Про польську конфедерацію під Тишовцями на шведа; про розі- слання конфедератських універсалів у Польщу і звідомлення королеві Казимирові про ту конфедерацію; про марнотну Казимирову виправу посла до хана, щоб той приборкав Хмельницького, і про те, як король Казимир прибув з-за кордону у Ланцут до конфедератів; про коронного маршалка Любомирського, який один час жив із польською короною у Венграх; про потвердження королівською присягою тої конфедерації і про розіслання в усю Польщу королівських

⁴⁸⁶ Це було 29 грудня 1655 p. Присягу складали в Тишовецькому костьолі.

⁴⁸⁷ Королю писали ще перед Тишове- цькою конфедерацією.

Коронні гетьмани з військом, яке було при них, і з численною шляхтою побачили, що шведи обходяться з ними не за пактами, постановленими в Усті й Кракові, з’їхалися під Тишовцями ⁴⁸⁶, де склали на шведів конфедерацію, присягнувши покласти один за одного свої голови,повернути віднятушведамисвоюстарожитнювольність, не покидати конфедератського з’єднання і не упоминатися заслуг, доки не закінчиться почата ними війна проти шведів.

Курфюрст Фридерик Вільгельм (31).

Замок Малборк.— План (29).

⁴⁸⁸ Шльонськ і Опольське князівство належали тоді Габсбургам.

⁴⁸⁹ Переговори з ханом король вів ще зі Шльонська. Пізніше було вислано в Крим посла — Яна Шомов- ського, його вислав король з Глогівки. Сам Ян-Казимир виїхав у лютому до Львова, щоб звідтіля вести переговори з Україною. Хмельницький у цей час вів переговори зі шведським королем. 13 січня 1656 p. в Чигирин вислано шведських послів.

⁴⁹⁰ Хмельницький був тоді зв’язаний з ханом договором, підписаним під Озерним (див. приміт. 424), і вів одночасно переговори з Яном-Казимиром. Отже, польський король діяв не тільки через хана: було визначено навіть послів для утвердження і підписання миру з козаками.

⁴⁹¹ Хан вислав свого посла до Хмельницького, про це він звідомляв і польського короля в листі від 27 лютого, і тільки; коли Хмельницький рішуче відмовив польським послам, хан хотів слати військо, але до того не дійшло.

⁴⁹² Хан був уже під Галичем, але ще на початку листопада повернувся у Крим. Основні переговори з ханом і Хмельницьким почалися після Ланцутської конфедерації і тяглися до весни.

⁴⁹³ Гетьмани мали аудієнцію у короля в Ланцуті 21 січня.

⁴⁹⁴ Єжи Любомирський був одним з ініціаторів повернення короля до Польщі.

особливими універсалами, розсіяними по всій Польщі, й Андрій JIi- щинський, гнєзнинський примас і архібіскуп, заохочуючи Річ Посполиту рятувати занепалу Польську вітчизну і давні ЇЇ вольності.

Польський король Ян-Казимир перебував тоді в своєму Ополь- ському князівстві ⁴⁸⁸ далеко за польськими кордонами. Він одержав листа від польських конфедератів зі звісткою про їхнє з’єднання на шведа та про відновлену до нього приязнь і, прагнучи не мати жодної перепони в своєму замислі від козаків, відразу виправив свого посла до кримського хана ⁴⁸⁹ з проханням, щоб той рушив із ордами на Хмельницького і спробував приборкати його й прихилити по- колишньому в королівське підданство ⁴⁹°. Прийнявши це посольство, а воно було не без подарунків, хан рушив із ордами на Хмельницького ⁴⁹¹, наблизившись до Чигрина, дав знати про себе Хмельницькому, запропонувавши йому в умову, щоб той, як колись, упокорився польському королеві, разом із ним, ханом, допоміг йому проти шведа і тим заслужив прощення за свій переступ.

Ha цю ханську пропозицію Хмельницький мало дбав, бо мав готові козацькі війська, і відправив ханського посла ні з чим. Хан був, либонь, зневажений цим, однак, пам’ятаючи одне те, що сказав був Хмельницький через відкуплених татар (що має з козацькими військами навідати його в Криму), а друге, знаючи, що біля Хмельницького стоїть приготоване козацьке військо, не зважився чинити йому жодної шкоди.

універсали, відпускаючи ними гріх відступництва всієї Річі Посполитої від себе і закликаючи її, як колись, до союзу з собою, що було завдяки цим універсалам цілком справлене.

Портрет Є. Любомирського (31).

^49э Шведів, крім кварціальних Конец- польського, було 7 тисяч.

⁴⁹⁰ Конецпольський з Вишневецьким зрадили 11 лютого. 3 ними було 9 тисяч війська.

^49, He до Варшави, а до Ловича.

⁴⁹⁸ Бій під Голубовим був 18 лютого.

⁴⁹⁹ Генералісимуса Яна Адольфа.