Польський визвольний рух 50—60-х років XIX ст.

У 1863-1864 рр. відбулося чергове польське пов­стання проти панування Росії у Польщі.

На боці поляків воювали й українські загони під проводом А. Потебні, А. Красовського. Проте масо­вої підтримки на Україні повстання не отримало, оскільки поляки відкидали право українців на влас­ну державність і прагнули відновлення Польщі у кор­донах 1772 р.

Проте напередодні повстання відбувся розкол польського руху, про що свідчить діяльність хлопоманів.

Учасником хлопоманського руху був і Тадей Рильський — батько видатного українського поета Максима Рильського.

Хлопомани — таємний гурток частини польських студентів Київського університету, які вирішили при­святити себе захисту інтересів українського народу. Вони спростовували твердження, що Правобережна Україна є частиною Польщі, а українська мова — діалект польської. Очолив гурток хлопоманів Володимир Антонович, майбутній професор і видатний історик. Мета хлопоманів:

— ліквідація царизму і кріпацтва;

— встановлення демократичної республіки на основі рівноправного добровільного співжиття українців, росіян і поляків. Діяльність:

— дотримання народних звичаїв, спілкування українською мовою, носіння українського народ­ного одягу;

— збирання українського фольклору;

— просвітницька робота в селі, підняття національ­ної самосвідомості селян.

Хлопомани припинили діяльність у селах унаслідок поліцейського тиску в 1861 р. і приєдна­лися до українських груп, що діяли в містах.