<<
>>

ЗВ'ЯЗОК І МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ

Закон України «Про основи національної безпеки» визначає, що національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються стійкий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у різних сферах, у т.

ч. й у сфері пенсійного забезпечення. Закон угруповує всю сукупність загроз національним інтересам за дев’ятьма укрупненими сферами (зовнішньополітична, державна безпека, воєнна, внутрішньополітична, економічна, науково-технологічна, екологічна, соціально- гуманітарна, інформаційна), для кожної з яких визначає напрями державної політики.

Разом з тим пенсійне забезпечення не віднесене до жодної зі сфер, а отже, для нього не сформульовані основні напрями державної політики. На думку автора, це свідчить про недостатню увагу законодавців до проблематики функціонування пенсійної системи, недосконалість відповідного складника державної політики, а отже, і про необхідність науково-практичних розроблень із вказаної проблематики.

Пенсійна система будь-якої країни - це особлива система захисту працюючих громадян і членів сімей від певних несприятливих життєвих обставин. У її парадигмі наочно проявляється соціальний аспект: низький рівень пенсій прямо впливає на рівень бідності у країні, стан майнового розшарування населення, доступність майнових і немайно- вих благ та на інші соціальні показники. Тому логічно припустити, що пенсійна система є потенційним джерелом загроз у соціальній сфері. Але подальше дослідження доводить, що економічний аспект впливу пенсійної системи на безпеку держави жодним чином не поступається соціальному. Можна навіть стверджувати, що обидва аспекти настільки щільно переплетені, що складають єдине ціле.

Поняття безпеки нерозривно пов’язане з поняттям загрози. У соціальному аспекті безпека має два співвідносних складники (рис.

1.6):

• загрози для соціуму (для індивіда, групи індивідів), коли соціум є об’єктом загроз;

• загрози державі з боку соціуму, коли соціум є джерелом загроз.

До складу загроз втрати соціального комфорту спеціалісти відносять такі [40]: масове безробіття, зростання цін і зубожіння населення; корупція, свавілля влади та беззаконня; розпад економіки, розорення країни; банківська криза, дефолт, втрата вкладень і накопичень; політичні безлади, насильницькі спроби зміни влади, революція; безвладдя, анархія; диктатура та масові репресії в країні. Як видно з наведеного

Рис. 1.6. Узагальнена структура та механізми дії загроз у сучасній державі: соціально-економічний контекст

переліку, незважаючи на соціальний аспект, більшість загроз для соціуму має економічний характер.

За результатами цього дослідження з-поміж 22 загроз для українського соціуму найбільш вагомими (такими, на які вказують понад 50 % респондентів) є у т. ч. й загроза розпаду економіки (62 %). Іншими словами, навіть у соціальному контексті безпеки на перший план виходить економічний складник.

Таким чином, більш детальний аналіз функціонування механізмів дії загроз свідчить, що за соціального характеру негативних наслідків пенсійна система спричинить виникнення загроз у фінансово- економічній сфері.

Низький рівень пенсій є загрозою соціального характеру, оскільки негативно впливає на інтегральний показник життєвого рівня населення, стан бідності та соціального захисту громадян. Але цей негативний вплив не обмежується виключно соціальною сферою.

У «здоровій» економіці взаємозв’язок динаміки пенсій і корпоративних фінансів є замкнутим колом (рис. 1.7). Зростання пенсій через

Рис. 1.7. Кругообіг динаміки пенсій і корпоративних фінансів

підвищення сукупного внутрішнього попиту є передумовою збільшення обсягів виробництва, що своєю чергою призводить до підвищення сукупного фонду оплати праці та зростання обсягів внесків за ПФУ.

Необхідно зазначити, що в проблемній економіці (до якої, безперечно, належить вітчизняна) зменшення обсягів показників у будь-якій із ланок 2-5 має призвести до зменшення показника ланки 1.

Але через особливості вітчизняного законодавства (ст. 22 Конституції України не дозволяє зменшувати або звужувати соціальні гарантії) кругообіг розривається. При незмінному рівні пенсій сукупний внутрішній попит із часом зменшується хоча б унаслідок інфляції, після чого вступають у дію певні економічні механізми (рис. 1.8). З урахуванням вищезазначеного докорінне реформування наявної пенсійної системи слід вважати одним із першочергових завдань укріплення економічної безпеки України. Різноманітні чинники (наприклад, динаміка тіньової економіки, емісія національної валюти для покриття дефіциту держбюджету тощо) можуть внести в ланцюг певні корективи, але вони у будь-якому випадку матимуть тимчасовий характер, не змінюючи взаємозв’язків і трендів загалом.

Наведене вкотре доводить, що розбалансована й недосконала пенсійна система є загрозою соціального характеру, оскільки вона негативно впливає на інтегральний показник життєвого рівня населення, стан бідності та соціального захисту громадян. Але цей негативний вплив не обмежується виключно соціальною сферою.

Рис. 1.8. Взаємозв’язок динаміки пенсій і загрози економічній безпеці

Детальний аналіз функціонування фінансових механізмів у державі свідчить, що при безумовно соціальному характері та призначенні пенсійна система є чинником виникнення загроз економічній безпеці не тільки й не стільки в соціальній, а й у фінансовій сфері.

Вплив пенсійної системи на економічну безпеку не обмежується виключно чинниками прямої дії, про які йшлося вище. Безперечно, пенсійна система впливає на стан економічної безпеки держави, у т. ч. і через дію латентних опосередкованих чинників, до яких можна віднести такі.

Вплив пенсійної системи на ринок праці.

Пенсійна система є дієвим регулятором ринку праці, оскільки прямо впливає на попит і пропозицію робочої сили, а отже, виступає як регулятор одного із засобів виробництва. Такий вплив здійснюється насамперед через законодавче встановлення загального пенсійного віку. Підвищення цього показника призводить до збільшення пропозиції робочої сили, наслідки чого є суто індивідуальними для кожної конкретно взятої економіки. Таке підвищення може мати і стимулюючий, і дестимулюючий (пригнічуючий) для економіки вплив залежно від особливостей національної демографічної та економічної ситуації.

Пенсійна система є також дієвим чинником впливу на внутрішню трудову міграцію. Через встановлення системи пільг (переважно в частині пенсійного віку) для окремих категорій працівників держава має змогу регулювати трудову міграцію населення і в географічному (наприклад, стимулювання трудової міграції до регіонів зі складними кліматичними умовами, як було за часів СРСР), і міжгалузевому контексті, виходячи при цьому з міркувань економічної безпеки.

Вплив пенсійної системи на стан тіньової економіки. Характерною рисою будь-якої пенсійної системи є її легальність. Іншими словами, на відміну від ринку праці, пенсійна система не передбачає тіньових виплат, повністю є частиною легальної (формальної, білої тощо) економіки. Нераціональна, незбалансована пенсійна система, переобтяжена великою кількістю необґрунтованих пільг, є могутнім дестимулятором, що спонукає економічно активне населення на самостійне забезпечення власного майбутнього. Це своєю чергою супроводжується зростанням частки нелегальної економіки, а отже, недонадходженням податків до державного бюджету України, що становить пряму загрозу економічній безпеці держави.

Вплив пенсійної системи на трудову мотивацію населення. Механізм дії цього чинника дещо споріднений із попереднім. Працівники, зневірені у справедливості пенсійної системи, не мають достатньої мотивації для підвищення професійного рівня, власної продуктивності праці, самоосвіти тощо.

Зрозуміло, що зазначені чинники хоча й опосередковано, але впливають на стан економічної безпеки держави.

<< | >>
Источник: Коваль О.П.. Перспективи впровадження загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні: вплив на економічну безпеку : монографія / О. П. Коваль. - К. : НІСД,2012. - 240 с.. 2012

Еще по теме ЗВ'ЯЗОК І МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ:

  1. Особливості післявоєнної відбудови та стабілізації. Країни Західної Європи та Північної Америки у другій половині XX ст.
  2. ЗВ'ЯЗОК І МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ
  3. ВПЛИВ ФІНАНСОВИХ КРИЗ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ: ПЕНСІЙНИЙ АСПЕКТ
  4. ЗМІСТ