2. Причинний зв'язок у справах про недбалість
Щоб зафіксувати причинний зв'язок, позивач повинен довести, що дії (бездіяльність) відповідача чи порушення ним обов'язків були фактичною і безпо-середньою причиною заподіяної шкоди.
Фактична причина.
Фактична причина, як правило, встановлюється перевіркою причинно-наслідкового зв'язку з урахуванням такого застереження, як «якби тільки не». Таким чином з'ясовується, чи була б заподіяна шкода позивачеві «якби тільки не» дії відповідача, і вирішується, чи дійсно дії останнього призвели до заподіяння шкоди. Іншим способом такої перевірки є тест на «суттєвість дії», за допомогою якого встановлюється, чи дійсно дії відповідача були суттєвими в заподіянні шкоди. Тест «якби тільки не»дає досить узагальнене уявлення щодо причинно-наслідкового зв'язку подій. Якби це був єдиний причинний зв'язок, який потрібно було довести, відповідальність наставала б через зовсім абсурдні ситуації. Наприклад, якщо водій необачно керував своєю машиною і збив пішохода, то зрозуміло, що потрібно притягувати водія до відповідальності. Але якщо машина збила пішохода, котрий виявився терористом, що прямував до міської ратуші з бомбою в кишені, і від удару бомба вибухнула, що спричинило розбиття вікон в радіусі 2-х кварталів, а скло, падаючи, порізало позивача — покладення відповідальності на водія за все це було б досить незрозумілим. Суд, звичайно, не виніс би такого рішення, логічно обґрунтовуючи це тим, що дії відповідача не були «безпосередньою причиною» завданої позивачу шкоди.Безпосередня причина. Безпосередня причина, всупереч визначальному значенню терміну «безпосередня», має тільки поверховий зв'язок з близькістю чи віддаленістю причини від результату. Скоріше має йтися про неї, як про юридичну причину — обставини, за якими згідно з законом настає відповідальність. Як така, безпосередня причина більше стосується питання обов'язку, ніж «причини».
Тут доречно розглянути справу Палографа проти Залізниць ЛонгАйленду (Palsgrafv. Long Island R.R)54. Вона містить, напевно, найбільш відомий обмін думками в суді з приводу деліктних позовів. Ситуація була приблизно такою ж, як описана в попе-52 Див. Zelenko v. GimbelBros., 287 N.Y.S. 134 (1935) (притягнення до відповідальності представників
компанії у випадку, коли особа відчула себе недобре, перебуваючи у магазині компанії; персонал відвів
цю особу до санітарного пункту магазину й залишив там без нагляду на 6 годин, що завдало цій особі
шкоди).
53 Див. Restatement § 339. Інші обов'язки власників землі розглядаються у розділі XIII.
54 Див. 248 N.Y. 339, 162 N.E. 99 (1928). . ... !: ; . ..,-,.„ , .„¦ .
Деліктне право ' 387
редньому параграфі. А саме: службовець залізниці допомагав пасажиру зайти до вагона поїзда і при цьому спричинив випадання багажу пасажира, де були феєрверки, які вибухнули. Внаслідок вибухова хвиля збила важкий стовпець в кінці залізничної платформи, який впав на місіс Палсграф і заподіяв їй шкоду. Суддя Кардозо з Апеляційного суду Нью-Йорка висловив думку більшості, виносячи вирок не на користь позивача: дії працівника залізниці не були недбалістю, оскільки він не повинен був обслуговувати місіс Палсграф та не міг передбачити наслідків, що настали.
Як правило, підсумком суперечок з приводу безпосередності причини є лише констатація розбіжностей у поглядах.
Але, якщо суд вирішує, що заподіяння шкоди можливо було передбачити, він визнає цю обставину як безпосередню причину. В такому випадку не постає питання, чи дійсно відповідач передбачав настання шкідливого наслідку. Достатньо визнати, що теоретично пересічна людина могла б це передбачити.
Інша перевірка, що пропонується, це тест на «направленість» дії. Метою цього тесту є встановити, що дія відповідача була безпосередньою причиною заподіяння шкоди позивачу, якщо існує нерозривний ланцюг подій між дією і заподіяною шкодою . Дехто не вважає тести на направленість дії та на можливість її передбачення за окрему перевірку, а лише простим повторним підтвердженням обсягу обов'язків відповідача.
