2. Права та обовязки членiв сiльськогосподарських пiдприємств кооперативного типу

1. Кожний член КСГП, ВСГК, СпС має субєктивнi права,

i на нього покладаються юридичнi обовязки, визначенi як аграрним, так й iншим законодавством.

Цi правомочностi членiв аїрарних пiдприємств кооперативного типу як рiнноправиих громадян Української держави

грунтуються на Конституцiї Укрнїни.

ВСГК, СпС користуються прачами i насугь однаковi обовязки щодо спiльної виробниче-господарської дiяльностi, що

набули свого подальшого розвитку з прийняттям в Українi

Законiв "Про власнiсть", "Про пiдприємництво", "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", законiв i пiдзаконних нормативно-правових актiв про приватизацiю майна в агропромисловому комплексi, а також нової редакцiї Земельного кодексу

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 119

та внесенням змiн до Цивiльного кодексу щодо права приватної власностi громадян тощо.

Соцiально-економiчне призначення та юридичний змiст

правомочностей членiв аграрних пiдприємств є похiдними вiд

правового статусу, завдань та функцiй цих пiдприємств, правомочностей останнiх як юридичних осiб, заснованих на колективно-кооперативнiй власностi. Диференцiацiя та особливостi правовiдносин з участю цих аграрних пiдприємств лежать в основi розмежування прав i обовязкiв повних та

асоцiйованих членiв (фiзичних та юридичних осiб). Правомочностi членiв аграрних пiдприємств кооперативного типу розмежовуються на: членськi органiзацiї; членськi трудовi;

членськi управлiнськi; членськi майновi; членськi соцiальнi

тоїцо. Правомочностi асоцiйованих членiв КСГП, ВСГК розмежовуються на; членськi асоцiативнi органiзацiї; членськi

аеоцштиннi управлiнськi з дорадчим голосом; членськi асоцiативнi майновi тiльки щодо отримання частки доходу та

першочергового отримання свого внеску, доходiв вiд їх земельних дiлянок.

Правомочностi дiйсних та асоцiйованих членiв КСГП,

ВСГК тощо органiзацiйного характеру становлять їхнi права

та обовязки щодо правил вступу до членiв цих пiдприємств,

юридичного оформлення членства, регулювання припинення

членства, оформлення цього юридичного факту, порядку розрахункiв та iнших наслiдкiв припинення членства.

2.

цих аграрних пiдприємств є трудовi права та обовязки цих

громадян. Їхню основу становлять правовi норми Кодексу законiв про працю, особливостi застосування (не всупереч першим) яких вiдображено у Статутах аграрних пiдприємств кооперативного типу. Трудовим та аграрним законодавством регулюються права членiв цих пiдприємств щодо органiзацiї,

дисциплiни, оплати працi, запровадження їхньої пiдрядноорендної та внутрiшньокооперативної форм. Нормами цих

галузей законодавства регулюється також дисциплiнарна i матерiальна вiдповiдальнiсть членiв аграрних пiдприємств, охорона працi й охорона здоровя. У разi порушення членських

трудових прав член пiдприємства може захистити свої права,

в тому числi й у судовому порядку.

3. Управлiння дiяльнiстю аграрних пiдприємств здiйснюється громадянами як повними членами на засадах самовря

дування, широкої демократiї, гласностi, активної участi членiв у вирiшеннi всiх питань дiяльностi цих пiдприємств. Саме

виходячи iз загальносвiтових принципiв сiльськогосподарської кооперативної демократiї члени цих аграрних пiдприємств мають прано i чобонячанi особисто брати участь в управлiннi справами колективних сiльвькогосподарських пiдприємств (виробничого сiлi>сi>когосподарського кооперативу,

спiлки селян), обирати й бути обраними до їхнiх керiвних органiв, вносити пропо-iицiї щодо полiпшення дiяльностi цих

аграрних пiдприємств, усунення хиб у їхнiй роботi, зловживань з боку правлiння та посадових осiб. Активна участь членiв цих пiдприємцiв у здiйсненнi кооперативного самоврядування (за принципом "один член - один голос" незалежно

вiд розмiру його майнової частки-внеску) детально регламентується нормами статутiв цих пiдприємств, а також гарантується порядком обрання/вiдклику та порядком роботи органiв управлiння, чiтким розмежуванням їхнiх повноважень,

порядком голосування (таємним чи вiдкритим), що визначається самими членами i Статутом пiдприємства.

4. Особливими за своїм призначенням та змiстом є членськi майновi правомочностi повних та асоцiйованих членiв

аграрних пiдприємств.

За сучасних умов права та обовязки майнового характеру

членiв КСГП, ВСГК, СпС тощо набули нового змiсту i, як

наслiдок, - нових форм i способiв реалiзацiї.

вiдносини стосуються, зокрема вiдшкодування збиткiв, шкоди, завданих цьому сiльськогосподарському пiдприємству.

Новим у цих вiдносинах є те, що на рiвнi Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" у ст. 7 зазначено, що майно пiдприємства на правi спiльної часткової власностi належить його членам. Субєктом права власностi на

пiдприємствi є саме нiдпригмство як юридична особа, а його

члени - в частинi майна, яку нони одержать при виходi з пiдприємства. Новим у цих 11iДНОСИНiiХ i: також i те, що на законодавчому рiвнi встановлено нраiи> членiв КСГП на частку в

спiльному майнi пiдприємства, яка мас правовий статус паю

члена КСГП. Таким же чином Законом "Про сiльськогосподарську кооперацiю" (ст. 20) кооператив визнається власником будiвель, споруд, грошей, майнових внескiв його членiв,

продукцiї, прибуткiв та iншого майна, придбаного на пiдставах, не заборонених законом.

Право членства громадян у СГП кооперативного типу

5. Незважаючи на певну прогресивнiсть наведених вище

норм. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" все ж недосить послiдовно i чiтко регулює майновi

правовiдносини членiв КСГП. Так, на виконання ст. 9 наведеного Закону у КСГП проводиться паювання майна i створення пайового фонду майна членiв цих пiдприємств. До

нього включають вартiсть основних виробничих i обiгових

фондiв, створених за рахунок дiяльностi пiдприємства, цiннi

папери, акцiї, грошi та вiдповiдну частку вiд участi колективного сiльськогосподарського пiдприємства у товарному виробництвi. .

Право члена пiдприємця кооперативного типу на пайовий

фонд майна залежить вiд його трудової участi в дiяльностi

нiднриi-мства. Прано члена на свiй пай пiдтверджується виданою йому iшйоноiо книжкою, де заїначасться у грошовому та

вiдсотковому вираженнi його частка в спiльному майнi КСГП.

та iншою пiдприємства. Пайова книжка пiдписується головою, головним бухгалтером КСГП та скрiплюється печаткою.

Вiдомостi про частку в спiльному майнi також дiстають своє

закрiплення у вiдповiдних книгах.

мiсце зловживання як при визначеннi самого розмiру частки

(паю), так i при внесеннi змiн у цi книжки про пайовий фонд

майна. Це, по сутi, є єдиною - з позицiї права в цiлому i з

позицiї громадянчленiв як носiїв субєктивних прав - хибою

у правовому забезпеченнi реалiзацiї громадянами своїх прав

на частку в спiльнiй власностi, оскiльки змiна цiєї частки не

може бути проконтрольована громадянином i, вiдповiдно,

цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої

членськi майновi права, якi можуть порушуватися посадовими особами колективних та iнших аграрних пiдприємств.

