Про Твардовського, який описав польську домову війну польськими eipmaMUy і про докінчення його праці за дванадцять років.

Самуель зі Скрипни Твардовський закінчив свою книгу, названу «Війна домова» і написану польським віршем, оцими польськими пактами зі Шведом. Наприкінці він віншує собі того щастя, що нарешті дочекався над сподіванки бажаного миру зі Шведом після такої довгої дванадцятирічної воєнної бурі й завірюхи спершу з козаками й татарами, а потім із Москвою, Шведами, Венграми й численною силою інших союзників, що заятрили свої серця тією війною.

^1,50 Твардовський помер 1660 p. Інші дані: 1661 p.

¹¹⁵¹ Мається на увазі герой польської народної легенди, який жив начебто в XVI ст. Бажаючи мати надприродні знання і жити, як хочеться, він продав душу дияволу, після чого мав багато всіляких пригод. Коли чорт хотів забрати його, Твардовський заспівав духовну пісню, за що йому було присуджено літати поміж небом та землею до дня страшного суду.

Гусарський шишак (35).

сіянами й козаками і про відібрання, як було колись, з-під московської влади до Корони Польської Великого Князівства Литовського, однак через хворобу (про що з’являє в тій же книзі на самому кінці) був прикутий до ліжка і не міг волочитися далі за своїми польськими військами і приглядатися до воєнних операцій. Зичачи отож у подальших військових діях гараздів своєму панові королю, сам він лишився в Польщі — там, де затримала його вищезгадана хвороба, з якої він так і не встав, та й віддав належний обов’язок смерті ¹¹⁵⁰. По смерті його писання були виявлені й узяті до цензури, а згодом подані й до друку. Вперше це було зроблено в Каліші 1681 року, з чого можна пізнати його щастя: сам він помер, однак праця його не вмерла і прийнята до людського вживання, завжди виставляючи неЗабутню славу його розуму перед пам’яттю цікавих. 3 якої міри і я віншую йому того щастя, викладаючи свій опис минулих подій,— все, що можу про них довідатися.

Я не гадаю, що цей Твардовський був чорнокнижник ¹¹⁵¹ — той, хто творив колись у Польщі через демонське посібництво численні чарування (як це про нього розповідається),— а інший; а ще дехто має сумнів, чи він був насправді, бо про те немає певної звістки.