<<
>>

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теорії адміністративного права, законодавства, досягнень органів прокуратури та прокурорів, інших органів публічної адміністрації наведено нове розв’язання наукового завдання стосовно розвитку засад і змісту адміністративно-правового статусу прокуратури України, викладено найбільш важливі наукові та практичні результати, визначено проблемні питання, для розв’язання яких можуть бути застосовані результати дослідження.

Основі з них такі:

1. Визначено місце і роль прокуратури України в системі державної влади, які полягають в тому, що вона є забезпечувальним органом судової влади, яка монопольно здійснює державно-владні функції стосовно підтримання публічного обвинувачення в суді, заходи щодо судового забезпечення дотримання принципу законності у процесуальній діяльності слідчих та органів, які проводять оперативно -розшукову діяльність.

2. Визначено, що адміністративно-правовий статус прокуратури України - це сукупність правових елементів, які визначають місце і роль Г енеральної прокуратури, регіональних, місцевих, спеціалізованих прокуратур і прокурорів у правовій системі України, які характеризують зміст їх адміністративної діяльності щодо виконання покладених на них нормами адміністративного права завдань і функцій, а також визначають основи адміністративно-правової незалежності прокуратури України з метою захисту прав, свобод і законних інтересів окремих осіб та суспільства загалом.

3. Виокремлено ключові критерії для формування організаційної структури прокуратури певного рівня: по-перше, чітке визначення керівної ланки, тобто тієї сукупності державних посад органів прокуратури, яка пов’язана з використанням владних повноважень, що виражені в управлінських рішеннях; по-друге, побудова підрозділів прокуратури таким чином, щоб вони могли ефективно взаємодіяти у складних питаннях захисту та відновлення порушених прав громадян; по-третє, чітке виділення та опис в органах прокуратури посад і робочих місць.

4. Визначено, що адміністративна компетенція прокуратури - це сукупність правових засобів щодо забезпечення адміністративної діяльності Генеральної, регіональних і місцевих прокуратур, що здійснюється від імені держави з метою виконання покладених на них функцій щодо здійснення специфічних державно-владних заходів у суді, з метою реалізації завдань держави щодо захисту й відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб суспільно-небезпечними діяннями, запобігання і припинення порушення прав осіб, щодо яких здійснюються заходи оперативно-розшукової діяльності примусового характеру, пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян, через покладення на них адміністративних обов’язків і надання для їх виконання відповідних прав.

5. Розкрито особливості правової природи адміністративних обов’язків і прав прокуратури України як обсягу чітко прописаної законодавством компетенції, яка надана державою Генеральному прокурору, органам прокуратури, прокурорам у рамках поставлених їм до виконання завдань і функцій, що встановлені та гарантовані Конституцією і законами України, наділені особливим правовим змістом, реалізація яких впливає на поведінку і діяльність громадян, функціонування органів державної влади і посадових осіб, що здійснюються з метою захисту і відновлення порушених прав осіб та публічного інтересу держави в цілому.

6. Доведено, що адміністративна відповідальність у сфері діяльності прокуратури України є вагомим чинником адміністративно-правового статусу прокуратури України, що складається з різних елементів суб’єктивного складу, коли прокурори можуть бути як суб’єктами адміністративних правопорушень, так і мати владну адміністративно-правову компетенцію, зокрема щодо нагляду за додержанням законів в адміністративних провадженнях, пов’язаних із корупційними та військовими адміністративними правопорушеннями.

7. Виявлено й узагальнено компаративістичні положення адміністративно-правових аспектів статусу прокуратури зарубіжних країн (США, Франції, Литви, Польщі, Угорщини, Чехії, Данії, Федеративної республіки Німеччина), в яких функції прокуратури зазнали значного звуження при одночасному підвищенні професійності і дієвості стосовно забезпечення прав осіб у системі судової влади незалежно від того, чи формально належать прокуратури до судової чи виконавчої гілки влад.

Загалом зроблено висновок, що для України найбільш вдалим для запозичення є досвід країн-учасниць ЄС Східного партнерства, в яких прокуратура належить до судової гілки влади.

8. Визначено, що провідним чинником удосконалення адміністративно - правового статусу прокуратури України є приведення адміністративних обов’язків і прав органів прокуратури і прокурорів, а також положень щодо добору, призначення, звільнення прокурорів і притягнення їх до адміністративної відповідальності шляхом втілення у правотворчість проекту Закону України «Про приведення правового статусу прокуратури України до вимог Конституції України як єдиної системи судової гілки влади», в якому посилюється незалежність прокуратури від Президента України шляхом конкурсного добору претендента на посаду Г енерального прокурора громадськістю (за аналогією до Національного антикорупційного бюро) без зміни встановленої Конституцією України процедури його призначення.

<< | >>
Источник: НЕВРОЗОВ ОЛЕКСІЙ БОРИСОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОКУРАТУРИ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. І. Складання обвинувального висновку і направлення справи для попереднього розгляду її суддею
  2. Висновки
  3. 2.4. Висновки до розділу
  4. ВИСНОВКИ
  5. ВИСНОВКИ
  6. ВИСНОВКИ
  7. Висновки до розділу 1
  8. Висновки до розділу 2
  9. ВИСНОВКИ
  10. ВИСНОВКИ