<<
>>

83. Періодизація історії та її критерії.

Періодизація історії— особливого роду систематизація, яка полягає в умовному діленні історичного процесу на певні хронологічні періоди. Ці періоди мають ті або інші відмітні особливості, які визначаються залежно від вибраної підстави(критерію) періодизації.

Для періодизації можуть обиратися самі різні підстави: від зміни типу мислення(О. Конт, До. Ясперс) до зміни способів комунікації(М. Маклюен) і екологічних трансформацій

(Й. Гудсблом). Багато учених, починаючи від мислителів XVIIIстоліття (А. Барнав,А.

Фергюсон, А. Сміт) до сучасних постіндустріалістов ніби Д. Белла і Е. Тоффлера,

спираються на економіко-виробничі критерії.

Перші донаукові періодизації історії були розроблені ще в глибокій старовині(наприклад, від золотого століття людей до залізного), але наукові періодизації з'явилися тільки в Новий час, коли в результаті праць італійських гуманістів, але особливо Жана Бодена поступово затвердилося те, що збереглося і до теперішнього часу ділення історії на стародавню, середньовічну і нову(Вважається, що хронологічно найбільш чітке таке ділення було проведене в роботах німецького професора Келлера.

Періодизація— дуже ефективний метод аналізу і впорядкування матеріалу. Через періодизацію можна більш глибоко показати співвідношення розвитку історичного процесу в цілому і окремих його аспектів. Вона володіє великим евристичним потенціалом, здатна додати стрункість теорії, багато в чому структурує її і— головне— дає їй шкалу вимірювання. Не випадково багато учених відзначають велику важливість періодизації для дослідження історії.

<< | >>
Источник: Відповіді до іспиту з філософії. 2017

Еще по теме 83. Періодизація історії та її критерії.:

  1. Наукова періодизація історії України.
  2. 58) Філософія історії про роль і місце людини в історії.
  3. Періодизація курсу
  4. Рушійні сили, цілі та характер війни. Періодизація подій.
  5. 51. Наукове пізнання і його ознаки. Критерії науковості.
  6. Критерії обдарованості
  7. § 2. Поняття неосудності та її критерії
  8. 28. Критерії класифікації проваджень на види.
  9. 3. Критерії класифікації правових систем
  10. 1. Критерії визначення глобалістики як науки
  11. 84. Проблема спрямованості та сенсу історії.
  12. Критерії сформованості наукового світогляду особистості
  13. 81. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.
  14. 80. Філософія історії та історична наука.
  15. Критерії оцінки фізичного розвитку та стану здоров’я дітей
  16. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
  17. Система фінансового вирівнювання: її необхідність та об'єктивні критерії побудови
  18. 21. Людський вимір історії.
  19. 57) Суспільство як процес. Проблема сенсу історії.