Структура інтелекту в теоріях західних дослідників

Західні дослідники вивчали структуру інтелекту і по-різному визначали його основні складові. Так, Чарльз-Едвард Спірмен (1863-1945 рр.) розробив двофакторну теорію інтелекту, за якою виділив загальний фактор, що утворює основу для успішних розу­мових дій і декілька спеціальних факторів, які використовуються під час розв’язання людиною специфічних завдань.

Луїс Леон Терстоун (1887-1955) представив світовій спільноті мультифакторну модель інтелекту, в структурі якої було виділено 7 незалежних первинних інтелектуальних здібностей.

Ганс-Юрген Айзенк (1916-1996) довів, що між цими здібностями існують тісні зв’язки, в результаті їх аналізу виділя­ється спільний фактор.

Джой-Пауль Гілфорд (1897-1987) запропонував модель стру­ктури інтелекту, яка включає три “виміри”: розумові операції, осо­бливості матеріалу, який використовується в тестах, держаний ін­телектуальний продукт.

Раймонд-Бернард Кеттел (1905-1998) сформував модель ін­телекту, яка передбачає, що генеральний фактор (фактор в) скла­дається з двох факторів, які отримали назви “поточний” (gf) і “кри­сталізований” (gc) інтелект. Поточний інтелект не впливає на на­лежність до певної культури. Його рівень визначається загальним розвитком “третинних” асоціативних зон кори великих півкуль го­ловного мозку, тобто є біологічно зумовленим, і виявляється у разі розв’язання перцептивних завдань, коли від досліджуваного вима­гається сприйняти і знайти відношення між елементами. Оскільки інтелект, на думку автора теорії, природно зумовлений, процес набуття досвіду і навичок для одних людей є складнішим, для інших - простішим. Ви вважав, що поточний інтелект може бути виміряний тестами, “вільними від культури”. Кристалізований ін­телект визначається сукупністю знань та інтелектуальних навичок особистості, набутих у процесі соціалізації: з дитинства до смерті людина оволодіває культурою суспільства, до якого належить. Застосування поточного інтелекту для розв’язання проблем, які виникають перед людиною, сприяє появі і розвитку кристалізова­ного інтелекту, що є своєрідним конденсатом досвіду. Кристалізо­ваний інтелект змінюється залежно від культури, активності, інте­ресів особистості та вимірюється традиційними тестами інтелекту. Фактор поточного інтелекту корелює з вербальним і арифметич­ним факторами, виявляється під час розв’язання тестів, що вима­гають навченості, а також з фактором кристалізованого інтелекту, оскільки поточний інтелект визначає первинне накопичення знань.

7.5.