<<
>>

Висновки до розділу 2

1. Виведено поняття кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі, що дозволило на доктринальному та практичному рівнях забезпечити реалізацію завдань загально соціального, спеціально - кримінального та індивідуального запобігання злочинам, що ставились у цій дисертації, а також створити прикладні засади для удосконалення правового механізму з цих питань та визначити основні напрями по вирішенню проблем, що існують у запобіжній діяльності у зазначених УВП.

2. Кількісно-якісна характеристика злочинів, що були вчинені персоналом виправних колоній у 2005-2014 рр., засвідчила, що: а) є чітка тенденція до їх щорічної повторюваності, сталості та збереженню, як однієї з детермінант даного виду злочинності; б) заходи, що вживаються адміністрацією виправних колоній та в цілому ДПС України спільно з іншими правоохоронними органами, включаючи спеціально-кримінологічного запобігання, по профілактиці, недопущенню та присіканню протиправних явищ і процесів, пов’язаних з протиправною діяльністю персоналу виправних колоній, є недостатніми та такими, що носять стереотипний і формальний характер, що не дозволяє нейтралізувати, блокувати, усунути тощо існуючі детермінанти вчинення злочинів з боку зазначеної категорії осіб, а також ефективно запобігати їх протиправним намірам і проявам; в) без зміни змісту та спрямованості усіх видів запобігання злочинам, їх місця і ролі у системі заходів злочинам, що вчиняються персоналом ДКВС України, у цілому, досить складно не тільки підвищити рівень боротьби зі злочинністю у цих КВУ і в цілому в системі ДКВС України та в державі, але й вирішувати на більш якісному рівні інші завдання оперативно-службової діяльності у сфері виконання кримінальних покарань; г) стан, структура та динаміка вчинення злочинів персоналом виправних колоній проявляють не тільки вузькі місця і проблемні питання, що пов’язані з добором та використанням осіб, задіяних до виконання покарання у виді позбавлення волі, але й дають можливість переорієнтувати запобігання цих злочинів на найбільш суспільно небезпечні категорії персоналу виправних колоній та раціонально використовувати його можливості, зокрема на індивідуальному рівні запобігальної діяльності.

3.

Детермінанти злочинів і правопорушень, що вчиняються персоналом виправних колоній, носять багатоаспектний характер, а саме - вони: а) проявляються через сукупність причин, що породжують, та умов, які сприяють загальній злочинності, тобто носять загальнокримінальний характер, а отже включають у собі елементи та ознаки загальної злочинності та у повній мірі відображають її зміст, що потрібно враховувати при організації заходів запобігання злочинам, що вчиняються персоналом виправних колоній, як на загальному, так і на індивідуальному рівнях (це так звані детермінанти загальної злочинності); б) включають прояви та характеристики особливої злочинності, родовим об’єктом якої є суспільні відносини у сфері службової діяльності (зловживання владою та службовим положенням; перевищення влади та службових повноважень; службова недбалість; отримання незаконної вигоди; та ін.), що складає один із елементів формування протиправних намірів і проявів конкретно взятої особи з числа персоналу виправної колонії, а тому в ході організації та реалізації заходів запобігання цим злочинам, необхідно в обов’язковому порядку брати до уваги особливості детермінант зазначеного виду злочинності; в) відображають у своєму змісті причини і умови злочинності, що має місце у виправних колоніях та яка пов’язана з протиправною діяльністю засуджених, що також варто враховувати, формуючи зміст оперативно - розшукового запобігання злочинам, які вчиняються персоналом виправних колоній (детермінанти специфічної злочинності); г) формуються з особливої мотивації та антисуспільних установок конкретно взятого суб’єкта злочину, що вчиняється особою з числа персоналу виправної колонії, та які проявляються в механізмі вчинення злочину в кожному конкретно взятому випадку - це так звані безпосередні детермінанти злочинів, суб’єктом вчинення яких виступає персонал зазначених КВУ (детермінанти безпосередніх злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній).

<< | >>
Источник: ЛОПОХА ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ. ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ПЕРСОНАЛОМ ВИПРАВНИХ КОЛОНІЙ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. Методи дослідження
  2. 2.4. Загальнотеоретична характеристика правової системи Європейського Союзу
  3. Огляд історіографії
  4. Умови, що викликали утворення т. зв. „козацьких" літописів. Літопис Самовидця. Вага його. Огляд літератури про літопис Самовидця
  5. Списки літопису Самовидця. Видання літопису. Текст лІтопису. Мова літопису. Зміст літопису
  6. YI. Погляди автора літопису Самовидця, його симпатії й антипатії
  7. Про присилку на Ніжинське воєводство Савелова з супровідною патріаршою грамотою до гетьмана; про відвідання митрополитом Ясинсъким своєі єпархГі і про посвячення великоі мурованої церкви в Лубенському монастирі; про Петрикову втечу із Січі в Крим і про постановлення його гетьманом на Каланчаку; про Петрикові похвалки в тодішньому його намірі; про солтанський марш з Петри- ком на Малу Росію і про іхн
  8. ВИСНОВКИ.
  9. Розділ 1 ВНУТРІШНЯ I ЗОВНІШНЯ СИТУАЩЯ B УКРАЇНІ ПІСЛЯ ПАДІННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО
  10. Розділ 3 РОЗКОЛ УКРАЇНИ. БОРОТЬБА ЗА ДЕРЖАВНУ ІДЕЮ B 1660—1661 pp.
  11. Розділ 4 БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ HA ЛІВОБЕРЕЖЖІ. ПОРАЗКА ДЕРЖАВНИЦЬКОГО УГРУПОВАННЯ HA ПРАВОБЕРЕЖЖІ B 1662—1663 pp. ЧОРНА РАДА I РОЗКОЛ УКРАЇНИ ДЕ-ЮРЕ
  12. Розділ 6 ДЕҐРАДАЩЯ ІДЕЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ЗА I. БРЮХОВЕЦЬКОГО. КРИМСЬКО-ТУРЕЦЬКИЙ ЧИННИК HA ПРАВОБЕРЕЖЖІ
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -