Роль сім’ї у вихованні в дітей дисциплінованості, обов’язку і відповідальності

Недисциплінованість учнів є наслідком неправильного вихо­вання їх у сім’ї або в школі. Для виховання свідомої дисципліни в кожного учня необхідно, як справедливо зазначав В.О. Сухомлинсь­кий, підвищувати загальний рівень педагогічної культури сімейно- шкільного виховання.

Однією з найважливіших умов організації гуманістичного сімейно-шкільного виховання необхідно визнати єдність вимог до дітей з боку сім 'ї та школи. Якщо ці вимоги різні, батьки й учителі неминуче підривають авторитет один одному. Втрата авторитету дорослими викликає такі наслідки як недисциплінованість, не­успішність, педагогічна занедбаність школярів тощо.

За переконанням А.С. Макаренка, попередження і подолан­ня таких недоліків сімейно-шкільного виховання може бути успіш­ним лише тоді, коли школа виконуватиме керівну роль у вихованні окремого учня й у роботі з його родиною. Школа має бути цілісним колективом, який знає, що він вимагає від учнів, і ставить свої вимо­ги неухильно.

Найдоступніший спосіб зв’язку школи з сім’єю — безпосе­редньо через учнів. Цей спосіб відзначається оперативністю і суб’єктністю позиції дитини.

Найбільш сприятливі умови виховання складаються в сім’ях, де є батько і мати, де панує здорова морально-психологічна атмо­сфера. В таких сім’ях виростають діти дисципліновані, добре орга­нізовані, здатні самостійно займатися корисною діяльністю. Ці діти виявляють належну пізнавальну активність, успішно навчаються, беруть участь у громадському житті класу, школи, міста, регіону, держави.

На жаль, у наш час збільшується кількість сімей, які справ- пяють антипедагогічний уплив на становлення особистості дитини.

А.С. Макаренко, досліджуючи численні помилки батьків у вихованні дітей, установив, що ці прорахунки пов’язані значною мірою зі спотвореними уявленнями батьків про любов і про вимогливість. Батькам, котрі виявляють надмірну любов до дитини, вкрай не вис­тачає вимогливості до неї. В такому випадку любов батьків перетворюється на гіперопіку. На цьому ґрунті виникають хибні уяв­лення про батьківський авторитет, який батько і мати даремно на­магаються пов’язати з любов’ю, дружбою, добротою у своєму став­ленні до дитини. Цілком зрозуміло, що така психологічна атмосфера в сім’ї породжує крайні форми егоїзму дітей, недисциплінованість, безвідповідальність і повну втрату почуття обов’язку.

Величезної шкоди вихованню дітей завдають також ті бать­ки, які вважають, що до дітей треба ставитися суворо і вимогливо, не зігріваючи їх любов’ю, ніжністю, піклуванням і постійною ува­гою. Діти при такому вихованні стають недовірливими у своєму став­ленні не лише до батьків, але й до вчителів і навіть до одноклас­ників. Недовірливість дитини дуже часто породжує агресивність і правопорушення. Авторитет батьків у цих сім’ях набуває таких спот­ворень, як авторитет придушення, авторитет відстані, автори­тет резонерства, авторитет чванства, авторитет педантизму.

Найбільш аморальним А.С.

Перебудова виховних відносин у сім’ї вимагає рішучих змін насамперед у ставленні батьків до дитини. Педагогічний колектив школи, класні керівники мають переконувати батьків у необхідності таких змін. З цією метою доцільно використовувати факти, які допо­магають батькам зрозуміти згубні наслідки антипедагогічного ви­ховання.

Звертаючись до незаперечних фактів, можна розкривати перед батьками глибинні причини недисциплінованості й неуспіш­ності учнів, показувати нерозривний зв’язок недисциплінованості із і іравопорушеннями і злочинами неповнолітніх.

Якщо класному керівникові вдається справити емоційний уплив на батьків, можна розпочинати конструктивний діалог із ними про те, що і як потрібно робити для виправлення допущенних у вихо­ванні помилок, для утвердження справжнього батьківського автори­тету. Лише таким шляхом батьки можуть досягти істотних успіхів у подоланні недисциплінованості своїх дітей.

Робота класного керівника із проблемними дітьми та їхніми батьками має носити індивідуальний характер. Вона вимагає обізнаності у типології педагогічно неблагополучних сімей, ґрунтов­ної підготовки з питань теорії і практики виховання, великої витрим­ки, віри у власні сили й у творчі здібності дітей.

Поряд із педагогами, проблемні сім’ї викликають занепоко­єння у лікарів, соціальних психологів, кримінологів, працівників пра­воохоронних органів. Тому неблагополучні сім’ї потрапляють у поле зору різногалузевих наук. Проведені дослідження дають можливість виділити окремі типи таких сімей^[CXXXIX].

Допомога школи неблагополучним сім’ям у подоланні не­дисциплінованості учнів має розпочинатися з конкретних справ, го­ловною метою яких є підвищення авторитету батьків. Цьому знач­ною мірою сприяє залучення їх до активної участі в організації по- закласної і позашкільної роботи.

Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомтеся із історичними шкільними традиціями і звичаями.