Однiєю з важливих форм реалiзацiї членами аграрних пiдприємств своїх членських майнових прав є реалiзацiя ними

прав на одержання частини прибутку вiд дiяльностi пiдприємств. Вiдповiдно до ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та ст. 24 Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю", членовi КСГП, ВСГК щорiчно

нараховується частина прибутку (доходу кооперативу) залежно вiд частки у пайовому фондi. За бажанням члена КСГП

нарахований йому чистий прибуток (дивiденд) може бути ви-:

плачено грошима або зараховано в збiльшення його частки у

пайовому фондi майна. На вiдмiну вiд цього Закону Закон:

122 РОЗДiЛУ

"Про сiльськогосподарську кооперацiю" прямо зазначає, що

нарахування i виплата часток доходу на паї здiйснюється за

пiдсумками фiнансового року з доходу, що залишається у розпорядженнi кооперативу з урахуванням необхiдностi формування фондiв для його розвитку. Статутом сiльськогосподарського та сiльгоспвиробничого кооперативу може бути передбачено рiзний вiдсоток часток доходу на паї для членiв i асоцiйованих членiв кооперативу. Закон також передбачає, що

вiдповiдно до рiшення загальних зборiв кооперативу виплата

часток доходу на паї може здiйснюватися коштами, товарами,

цiнними паперами, збiльшенням паю тощо.

Всi цi вiдносини детальнiше регулюються статутами КСГП

та ВСГК.

6. Принципово новим в українському аграрному законодавствi є правовi норми п.

на майно КСГП та iнших аграрних пiдприємств.

Так, вiдповiдно до наведених норм субєктами права власностi на майно свого пiдприємства є його члени. Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСГП набуває пiсля припинення членства. Членам пiдприємства належить частина майна (пай) за правом приватної власностi, яку

вони одержують при виходi з пiдприємства. Таким чином, з

наведених вище норм Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" випливає висновок, що мiж КСГП

i його членом iснують членськi вiдносини, по-перше, щодо

передання-одержання паю членом вiд КСГП, по-друге, щодо

юридичного оформлення передання-одержання паю, по-третє, юридичного факту виникнення у громадянина субєктивного права вимагати споєї частки (паю) i володiння i користування аграрного пiдприємства-пiдприємця кооперативного

типу. Саме юридичний фнкт припинення членських вiдносин

породжує у громадянина право на одержяння своєї частки паю, право вимагати вiд пiдприємства виконання зобовязан

Слiд зауважити, що й дотепер исмаг чiткого, однакового визначення правомочностей членiв КСГП вiдносно їхнiх прян на частку (пай), правової природи цього права; в цiй частинi Закон "Про колективне сiльськогосподарське

пiдприємство" (ст. 7,9) суперечить Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю". -В. Я.

Право членства громадян у СiТi кооперативного типу 123

ня передати йому (громадяниновi) належну частку (пай). Це

право громадянина є абсолютним, визнається i захищається

державою.

Так само на пiдставi Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" асоцiйованi члени мають загальне у разi припинення асоцiйованого членства i першочергове право на отримання свого майнового внеску та вiдповiдної частки доходу i

повернення їх земельних дiлянок у натурi (на мiсцевостi) у

разi лiквiдацiї кооперативу.

Таке першочергове право асоцiйованi члени мають i у разi

банкрутства кооперативу, як це випливає iз змiсту Закону

"Про сiльськогосподарську кооперацiю".

7.

колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та п. 2 ст. 25

Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" пай членiв фiзичних осiб, може успадковуватися згiдно з цивiльним законодавством i статутом пiдприємства. Слiд зазначити, що

вiдсутнiсть у статутi пiдприємства норми про спадкування або

невiдповiднiсть норм статуту нормам цивiльного законодавства не можуть обмежувати право членiв КСГП, ВСГК iнших

кооперативiв заповiдати свою частку в спiльному його майнi,

а також обмежувати право спадкоємцiв на одержання спадщини, в тому числi й у натурi.

8. Нацiональним аграрним законодавством встановлено

принципово важливi правила щодо визначення i реалiзацiї

членами сiльгосппiдприємств кооперативного типу майнових

правомочностей. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" (п. З ст. 9) та "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" (п. 1 ст. 25) у разi виходу з

КСГП, ВСГК iнших кооперативiв громадянин має право на

одержання своєї частки у спiльному майнi (паю) натурою,

грошима, цiнними паперами. Термiн, порядок та iншi умови

видання-одержання паю законом не врегульовано. Вiн регламентується нормами статутiв цих КСГП, ВСГК i, як правило,

локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема

положенням про порядок утворення i використання пайового

фонду майна членiв колективного та iншого кооперативного

типу пiдприємства.

