Реакція на важкий стрес і порушення адаптації

Посттравматичний стресовий розлад виникає як відставлена і затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію (короткочасну або тривалу) виключно загрозливого чи катастрофічного характеру (наприклад,

природні чи штучні катастрофи, війна, глибокі нещасні випадки, спо-стереження за насильницькою смертю інших, роль жертви катувань, тероризму, зґвалтування чи іншого злочину). Типовими ознаками посттравматичного стресового розладу є епізоди повторного пере-живання травми у вигляді непозбутніх спогадів, снів чи кошмарів, що виникають на тлі хронічного почуття "заціпенілості" і емоційної притупленості, відсторонення від оточення, відсутності реакції на довкілля, ангедонії і ухиляння від діяльності й ситуацій, що нагадують про травму. Іноді трапляються драматичні, гострі спалахи страху, паніки чи агресії, які провокуються стимулами, що викликають не-сподіваний спогад про травму чи про реакцію на неї. Наявність травми доповнюється повторюваними непозбутніми спогадами про подію, фантазіями і уявами.

Такий розлад виникає внаслідок травми після латентного періоду, що може тривати від кількох тижнів до місяців. Перебіг захворювання хвилеподібний, і найчастіше настає одужання. Іноді захворювання може мати хронічний перебіг протягом років, що призводить до зміни особистості.