діяльності), а з другого боку, розвитком пізнавальних, мисленнєвих її можливостей, яким уже були властиві, крім спостережливості, примітивні абстрагування, фантазія, здатність витворювати образи.Первісна людина ще не відділяла себе від природи, вірила, що в ній існують таємничі сили, від яких залежать її життя, повсякденні справи, і що на ці сили можна впливати, вдаючись до магічних дій. Саме на цьому грунтувалися ранні вірування — своєрідні проторелігії: магія, фетишизм, тотемізм, анімалізм, зоолатрія, анімізм, аніматизм, землеробський культ, шаманство.
Первісний лад мав три основні стадії розвитку: ранній, пізній (розвинутий) матріархат і патріархат. Кожній з них відповідала форма релігії, яка відображала особливості світосприйняття людей у конкретних умовах: ранньому матріархату тотемізм, пізньому землеробський культ, патріархату шаманізм.
5.2.
Еще по теме Процес становлення релігійних вірувань первісної епохи:
- Ранні форми релігійних вірувань
- Загальний огляд релігійних вірувань народів Африки
- Тенденції релігійно-правового процесу в Україні
- Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
- Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
- Синкретизм первісної культури і релігійної практики
- Нерелігійні вірування
- 11. Філософія епохи Просвітництва (Франція).
- 11) Гуманізм в філософії епохи Відродження.
- 9. Філософія епохи Відродження.
- Натурфілософія епохи Відродження.
- Розділ 5 Фанні форми вірувань і культів
- 22. Проблема людської індивідуальності в філософії епохи Відродження.
- Давньоєгипетська цивілізація, її відображення в міфах, віруваннях, ритуалах
- Мета теоретичного аналізу полягає у тому, щоб знайти процес або процеси обміну інформацією між суб’єктивованими і об’єктивованими цінностями, керівниками і підлеглими, системою адміністративного управління навчальним закладом і персоналом.
- Метою даного розділу є теоретичне відтворення процесу саморозгортання соціального світу на мікро-, макро- і мегарівнях із вказівкою на специфічні стадії цього процесу й відтворенням видозмін субстанції, що лежить в основі соціального життя.
- - С. 40-63. 12. Бурменко Т. Д. Становление рыночной экономики и люмпены // Становление
- Характерні риси релігійних правових систем