Індивідуальні відмінності в мисленні людей

Мислення характеризується певними якісними ознаками, зокрема:

- проблемність, яка полягає у здатності бачити проблемний вузол за зовнішньою простотою вирішення завдання;

- динамічність, як фактор прискореного осмислення подій, особливо важливий в екстремальних, напружених ситуаціях, коли потрібно оперативно вирішувати складні розумові задачі;

- широта - здатність охоплювати різнобічне коло питань, що виникають під час розв’язання службових завдань;

- глибина - здатність урахувати всі відомі і необхідні дані, запропоновані в умовах задачі, та встановлювати зав’язків між ними;

- оригінальність - уміння аналізувати проблему, знаходити її розв’язання нестандартними, нетривіальними способами;

- швидкість мислення характеризується часом, упродовж якого люди здатні розв’язати нове завдання;

- послідовність мислення характеризується здатністю дотри­муватися логічних правил і не суперечити собі у власних мірку­ваннях, обґрунтовувати висновки, дотримуватися послідовності під час викладу думок;

- самостійність простежується у здатності побачити і сфор­мулювати нову проблему, знайти нові підходи до її розв’язання.

- гнучкість мислення виявляється у здатності змінювати ра­ніше визначений шлях розв’язання проблеми, якщо він виявля­ється неефективним;

- критичність означає здатність об’єктивно оцінювати власні і чужі думки, виявляти їх переваги і недоліки.

Усі види індивідуальних особливостей мислення пов’язані з умінням виділяти суттєве і самостійно здійснювати узагальнення. Вони розвиваються впродовж життя людини під впливом вихо­вання, навчання, практичної діяльності.

Професійне мислення - це самоорганізація розумового про­цесу, застосовування прийомів, заснованих на відповідних психо­логічних закономірностях. Це важлива якість, яка виявляється у здатності пізнавати істотні властивості предметів, людей та їхніх вчинків, знаходити закономірності та зв’язки між ними.

Розумова діяльність починається під час розв’язання будь- якого службового завдання. Насамперед потрібне осмислення проблемної ситуації, орієнтування в її умовах. Для цього важливо виділити факти, що не потребують особливих доказів, і ті, що варто перевірити. Спочатку важливо відсортувати відомі факти і виділити невідомі, точніше ряд невідомих, з яких формуються проміжні завдання шляхом постановки запитань. Особливу увагу потрібно звертати на взаємозв’язок між фактами, подіями, виявити додаткові відомості, знайти аналогії, розкласти складне завдання на ряд простих, порівняти відомі факти з тими, що мають бути з’ясовані.

У щоденній діяльності часто виникають проблемні ситуації, що передбачають виконання теоретичного або практичного за­вдання шляхом засвоєння нових знань. У проблемній ситуації бере свій початок мислення, за допомогою якого здійснюється відбиток у свідомості особистості самої ситуації. Іншими словами, людина для вирішення проблемної ситуації ставить перед собою розумове завдання - відбиток у свідомості проблемної ситуації як необхід­ності встановлення правдивого і достовірного знання про факти, явища і закономірності об’єктивної реальності. Саме проблемна ситуація є основним мотивуючим, рушійним чинником розв’язання розумового завдання.

7.6.