Наукова періодизація історії України.
Розглянемо наукову періодизацію історії України. Схеми періодизації розроблялися упродовж ХІХ - ХХ ст. При цьому початкову наукову періодизацію історії України здійснив ще М. Максимович - перший ректор Київського університету, історик, фольклорист, мовознавець, громадський діяч, а успішно продовжили розробку М.
Драгоманов, М. Грушевський, С. Томашівський, В. Липинський. Їхні схеми були покликані відділити історію України від історії домінуючих націй, однак водночас вони розглядали її в контексті всесвітньої історичного процесу.На нашу думку, враховуючи досвід попередників, сучасні історичні концепції та методологічні принципи, можна запропонувати наступну періодизацію історії України:
• Праісторія або стародавня доба. Цей період розпочинається з появи первісних людей на теренах України (орієнтовно 1,5 млн років) і закінчується появою перших державних об’єднань східнослов’янських племен у Середньому Подніпров’ї (VI-IX ст.).
• Середньовічна Україна. У рамках цього періоду розглядається княжа доба або Київська Русь від початку заснування до роздрібненості (ІХ - перша половина ХІѴ ст.), литовсько- польська доба (друга половина XIV - перша половина XVI ст.)
• Україна на порозі нового часу. У цьому періоді виділяється доба Українсько-козацької держави, підвалини якої заклав Б. Хмельницький (друга половина XVII - XVIII ст.).
• Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець KVm - початок ХХ ст.). На цьому етапі розпочинається національне відродження, українці активно беруть участь у революціях 1848-1849 рр., 1905-1907 рр. Відбувається політизація українського національного руху, яка спричиняє появу перших українських політичних партій. Закінчується період участю українців у першій світовій війні, яка стала для багатьох братовбивчою.
• Боротьба за відновлення української державності (1917-1920 рр.).
Це період Української революції, громадянської війни та іноземної інтервенції. Саме у цей час змінили одна одну такі політичні інституції, як Українська Центральна рада, Українська держава П.Скоропадського і Директорія. Також була проголошена незалежна Українська Народна Республіка.• Україна між двома світовими війнами (1920-1930-ті роки ХХ ст.). Більша частина українських земель була об’єднана у складі УРСР - складової частини СРСР. Українці пережили добу національного відродження. Однак з оформленням тоталітарного ладу його активні діячі були репресовані. У цю добу Україна пережила два голодомори (1921-1922 рр., 1932-1933 рр.) та “розселянювання”. Західноукраїнські землі розвивалися у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини, які здійснювали колоніальну політику.
• Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни (1939-1945рр.). Розпочався цей період включенням західноукраїнських земель до складу УРСР та проведенням “радя- нізації”, яка супроводжувалася репресіями. Напад Німеччини на СРСР мав катастрофічні наслідки для України. На її території встановився жорсткий окупаційний режим. У відповідь - розгортання радянського і націоналістичного партизанського руху. Утворилася УПА, яка повела боротьбу за відродження Української держави. Задля визволення України були створені радянською владою чотири Українські фронти. Упродовж 1942-1944 рр. відбувалося звільнення України Червоною армією.
• Україна у повоєнний період, на шляху до незалежності (1945-1991 рр.). Основні ознаки цього періоду: завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах однієї держави, нова смуга масових репресій, третій голодомор 1946-1947 рр., хрущовська “відлига”, брежнєвський “застій”, розгортання правозахисного та дисидентського руху, горбачовська “перебудова”, катастрофа на ЧАЕС, перші вибори до Верховної Ради УРСР на альтернативній основі, створення парламентської опозиції - Народної ради, перші паростки багатопартійності, прийняття Декларації про державний суверенітет, студентське голодування та перші страйки шахтарів, державний заколот у Москві та створення ДКНС, прийняття Акту про державний суверенітет, референдум про незалежність, припинення існування CPCP.
• Розбудова незалежної держави Україна (1991 р. - сьогодення). На цьому етапі відбулося створення правової бази розвитку України як демократичної держави, запровадження національної грошової одиниці, формування Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, митної служби. Було здійснено перехід до ринкових відносин, оформилася багатопартійна політична система, прийнята Конституція 1996 р., проведена політична реформа. Водночас Україна пережила соціально-економічні і політичні кризи, остаточно не ратифіковані угоди про державні кордони з Румунією, Росією.
Україна бере активну участь у миротворчих процесах ООН, у програмі “партнерство заради миру”, в діяльності Ради Європи, перебуває у складі СНД і є членом ГУАМ.
На основі цієї періодизації курс історії України буде поділятися на ряд тем, у яких розглядатимуться окремі етапи історичного розвитку суспільства та процеси державотворення.