— При княжій добі перед початком навчання свого

отрока батько радився з найближчими родичами, а потім разом з ними просив отця духовного прочитати молебень покровителю науки, святому пророку Науму, покропити дитину святою водою і благословити її на грамоту. Благословляв і вчитель, який вручав буквар (Очерк истории народного образования в России до епохи реформ Александра II / Сост. С.А. Князьков, И.И. Сербов. — М., 1910. —С. 9.).

— Перед першою сповіддю учневі вручалася іконка його покровителя, з нею він ходив і до школи. (Франко І.Я. Галицько-руські народні приповідки: Етнографічний збірник. — Т. XXIV. — Львів, 1908.— С. 437.).

— Досить високо цінувалися як у родині, так і в школі звичаї побратимства та сестринства, які виникли на основі особистих симпатій дітей-підлітків.

Які традиції й звичаї сучасної школи вам відомі? Проду­майте можливі шляхи їх удосконалення за обставин су­часної шкільної практики.

2. Випишіть декілька висловлювань, що розкривають сучасні наукові погляди на сутність терміну „свідома дисципліна”, із сучасних підручників і посібників із педагогіки. Сфор­мулюйте власне визначення цього поняття. Обґрунтуйте його.

3. Установіть традиційні й інноваційні засоби реалізації осо- бистісно-індивідуального підходу у виховній роботі із проб­лемними учнями.

4. Дослідіть проблему „Єдність вимог школи і родини як про­відний фактор виховання свідомої дисципліни сучасного школяра”. На основі результатів дослідження підготуйте виступ, статтю (за вибором).

5. Визначте основні засоби виявлення особистісно- індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей дітей, якими оперує сучасна педагогічна практика.

gt; Питання контролю, самоконтролю знань та дискусії

1. Чому, на вашу думку, в Стародавній Греції, поряд із гума­ністичним розумінням проблеми виховання дисципліни, на практиці широко застосовувалися фізичні покарання дітей?

2. Яке значення має ідея Г.С. Сковороди про сродну пра­цю” для успішного вирішення сучасних проблем вихован­ня дисциплінованості школярів?

3. Який зв’язок існує між формуванням мотивів навчальної діяльності й вихованням свідомої дисципліни учнів? Свою думку обґрунтуйте.

4. Які засоби виховного впливу найбільшою мірою сприяють вихованню дисциплінованості учнів?

A. Обговорення порушень дисципліни в класі.

Б. Поєднання виховних зусиль класного керівника і батьків.

B. Організація навчальної і позакласноїроботи у відповід­ності до інтересів і нахилів учнів.

Г. Висока вимогливість учителів до рівня знань учнів.

5. Запропонуйте можливі засоби виховання у дітей свідомої дисципліни. Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Чому вчителі і батьки повинні докладати спільних зусиль для виховання дисциплінованості учнів? Свою думку підтвердьте висловлюванням видатних педагогів.

7. Які наслідки у вихованні дітей може викликати недостат­ня і надмірна батьківська любов? Обґрунтуйте свою відповідь.

і Тематика бакалаврських і магістерських

* наукових робіт

— Концептуальні підходи до виховання свідомої дисципліни: вітчизняний і зарубіжний досвід.

— Особистісний обов’язок і відповідальність як результат і критерій виховання свідомої дисципліни.

— Інноваційні засоби виховання свідомої дисципліни у сучас­них школярів.

— Ретроспектива розвитку педагогічних поглядів на вихован­ня свідомої дисципліни у дітей.

— Єдність поваги і вимогливості до людини як основний прин­цип гуманістичного виховання.

— Педагогічна практика виховання свідомої дисципліни у школярів: досвід полтавських шкіл.

— Виховання свідомої дисципліни у структурі виховної сис­теми шкіл нового типу.

І Література

1. Баженов В.Г. Воспитание педагогически запущенных подростков.

2. Бех І.Д. Довільна поведінка школяра як мета виховання // Рідна школа. — 1993. — № 9. — С. 29-32.

3. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково- методичний посібник.—К.: ІЗМН, 1998.

4. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: Навчально-методичний посібник. — К., 1996.

5. Виховання в школі / Упор. В. Варава, В. Зоц.—К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2003.

6. Воспитательная работа в школе: Пособие для директора и педагогов общеобразовательных учреждений. — М.: ШП, 2002.

7. Запобігання відхилень у поведінці школярів І За ред. Б.С. Кобзаря, Є.І. Петухова. — К.: Вища школа, 1992.

8. Кравцова Э.М. Формы и методы работы с подростками. — К., 1986. —С. 21-40.

9. Куліш Н.М. Соціально-психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми: Навчально-методичний посібник. — Полтава, 2004.

10. Лавриненко Н.М. Педагогічна соціалізація: європейські абриси. — К.: ВІРА ІНСАЙТ, 2000.

11. Макаренко А.С. Дисципліна, режим, покарання, заохочення // Твори: У 7 тт. — Т. 5. — К., 1954.

12. Матвеев В.Ф., Гройсман А.Л. Профилактика вредных привычек школьников. — М., 1987. — С. 20-28.

13. Невский И.А. Трудный успех. — М., 1981.

14. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навчально-методичний посібник. — К.: ВІАН, 1996.

15. Славина Л.С. Трудные дети / Под ред. В.Э. Чудновского. —- М., Воронеж: Ин-т практической психологии, 1998.

16. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. — К. 1978. — С. 131-149, 157-163,235-238.