<<
>>

Особливості міфологічного мислення, його роль В СТАНОВЛЕННІ РЕЛІГІЙНИХ ВІРУВАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ

Первісні релігійні вірування і релігійний культ насамперед започатковувалися на анімістичних уявленнях про нематеріальні, духовні сутності, про душу і духів. Ці уяв­лення спочатку були дуже конкретними.

Душу ототожнювали з диханням, кров’ю, вважали, що вона міститься в серці, очах. Згодом почали вважати, що вона розчинена в усій людині, вона є, але може існувати без тіла. Так виник первісний анімізм. Свої з’явлення про надприродне люди образно викладали в своєрідних розповідях міфах, які передавалися усно з покоління в покоління. Предметом міфів були практичні дії людей у реальному світі, і тут міфи відігравали роль хранителя інформації. У міфах формулю­вались і усталювались моральні принципи та норми. Міфи мали й світоглядний зміст, вони в художній формі викладали погляди на світ, його походження, суть, порядок. У родовій общині свідомість людини вже була певною мірою свідомістю суспільною. Людина мала світогляд, на основі якого взаємодіяла з навколишнім світом. Первісну суспільну свідомість характеризували наївно-реалістичні погляди на світ, які переплі­талися з нереалістичними, фантастичними. Усі вони відображалися в міфах. А міф на той час був головним носієм інформації, його запам’ятовували і передавали від поко­ління до покоління.

Міф (грец. — розповідь, переказ) — це символічне уявлення людей про світ; витвір наївної віри, колективного художньо-образного мислення на чуттєвому рівні; опові­дання про богів, героїв. Міф виконував роль світогляду, оскільки містив загальну оцін­ку світу, формував ціннісні орієнтири, норми поведінки і діяльності. Одні вчені отото­жнюють міф і релігію, інші категорично не згодні з цим. Основою міфологічного світогляду було уособлення природи, уподібнення її до людини, перенесення на приро­ду всіх людських якостей, насамперед здатності діяти свідомо. Міфологічний світогляд формувався під час трудової діяльності людини.

Водночас розвивалося її мислення, за­кладалися умови для формування системного світогляду.

Так, у гвінейців йоруба існує міф про ориша предків, які спустилися з неба і, пере­творившись на каміння, пішли під землю. Серед ориша були і божества: Обатала та йо­го дружина Одудава уособлення неба і землі. Згідно з міфом, Одудава народила п’ятнадцять дітей, які керують світом: Оругун відає повітрям, Олокун сонцем, Ому мі­сяцем, Шаног блискавкою і громом і т. ін.

Буйно розквітла в первісних релігійних віруваннях магія. Первісні люди вважали, що перш ніж братись до роботи, обов’язково треба вплинути на надприродні сили магі­чними засобами: заклинанням, особливими співами і танцями, жертвоприношенням. Це мало вблагати чи примусити діяти ці сили на користь людям. З таких специфічних дій виникли перші релігійні обряди, релігійний культ.

Жодна магія не може існувати без системи заборон і обмежень, так званих табу, які поширювалися на їжу, відносини з чужинцями, проживання на певній території, на пе­вні предмети, особливо знаряддя праці і зброю, на певних осіб (вождів, царів, воїнів, породіль тощо). Багатьом з них можна знайти раціональне пояснення, інші несуть соці­альні функції. З первісних табу виросли сучасні культові обмеження багатьох релігій: пости, харчові обмеження, специфічні культові заборони і правила та ін.

У первісних віруваннях широко практикувався фетишизм наділення надприродними властивостями матеріальних предметів, обожнення їх. Фетиші важливі учасники магіч­них церемоній, їм надається неабияке надприродне значення, вони наявні в міфологіч­них розповідях. Фетиш супроводжує мисливця чи рибалку на його промислі, без фети­ша неможлива щаслива подорож, фетиші присутні на будь-якій події в житті общини, родини чи окремої особи. Це настільки важливий атрибут релігії, що деякі дослідники пов’язують з ним її виникнення. Численні фетиші наявні і в сучасному релігійному культі. Усі ці елементи первісних вірувань анімізм, міфологія, магія, фетишизм ніколи не існували поодинці, вони завжди були в комплексі.

5.3.

<< | >>
Источник: Історія релігій світу [Текст]: Навч. посіб. / В. І. Лубський, Є. А. Харьковщенко, М. В. Лубська, Т. Г. Горбаченко. - К.: «Центр учбової літератури»,2014. - 536 с.. 2014

Еще по теме Особливості міфологічного мислення, його роль В СТАНОВЛЕННІ РЕЛІГІЙНИХ ВІРУВАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ:

  1. Ранні форми релігійних вірувань
  2. Процес становлення релігійних вірувань первісної епохи
  3. Загальний огляд релігійних вірувань народів Африки
  4. Шумерська література про релігійне уявлення та культи
  5. 8. Типи раціональності та їх роль в становленні сучасної філософської парадигми
  6. Поняття про мислення. Характеристика операцій мислення. Форми мислення
  7. Особливості релігійного життя в Україні
  8. Особливості релігійних систем Японії
  9. 1.1. Поняття мислення. Логіка як наука про правильне мислення
  10. Особливості філософського даосизму і релігійного даосизму
  11. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
  12. Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
  13. Поняття ринку праці та особливості його функціонування
  14. 22 Метод фінансового права та його особливості.
  15. § 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
  16. Поняття та особливості господарського договору, його правова природа
  17. 42. Поняття соц.. розвитку села і АП комплексу та особливості його правового регулювання.
  18. 31. Національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності та особливості його застосування для іноземних інвесторів.