Висновки до розділу 2
1. Виведено поняття кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі, що дозволило на доктринальному та практичному рівнях забезпечити реалізацію завдань загально соціального, спеціально - кримінального та індивідуального запобігання злочинам, що ставились у цій дисертації, а також створити прикладні засади для удосконалення правового механізму з цих питань та визначити основні напрями по вирішенню проблем, що існують у запобіжній діяльності у зазначених УВП.
2. Кількісно-якісна характеристика злочинів, що були вчинені персоналом виправних колоній у 2005-2014 рр., засвідчила, що: а) є чітка тенденція до їх щорічної повторюваності, сталості та збереженню, як однієї з детермінант даного виду злочинності; б) заходи, що вживаються адміністрацією виправних колоній та в цілому ДПС України спільно з іншими правоохоронними органами, включаючи спеціально-кримінологічного запобігання, по профілактиці, недопущенню та присіканню протиправних явищ і процесів, пов’язаних з протиправною діяльністю персоналу виправних колоній, є недостатніми та такими, що носять стереотипний і формальний характер, що не дозволяє нейтралізувати, блокувати, усунути тощо існуючі детермінанти вчинення злочинів з боку зазначеної категорії осіб, а також ефективно запобігати їх протиправним намірам і проявам; в) без зміни змісту та спрямованості усіх видів запобігання злочинам, їх місця і ролі у системі заходів злочинам, що вчиняються персоналом ДКВС України, у цілому, досить складно не тільки підвищити рівень боротьби зі злочинністю у цих КВУ і в цілому в системі ДКВС України та в державі, але й вирішувати на більш якісному рівні інші завдання оперативно-службової діяльності у сфері виконання кримінальних покарань; г) стан, структура та динаміка вчинення злочинів персоналом виправних колоній проявляють не тільки вузькі місця і проблемні питання, що пов’язані з добором та використанням осіб, задіяних до виконання покарання у виді позбавлення волі, але й дають можливість переорієнтувати запобігання цих злочинів на найбільш суспільно небезпечні категорії персоналу виправних колоній та раціонально використовувати його можливості, зокрема на індивідуальному рівні запобігальної діяльності.
3.
Детермінанти злочинів і правопорушень, що вчиняються персоналом виправних колоній, носять багатоаспектний характер, а саме - вони: а) проявляються через сукупність причин, що породжують, та умов, які сприяють загальній злочинності, тобто носять загальнокримінальний характер, а отже включають у собі елементи та ознаки загальної злочинності та у повній мірі відображають її зміст, що потрібно враховувати при організації заходів запобігання злочинам, що вчиняються персоналом виправних колоній, як на загальному, так і на індивідуальному рівнях (це так звані детермінанти загальної злочинності); б) включають прояви та характеристики особливої злочинності, родовим об’єктом якої є суспільні відносини у сфері службової діяльності (зловживання владою та службовим положенням; перевищення влади та службових повноважень; службова недбалість; отримання незаконної вигоди; та ін.), що складає один із елементів формування протиправних намірів і проявів конкретно взятої особи з числа персоналу виправної колонії, а тому в ході організації та реалізації заходів запобігання цим злочинам, необхідно в обов’язковому порядку брати до уваги особливості детермінант зазначеного виду злочинності; в) відображають у своєму змісті причини і умови злочинності, що має місце у виправних колоніях та яка пов’язана з протиправною діяльністю засуджених, що також варто враховувати, формуючи зміст оперативно - розшукового запобігання злочинам, які вчиняються персоналом виправних колоній (детермінанти специфічної злочинності); г) формуються з особливої мотивації та антисуспільних установок конкретно взятого суб’єкта злочину, що вчиняється особою з числа персоналу виправної колонії, та які проявляються в механізмі вчинення злочину в кожному конкретно взятому випадку - це так звані безпосередні детермінанти злочинів, суб’єктом вчинення яких виступає персонал зазначених КВУ (детермінанти безпосередніх злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній).