<<
>>

Класична теорія демократії,

яку було вироблено в Європі у Новий час, спиралася на теорії античного світу. Перш за все були використані ідеї про рівність, загальну участь в процесі прийняття політичних рішень.

Найбільш чітко цю тезу сформулював Ж.-Ж.Руссо в „Суспільному договорі”. Вважалося, що самостійно думаючі, розумні індивіди, які включились в політичний процес, в змозі спільно сформулювати ідею суспільного блага. Ідея суспільного блага формується на основі спільної волі. Згідно з Руссо, люди спільно визначають, що добре, що погано, приймають рішення для досягнення суспільного блага. Поняття суспільного блага визначалось як досягнення найбільшого щастя для всіх, найбільших благ для всіх. При цьому не зверталась увага на те, що у кожної людини є своє уявлення про щастя, добро, зло. Практично в реальному житті абсолютно неможливо дійти до загального, єдиного розуміння добра, сформулювати спільну волю для його досягнення.

2.

<< | >>
Источник: Панібудьласка В.Ф. та ін.. Політологія: Політичні системи в умовах демократизації. Тексти лекцій. - К.:КНУБА,2008. - 104 с.. 2008

Еще по теме Класична теорія демократії,:

  1. Плюралістична теорія демократії
  2. Проблеми становлення демократії в плюралістичному суспільстві Вичерпаність мажоритаристських концепцій демократії.
  3. Концептуальний розвиток демократії в ХХ ст.
  4. Ключові постулати сучасних теоретичних концепцій політичної демократії
  5. Форми здійснення демократії
  6. 15) Німецька класична філософія: загальна характеристика.
  7. 78. Класична концепція статі.
  8. § 1. Класична школа кримінального права
  9. 28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
  10. 85. Смисловий горизонт класичних визначень культури.
  11. 8) Класичний період розвитку Античної філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
  12. Теорія виникнення держави
  13. ОУНЮА. Теорія держави і права, 2000
  14. Регулятивна теорія темпераменту Яна Стреляу.
  15. Структура інтелекту в теоріях західних дослідників
  16. §5. Теорія познанія.
  17. Порівняйте теорію темпераментів Павлова та Гіпократа-Галена.
  18. Теорія держави і права