Проміжна причина.
Важливим моментом при знаходженні причини нанесення шкоди є з'ясування «проміжної причини». Проміжна причина вказує на зв'язок події з недбалими діями відповідача, що призвели до заподіяння шкоди. Якщо проміжна причина була безпосередньою причиною заподіяння позивачу шкоди, то відповідач, як правило, звільняється від відповідальності. Але, якщо проміжну причину відповідач міг не допустити, він, звичайно, буде відповідати за заподіяння додаткової шкоди. Наприклад, особа, що дозволила розлити бензин на дорозі, може бути притягнута до відповідальності за шкоду, спричинену кинутою третьою особою запаленою цигаркою. Відповідальність настане тому, що зазвичай людина могла б передбачити, що це може статися.На відповідача може бути накладена відповідальність, навіть якщо шкода сталася через погодні умови, якщо це можливо було передбачити .
Еще по теме 2. Причинний зв'язок у справах про недбалість:
- 3. Виправдання у справах про недбалість
- Про справу Жабокрицького, номіната Луцько'і єпископії, його корес- понденцїі і про патріарші та царські відповіді; про листовну відозву архімандрита Хрисанфа до гетьмана; про смерть царя Іоанна Олексійовича; про шкідливе ординське вторгнення на Україну у помсту за Казикермен; про прусських музикантів, які прибули з Москви. Про бажання коронного гетьмана через лист відомостей у гетьмана Мазепи. Про запорозьку приязн
- Про перший невдалий російський похід на Крим τα про причини його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман; про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про тодішню генеральну старшину та полковників; про злу- чення з московськими військами та про пе
- Про царювання трьох царів у Pocii; про стрілецький бунт і причини його; про якості государя Петра Олексійовича; про подГі, що були за його царювання; про розмежування Косоговим полтавських грунтів із коломацькими; про ханського посла в Москву і про постановления миру з Кримом; про королівські затяги козаків на Віденську війну і про заборону тих його затягів; про повторну переволочанську розміну і про викуплення Шеремета; про царське жалування, послане ханові.
- Про другу тримісячну книгу «Житій святих», котра вийшла з києво-печерськоі друкарні; про шкідливе татарське вторгнення під Сандомир та Львів; про патріарше благословення гетьману через грамоту на похід до Казикермена; про приязнь з Волощини до гетьмана з усілякими звідомленнями про чужоземців; про причини російської війни на Азов та Казикермен; про похід туди московських та козацьких військ; про невзяття тог
- Про подвійні різні тодішні зачини; про причини, через що турчин повстав на розорення тогобічної козацької України; про супліка- ції тогобічних міст до гетьмана Самойловича, щоб заступив від турчина, і про його легковажне заступництво; про Мурашкове лицарство під Ладижином проти турків і про неправедний вчинок його — забиття взятого живцем турецького царевича; про турецький за те гніву про взяття
- Про смерть царя Олексія Михайловича і про нового царя Феодора Олексійовича; про Самойловичеву апеляцію до Москви на Дорошенка; про Дорошенковий лист do запорожців, у якому він жаліється на Самойловича, / про відповідь запорожців на цей лист Дорошенкові; про Дорошенкову антипатію із Самойловичем через тодішні причини; про прихід під Чигрин Ромодановського з Самойловичем і про здобування Чигрина; пр
- Розгляд справ про порушення зако-нодавства про захист економічної конкуренції
- Про тридцятилітнє тогобічне українське нещастя і про настале все- конечне Ti запустіння; про причини турецького находу на Чигрин, про скликання і першу виправу від Цариграда під Чигрин турецьких військ із вейзиром, трапезонтським пашею і Хмельниченком; про передчуття в нещасливій Україні крайнього Ti занепаду; про тодішні моління й підмогу, послану в Чигрин; вірші панегіричні; про зібрання на цьому боц
- III. Винесення постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
- § 42. Підстави і приводи для порушення кримінальної справи та їх характеристика. Строки і порядок перевірки заяв і повідомлень про злочин. Органи і особи які вправі порушити кримінальну справу.
- § 38. Підстави і приводи для порушення кримінальної справи та їх характеристика. Строки і порядок перевірки заяв і повідомлень про злочин. Органи і особи які вправі порушити кримінальну справу.