Схильність до задач дивергентного типу.

Термін „дивергентне мислення” і „дивергентні задачі” запропоновані Дж.Гілфордом. Під задачами дивергентного типу в даному контексті слід розуміти самі різноманітні по предметній наставленості, творчі завдання.

Практично від задачі , вирішеннями дорослими в житті, - дивергентного типу, наприклад: яку вибрати професію? Де жити? Як спілкуватися з оточуючими? В якому магазині купляти продукти. І багато інше. Тим більше в творчій діяльності наукового пошуку, створення витворів мистецтва, лідерської(керівницької) роботи – проблеми маєш один, а багато способів вирішення. А разом з тим, і багато правильних відповідей.

Та при традиційній, в особливості для вітчизняної навчальної традиції, навчання задач дивергентного типу – велика рідкість. Навпаки, практично від задачі, використовувані в традиційному навчанні, відносяться до числа конвергентних. Тобто умови задач пропускають існування лише „однієї вірної” відповіді, яка може бути вичислена шляхом строгих логічних розміркувань, на основі використання умовних правил і агро ритмів (закони, теореми).

Обдаровані діти помітно відрізняються від ровесників підвищеним інтересом до дивергентних задач, явно надаючи перевагу їх завданням конвергентного типу. Створюючи цими задачами з рівною в тому числі і високою ступінню не визначеності не придумують, а навпаки – стимулюють активність дитини.

В дивергентних задачах кінцевий мислитель ний продукт (відповідь) не виводиться на пряму із даних умов, як в задачах конвергентного типу. Вирішення проблеми такого роду потрібно пошукати різних підходів, допускають і частково припускати їх співвставлення. А не виведеність, віднов ідей із самої умови і виявляються, таким чином, недосконалість, вимагають не просто мобілізації і об'єднання (асоціювання) минулих знань (досвіду). Тут часто вимагається інтуїція, прозріння (інсайт) і інші специфічні характеристики продуктивного мислення. Багатоваріантність правильних відповідей не одне і те ж запитання створює найбільш благополучні умови для реалізації творчого потенціалу дитини, дає їй можливість постійно вдосконалюватися.

Породження ідей за допомогою дивергентного мислення характеризують інші особливості творчо обдарованої дитини, визначені зазвичай поняттями „оригінальність” і „ гнучкість „ мислення.