85. Смисловий горизонт класичних визначень культури.
У розмаїтті філософських та науково-гуманітарних поглядів чітко вирізняються дві смислові домінанти і. Перша — фіксує традиційне, в тому числі й для класичної філософії, розуміння культури як сукупності загальнозначущих форм духовного життя, в тому числі й опредметнених у матеріальних цінностях, накопичених людством протягом усієї історії.
Це передусім його досягнення у сфері мистецтва, науки, просвітництва, можливо релігії та моралі. При цьому дослідники кінця XIX ст. намагаються відрізнити культуру як відокремлену сферу духовно-душевного відображення та переживання дійсності від цивілізації, під якою розуміють зовнішні щодо людини засоби та умови спільної життєдіяльності — такі суспільні інститути, як держава, ринок, право, а також такі соціальні знаряддя (підприємства), як техніка, технологія, промисловість загалом.ІІого теоретичні передумови виникають разом із тематизацією в сучасній культурології "низового'', буденного життя, масових світоглядних рухів, культури тієї людської більшості, яка протягом писемної історії в кращому разі є предметом згадувань та опису у великому тексті світової літератури — культури мовчазної більшості 2. Остання становить життєвий контекст або смисловий горизонт усіх можливих текстів, в яких виражається життєдіяльність людей. Цей життєвий контекст природно пов'язаний з етнонацюнальними особливостями культурного буття. Через тематизацію саме фольклору, казок, міфів, взагалі \б$\ семантики буденної життєдіяльності людей в сучасній культурології починають промовляти етноси та національні культурні світи. Отже, нинішня універсалізація поняття чи ідеї культури не збігається з усталеним розумінням культурної універсальності, яку ше донедавна ототожнювали із "справжньою культурністю" людини.