ВИЗНАЧЕННЯ КЛІНІЧНОЇ РЕФРАКЦІЇ

3 цією метою застосовують суб’єктивний і об’єктивні методи дослідження. Суб’єктивний метод дослідження грунтується на показаннях обстежуваного, а об’єктивні методи — на законах заломлення світла в оці.

Суб’єктивний метод дослідження має за мегу підібрати коригувальні лінзи під контролем перевірки гостроти зору. Для проведення методу необхідні набір оптичних лінз (мал. 2.9), пробна оправа й таблиця для визначення гостроти зору.

Дослідження проводя гьупевній послідовності.Обстежуваннй розміщується на відстані 5 м від таблиці для визначення гостроти зору. Гостроту зору кожного ока визначають окремо. ГІотім пацієнту надягають пробну оправу і підганяють її за розмірами обличчя і носа так, щоб центри оправи відповідали центрам зіниць. Щоб уникнути плутанини під час записування результатів і призначення окулярів, визначення рефракції завжди починають із правого ока, ліве око закривають непрозорим екраном. Перед досліджуваним оком установлюють коригувальні лінзи. Першою завжди ставлять слабку збиральну лінзу +0,5 дптр, що дає змогу

Мал. 2.9. Набір оптичних лінз

одразу віддиференціювати гіперметропію від еметропії і міопії. При гіперметропії така лінза наблизить фокус до сітківки, в еметропа спричинить міопію, а в міопа посилить ступінь міопії. Таким чином, якщо за допомогою лінзи +0,5 дптр зір поліпшився, то в обстежуваного наявна гіперметропія, якщо погіршився — еметропія або міопія.

Для визначення ступеня рефракції у пробній оправі поступово посилюють силу лінзи перед досліджуваним оком. Ступінь гіперметропії характеризується найсильнішою збиральною лінзою, яка ще дає найвищу гостроту зору. Ступінь міопії, навпаки, визначають за найслабшою розсіювальною лінзою, що дає найкращий зір.

До об’єктивних методів дослідження насамперед належать скіаскопія й рефрактометрія.

Скіаскопія (тіньова проба, ретиноскопія) полягає в об’єктивному визначенні найдальшої точки ясного зору за зміною освітленості зіниці при коливальних рухах офтальмоскопа під час офтальмологічного просвічування ока.

Для дослідження потрібні дзеркальний офтальмоскоп (бажано користуватися офтальмоскопом із плоским дзеркалом — скіаскопом), набір скіаскопічних лінійок і джерело світла — настільна лампа.

Набір скіаскопічних лінійок складається з лінійок із позитивними і негативними лінзами. Лінійкою вільно ковзає повзунок із позитивною або негативною лінзою силою 0,5 дптр.

Скіаскопію проводять у темній кімнаті. Відстань між лікарем і пацієнтом становить 1 м, джерело світла знаходиться ліворуч і трохи позаду від пацієнта. Лікар спрямовує в досліджуване око пучок світлових променів, відбитий від офтальмоскопа, при цьомуділянка зіниці стає яскраво-рожевого кольору. Якщо офтальмоскоп повільно повертати навколо вертикальної або горизонтальної осі, то з одного краю освітленої зіниці з’являється затемнення (тінь), що за подальшого руху дзеркала поширюється на всю зіницю.

Місце появи тіні B ділянці зіниці насамперед залежить від рефракції (мал. 2.10).

Мал. 2.10. Принцип скіаскопії

Під час скіаскопії руху тіні при поворотах дзеркала не буде, якщо у хворого наявна короткозорість у 1,0 дптр. У цьому разі відбиті від очного дна промені зберуться в оці лікаря, що перебуває на відстані 1 м від хворого; у всіх інших випадках з’являтиметься гінь по краю освітленої зіниці. При еметропії, гіперметропії і при міопії менше ніж 1,0 дптр тінь пересуватиметься в однаковому з рухом дзерката напрямку, а при міопії понад 1,0 дптр — у протилежному.

1,0 дптр, при гіперметропії — віднімають 1,0 дгггр. У разі еметропії приставляння лінзи в 1,0 дптр прнзводитьдо зникнення тіні, тому що око стає короткозорим в 1,0 дптр.

Якщо під час рухів дзеркала по горизонталі й по вертикалі тінь зникає за однакової сили оптичних лінз, то рефракція досліджуваного ока в цих меридіанах однакова. За наявності астигматизму результати будуть різними, тому кожний меридіан досліджують окремо.

Скіаскопію бажано проводити за повного спокою акомодації після медикаментозної циклоплегії — паралічу акомодації. Лише в цьому разі вона дає найточніші результати. Для проведення циклоплегії застосовують 1 % розчин атропіну сульфату по 1 краплі 2 рази на день упродовж 3—4 днів; іноді атронінізацію подовжують до 7—10 днів. Можна застосувати дробну інстиляцію: закапування 1 % розчину атропіну сульфату по 1 краплі 3 рази з інтервалом 5 хв. B осіб віком понад 35—40 років для уникнення провокації гострого нападу глаукоми медикаментозну циклоплегію проводять у крайніх випадках і лише після попереднього вимірювання BOT.

Для рефрактометризлсхосовують спеціальні прилади — рефрактометри. Принцип їхньої роботи полягає у реєстрації відбитих від сітківки світлових сигналів, фокусування яких залежить від виду і ступеня клінічної рефракції. Нині у практиці офтальмолога найширше використовують автоматичні рефрактометри, в яких аналіз відбитого від сітківки інфрачервоного пучка світла проводиться автоматично за допомогою спеціального електронного блоку. Результати дослідження прилад видає на спеціальному бланку за такими основними параметрами: величина сферичної аметропії, величина астигматизму, положення одного з головних меридіанів.

Недоліком рефрактометрів є так звана приладова акомодація, що виникає внаслідок імпульсу до напруження акомодації через розташування оптичної частини приладу на незначній відстані від досліджуваного ока. Тому результати, отримані під час дослідження, можуть мати зрушення у бік міопічної рефракції, і в низці випадків об’єктивізація отримуваних даних потребує проведення медикаментозної циклоплегії. B останніх моделях авторефрактомегрів передбачено пристрої, щозменшують можливість виникнення приладовоїакомодації.

2.4.