Переяславська рада

8 січня 1654 р.на козацькій раді в м. Переяс­лаві розглядалося питання про прийняття Геть­манщиною московського протекторату. Рішення не було одностайним, частина козаків були про­тивниками такого союзу і схилялася до заступ­ництва Туреччини.

Проте договір ледь не зірвався з іншої причини: московські посли відмовилися присягати на вірність від імені царя Олексія Михайловича, мотивуючи це тим, що цар є самодержцем і слова свого не змінює.

Під час Переяславської ради не було укладено жодного офіційно­го правового акта, відбулася лише одностороння присяга гетьмана та козацької старшини.

Козацькі ради проходили й в інших містах Геть­манщини. У січні-лютому 1654 р. до присяги було приведено близько 200 міст і містечок. Але союз із Мо­сквою був неоднозначно сприйнятий в Україні. Відмо­вилися присягати Уманський і Брацлавський пол­ковники /. Богун та /. Сірко, керівництво української церкви на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим; збройні виступи відбулися у Полтавському та Кропив'янському полках. Невідомо, чи складала прися­гу Запорозька Січ.

Українська сторона виробила письмовий проект договору між Гетьманщиною і Москвою під назвою Просительні статті.Але в процесі переговорів у бе­резні 1654 р. в Москві документ був скорочений і знач­но змінений.

21 березня 1654 р. були затверджені Статті Богдана Хмельницького, або Березневі статті.

1) Визнавалося верховенство московського царя над Україною.

2) Козаки зберігали всі права та вольності, реєстр складав 60 тис. чоловік.

3) Генеральна і полкова старшина отримували плат­ню.

4) Гетьмана мало обирати козацьке військо і сповіща­ти про це царя.

5) Україна мала; право на зовнішні відносини, окрім як з Польщею та Туреччиною.

6) Податки мали збирати українські чиновники.

7) У містах зберігалося самоуправління.

8) Підтверджувалося право Київського митрополита і всього духовенства на їхні маєтності.

9) У Києві та на кордонах України з Річчю Посполи­тою мали розташовуватись російські військові за­логи.

10) Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 р.

11) У разі татарських нападів на Україну передбача­лися спільні московсько-українські походи проти Кримського ханства.

«Березневі статті» змінили політичну ситуацію в Східній Європі. Україна сприймала їх як тимчасо­ве явище, а Москва — як перший крок до цілковито­го об'єднання.

Як зазначають дослідники, у правовому відношенні українсько-московський договір був не зовсім ясно сформульований, тому історики по-різному оцінюють його:

—як персональну унію, згідно з якою дві країни, маю­чи одного монарха, зберігають самоврядування;

—як протекторат Москви над Україною; Україна — васальна, залежна територія;

—як входження українських земель до складу Мос­ковської держави;

—як військово-політичний союз Москви та Ук­раїни;

—. як конфедерацію Московського царства та Геть­манщини;

—як возз'єднання України з історичними землями Росії.