На практицi з цього приводу виникає чимало непорозумiнь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення i

використання пайового фонду майна членiв таких КГСП,

ВСГК зазначається, що у випадку виходу з членiв такого

КСГП, ВСГК пай видасться тiльки у разi створення селянського (фермерського) господарства, або ж вартiсть паю буде

виплачуватися протягом 10 рокiв, або тiльки в розмiрi до 50

вiдсоткiв вартостi паю тощо. Подiбна практика є правомiрною, оскiльки пi iiитiшня не врегульованi законом, а тому

вiднесенi до локальної пранотворчостi. Останнi приймають

самi члени цих КСГП, ВСГК iнших кооперативiв на їхнiх загальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких локальних актiв в одних випадках ставить за мету недопущення

iнших конкуруючих приватних форм господарювання, ухилення вiд сплати членами їхнiх паїв. У цих випадках члени

КСГП, ВСГК iнших кооперативiв позбавляють самi себе

можливостi одержати свою частку (пай) на цiлком правомiрних пiдставах.

Приймаючи рiшення про видiлення-приймання паю, слiд

керуватися загальними пiдходами щодо прав громадянина як

субєкта аграрних та цивiльно-правових вiдносин, з огляду на

те, що тiльки громадянин (як фiзична особа й носiй цивiльної

право- i дiєздатностi) є повноправним носiєм субєктних

прав, що саме громадянин створює приватнi юридичнi особи

(в тому числi й кооперативного типу), що навiть Закони "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" хоча й нечiтко, але все ж

визнає саме громадянина субєктом права власностi. Наведенi

правомочностi є первинними i визначальними у вiдносинах

членського майнового характеру, що складаються в аграрних

пiдприсмстнах.

Тому вважається обгрунтованою практика, заснована на

локальних пряпоних актах, копи нема будь-яких обмежень

щодо громадян при одержаннi ними сносї частки (паю) у разi

виходу з членi> пграрпих пiдирш мцiн (спiлки селян, сiльгоспвиробничого коочсрiїтину тощо). Законною є також практика

визначення обєктiв нидшiпя-iiсрсдiївiпiня громадяниновi

його паю, а також черговiсть кидання йому майна в рахунок

його паю та виконання членських нiдносин з боку КСГП,

ВСГК перед своїм вибулим членом, причому черговiсть, безпосередньо визначену аграрним законодавством. Так, вiдпо

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 125

вiдно до Законiв "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (п. З ст. 9) та "Про сiльськогосподарську кооперацiю" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговiсть видання громадяниновi паю: насамперед натурою (тобто будинками, спорудами, iншою нерухомiстю, сiльськогосподарською технiкою,

тракторами, сiльськогосподарським реманентом, продуктивною худобою тощо), а вже потiм - грошима (без будь-якої

затримки) або цiнними паперами. Земельний кодекс України

(статтi 50, 51), наведенi вище Закони та iнше аграрнезаконодавство встановлюють, що в разi виходу громадянина з членiв

пiдприємства кооперативного типу йому має надаватися зещ

ля iз земель свого КСГП, ВСГК.

9. Нацiональне право України гарантує всiм громадянам

прiїно на вiдпочинок. Поряд iз нормами Кодексу законiв про

прiїпю у Статутi сiльськогосподарського колективного та iн"

шого пiдприсмстиа кооперативного типу йдеться про право

членiв i найманих робiтникiв на вiдпочинок. Це право, з

огляду на специфiку (сезоннiсть тощо) аграрного виробництва, забезпечується встановленням тривалостi робочого дня,

днiв щотижневого вiдпочинку, наданням щорiчних оплачуваних вiдпусток, а також розвитком та пiдтримкою соцiальної

iнфраструктури, закладiв культури, спорту, соцiально-побутового обслуговування тощо.

В аграрних пiдприємствах кооперативного типу умови i

порядок надання вiдпусток визначено у Правилах внутрiшнього розпорядку цих КСГП, ВСГК, вiдповiдно до Закону

України "Про вiдпустки" вiд 15 листопада 1996 р. У цих Правилах право, зокрема на вiдпочинок членiв КСГП, ВСГК у

виглядi щорiчно оплачуваних вiдпусток, конкретизується залежно вiд сфери застосування працi члена в кооперативному

пiдприємствi, але не менше 24 календарних днiв. Додатковi

вiдпустки надаються членам пiдприємства згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження спискiв

виробництв, робiт, цехiв, професiй i посад, зайнятiсть працiвникiв в яких дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки за

роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi та особливий

характер працi" вiд 17 листопада 1997 р. за №1290.

Див.: Додаток 2 п. 14 "Сiльське та лiсове господарство".

10. Як i всi громадяни України, члени аграрних пiдприємств мають право на одержання державних пенсiй. Аграрнi

пiдприємства мають право встановлювати своїм ветеранам

працi, скалiченим на роботi, iншим соцiальне не захищеним

верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам їхнiх

родин, учителям, медпрацiвникам тощо) матерiальну допомогу та персональнi додатковi пенсiї. Розмiр цих допомог та

пенсiй встановлює саме КСГП, ВСГК тощо. Єдине, що може

стримувати надання такої адресної допомоги, - це брак коштiв, iншi фактори неправового характеру.

Питанням соцiального розвитку села в Українi придiляється велика увага. Свiдченням цього є прийняття спецiального

закону, загальнодержавної та регiональних програм тощо.

Зокрема, встановлюються право селян на одержання вiд пiдприємства допомоги у набуттi спецiальностi, пiдвищення квалiфiкацiї, в одержаннi путiвок до санаторiїв та iнших курортио-лiкувальних закладiв, право на культурно-побутове обслуговування, на допомогу в будiвництвi житла i господарських

будiвель, забезпечення паливом i на задоволення iнших потреб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами

(зборами уповноважених) членiв КСГП, ВСГК iнших пiдприємств.

11. Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про пiдприємства в Українi",

"Про сiльськогосподарську кооперацiю". Статутами колективного та iншого кооперативного типу пiдприємств (спiлок

селян) на членiв цих КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв покладаються певнi обовязки. За своїм призначенням i змiстом

цi обовязки спрямованi на досягнення статутних завдань,

одержання прибутку, змiцнення конкурентоспроможностi, самого КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв на ринку, недопущення його банкрутства тощо.

Так, члени i перш за все дiйснi члени-громадяни пiдприємства зобовязанi: сумлiнно додержувати вимог статуту й iнших локальних актiв, а також рiшень органiв управлiння та

розпоряджень голови iiрiниiiїшя, керiвникiв виробничих пiдроздiлiв i спецiалiстiв; сумлiнно працювати в КСГП, ВСГК,

додержувати трудової та технологiчної дисциплiни i Правил

внутрiшнього розпорядку; додержувати умов укладених договорiв з органами управлiння (правлiнням); брати участь своїми паями у формуваннi фондiв свого пiдприємства (кооперативу, спiлки), необхiдних для досягнення статутних-завдань

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 12Т

та функцiй цих пiдприємств кооперативного типу; вiдшкодовувати збитки, завданi пiдприємству з їхньої вини через притягнення їх до матерiальної вiдповiдальностi; рацiонально використовувати природнi ресурси, насамперед землю, водойми, лiси, берегти природу i охороняти її багатства.

На вiдмiну вiд дiйсних асоцiйованi члени за Законом "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" зобовязанi: робити пайовi

внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додатковi пайовi кошти дотримувати статуту. iншi обовязки асоцiйованих членiв деталiзуються у статутах ВСГК.