Правління Святослава (964-972 рр.)

1) Зробив своїх синів намісниками в Києві, Овручі та Новгороді;

2) залишався прибічником язичництва, руйнував християнські храми;

3) приєднав племена в'ятичів (межиріччя Оки та Вол­ги);

4) розгромив Волзьку Булгарію й Хозарський каганат, підпорядкував племена ясів і касогів (Північний Кавказ);

5) здійснив два походи на Дунайську Болгарію, допо­магаючи Візантії придушити болгарське повстан­ня; мав плани перенести столицю до болгарського міста Переяславця;

6) загинув від рук печенігів, найнятих Візантією.

За переказами, печенізький князь Куря повелів зробити з черепа Святослава чашу з написом: «Чужих бажаючи, свою погубив».

Значення діяльності КНЯЗЯ Святослава:

— численні війни знесилили Русь;

— розгром Хозарського каганату відкрив шлях кочови­кам, які завдавали великої шкоди Київській Русі;

— втрачені дипломатичні зв'язки із західноєвропей­ськими державами;

— більшість завойованих територій після смерті Свя­тослава були втрачені.