<<
>>

2. Причинний зв'язок у справах про недбалість

Щоб зафіксувати причинний зв'язок, позивач повинен довести, що дії (бездіяльність) відповідача чи порушення ним обов'язків були фактичною і безпо-середньою причиною заподіяної шкоди.

Фактична причина.

Фактична причина, як правило, встановлюється перевіркою причинно-наслідкового зв'язку з урахуванням такого застереження, як «якби тільки не». Таким чином з'ясовується, чи була б заподіяна шкода позивачеві «якби тільки не» дії відповідача, і вирішується, чи дійсно дії останнього призвели до заподіяння шкоди. Іншим способом такої перевірки є тест на «суттєвість дії», за допомогою якого встановлюється, чи дійсно дії відповідача були суттєвими в заподіянні шкоди. Тест «якби тільки не»дає досить узагальнене уявлення щодо причинно-наслідкового зв'язку подій. Якби це був єдиний причинний зв'язок, який потрібно було довести, відповідальність наставала б через зовсім абсурдні ситуації. Наприклад, якщо водій необачно керував своєю машиною і збив пішохода, то зрозуміло, що потрібно притягувати водія до відповідальності. Але якщо машина збила пішохода, котрий виявився терористом, що прямував до міської ратуші з бомбою в кишені, і від удару бомба вибухнула, що спричинило розбиття вікон в радіусі 2-х кварталів, а скло, падаючи, порізало позивача — покладення відповідальності на водія за все це було б досить незрозумілим. Суд, звичайно, не виніс би такого рішення, логічно обґрунтовуючи це тим, що дії відповідача не були «безпосередньою причиною» завданої позивачу шкоди.

Безпосередня причина. Безпосередня причина, всупереч визначальному значенню терміну «безпосередня», має тільки поверховий зв'язок з близькістю чи віддаленістю причини від результату. Скоріше має йтися про неї, як про юридичну причину — обставини, за якими згідно з законом настає відповідальність. Як така, безпосередня причина більше стосується питання обов'язку, ніж «причини».

Тут доречно розглянути справу Палографа проти Залізниць ЛонгАйленду (Palsgrafv. Long Island R.R)54. Вона містить, напевно, найбільш відомий обмін думками в суді з приводу деліктних позовів. Ситуація була приблизно такою ж, як описана в попе-

52 Див. Zelenko v. GimbelBros., 287 N.Y.S. 134 (1935) (притягнення до відповідальності представників

компанії у випадку, коли особа відчула себе недобре, перебуваючи у магазині компанії; персонал відвів

цю особу до санітарного пункту магазину й залишив там без нагляду на 6 годин, що завдало цій особі

шкоди).

53 Див. Restatement § 339. Інші обов'язки власників землі розглядаються у розділі XIII.

54 Див. 248 N.Y. 339, 162 N.E. 99 (1928). . ... !: ; . ..,-,.„ , .„¦ .

Деліктне право ' 387

редньому параграфі. А саме: службовець залізниці допомагав пасажиру зайти до вагона поїзда і при цьому спричинив випадання багажу пасажира, де були феєрверки, які вибухнули. Внаслідок вибухова хвиля збила важкий стовпець в кінці залізничної платформи, який впав на місіс Палсграф і заподіяв їй шкоду. Суддя Кардозо з Апеляційного суду Нью-Йорка висловив думку більшості, виносячи вирок не на користь позивача: дії працівника залізниці не були недбалістю, оскільки він не повинен був обслуговувати місіс Палсграф та не міг передбачити наслідків, що настали.

Як правило, підсумком суперечок з приводу безпосередності причини є лише констатація розбіжностей у поглядах.

Але, якщо суд вирішує, що заподіяння шкоди можливо було передбачити, він визнає цю обставину як безпосередню причину. В такому випадку не постає питання, чи дійсно відповідач передбачав настання шкідливого наслідку. Достатньо визнати, що теоретично пересічна людина могла б це передбачити.

Інша перевірка, що пропонується, це тест на «направленість» дії. Метою цього тесту є встановити, що дія відповідача була безпосередньою причиною заподіяння шкоди позивачу, якщо існує нерозривний ланцюг подій між дією і заподіяною шкодою . Дехто не вважає тести на направленість дії та на можливість її передбачення за окрему перевірку, а лише простим повторним підтвердженням обсягу обов'язків відповідача.

Проміжна причина.

Важливим моментом при знаходженні причини нанесення шкоди є з'ясування «проміжної причини». Проміжна причина вказує на зв'язок події з недбалими діями відповідача, що призвели до заподіяння шкоди. Якщо проміжна причина була безпосередньою причиною заподіяння позивачу шкоди, то відповідач, як правило, звільняється від відповідальності. Але, якщо проміжну причину відповідач міг не допустити, він, звичайно, буде відповідати за заподіяння додаткової шкоди. Наприклад, особа, що дозволила розлити бензин на дорозі, може бути притягнута до відповідальності за шкоду, спричинену кинутою третьою особою запаленою цигаркою. Відповідальність настане тому, що зазвичай людина могла б передбачити, що це може статися.

На відповідача може бути накладена відповідальність, навіть якщо шкода сталася через погодні умови, якщо це можливо було передбачити .

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 2. Причинний зв'язок у справах про недбалість:

  1. Поняття вбивства та його види.
  2. § 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
  3. § 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
  4. § 4. Необережність та її види
  5. 1. Злочини проти життя
  6. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
  7. 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
  8. 2. Види злочинів у сфері службової діяльності Зловживання владою або службовим становищем
  9. А. Розвиток деліктного права у перспективі
  10. Г. Недбалість
  11. 2. Причинний зв'язок у справах про недбалість
  12. ДОДАТОК А СПРАВА «ГОФМАН ПРОТИ ДЖОНС» (Верховний суд штату Флорида)
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -