Розгром військ Врангеля
З квітня 1920 р. — головнокомандувачем Добровольчою армією став П. Врангель, який запропонував низку заходів для забезпечення підтримки населення у боротьбі з більшовиками:
— розробка «Закону про землю» (частина поміщицьких земель передавалася селянам за викуп);
— видання «Закону про волосні земства та сільські общини» (такі органи селянського самоврядування повинні були замінити сільські ради);
— надання обласної автономії козацьким землям;
— розробка нового фабричного законодавства, яке б реально захищало права робітників.
10 вересня 1920 р. — зустріч делегації УНР із П. Врангелем з метою визнання незалежності України та координації дій проти більшовиків. Обіцянка Врангеля «політично порозумітися з Україною» не була реалізована через наступ Червоної армії.
7—12 листопада 1920 р.— форсування Червоною армією Сивашу, взяття Перекопських і Чонгарських укріплень.
17 листопада 1920 р. — остаточне звільнення Криму від військ П. Врангеля.
Еще по теме Розгром військ Врангеля:
- Про польське домагання відібрати собі Україну; про Хмельниченко- ву зраду під Слободищами; про розгром поляками й татарами московських та козацьких військ під Чудновом тощо.
- Про рушення Хмельницького з Запорозьким і татарським військом від Січі до Жовтої Води та на Україну; про злучення його з реєстровими козаками, що їх послали проти нього коронні гетьмани; про розгром під Жовтою Водою польських військ на чолі з комісаром і гетьмановим сином; про взяту там здобич і полонян; про відправлення їх до Чигрина; про те, як зловили Чаплинського.
- Про давання відсічі всіляким ворогам, котрі мають наступати на Україну, для чого має бути допомога від царських військ, які виправлятимуться з Великої РосГі, і від військ із залог, що лишаються в українських містах.
- Про щасливу перемогу Хмельницького над поляками біля Батога; про рушення його звідтіля з доброю надією під Кам'янець; про теу що надія його там не збулася, і про страх у Польщі після поразки польських військ під Батогом; про лист Хмельницького в Кам'янець і про відповідь на нього, про незадоволення татар Хмельницьким і про утолення його; про збирання нових польських військ на Хмельницького; про відступ його від Кам’янця додому і про розпущення своіх військ по домівках; про лист Хмельницького до
- Про зустріч Виговського з путивльським воєводою в Константи- нові; про скарання на смерть у Гадячому кількох чоловік і про посланця, гадяцького намісника, до Пушкаря із закликом до згоди; про відіслання Пушкарем того посланця Виговського в Калантаєв; про вислання Виговським сербів, щоб узяти Пушкаря; про розгром тих сербів біля Диканьки над Голтвою; про страх від того розгрому в Миргороді і про початок тодішніх козацьких чвар; тут-таки про вибрання на Київську митрополію Дионисія Балабана. [100]
- Другий зимовий похід військ УНР
- Про всілякі чужоземні новини, найбільше цісарські й турецькі; про підводиз Ніжинського повіту; про лист сінайського архієпископа до Кочубея; про рушення з домів у перший похід водою; про залишення військ у Коломаку й Орелі для забезпечення України від татар; про переправу військ за Дніпро і водного війська через дніпрові пороги; про гетьманський лист до боярина Шейна, щоб утримався з військами на Волуськах; про гетьманське та боярське рушення водним походом від Вільного порогу і Кічкаса; про зал
- Розгром Запорозької Січі. Подальша доля запорозького козацтва.
- 1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі „Топогеодезичне (гідрографічне) забезпечення військ (сил)”
- Про турецький намір заволодіти Києвом чи розорити його; про приготування християнських військ на оборону Києва; про начальників, що очолювали християнські війська, і про чудотворну ікону Пресвятої Богородиці та інші святині; про осібні сторожові війська, що стояли супроти Криму, про козацькі війська — одні з них притягли під Kuiey а інші виправлено на низ Дніпра супроти татар; про прибуття всіх військ під Київ; про настановлення там мостів через Дніпро; про турецьку готовність іти на Київ і про
- РОЗДІЛ 3. ОЗБРОЄННЯ ВІЗАНТІЙСЬКИХ ВІЙСЬК ТА ЇХ СОЮЗНИКІВ
- Про допомогу військ царської величності малоросіянам супроти ворогів, що наступатимуть на Україну.
- РОЛЬ ЗАПОРІЗЬКОГО КОЗАЦТВА У БОРОТЬБІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ ПРОТИ НАСТУПУ ПОЛЬСЬКО-ТАТАРСЬКИХ ВІЙСЬК HA УКРАЇНУ CI660·— 1664 pp .
- Універсал про звільнення настаської шляхти від військовоїслужби та постоїв військ (15сІчня 1654р.)