6. Пайовий фонд майна членiв Сiльськогосподарського пiдприємства та його правовий режим

1. Визначальною ознакою сiльськогосподарського пiдприємства, заснованого на частковiй (пайовiй) власностi його

членiв (наприклад, у КСГП, СпС, ВСГК тощо), є iснування

пайового фонду майна членiв цих пiдприємств з вiдповiдним

правовим режимом.

244

Роздiл XI

Згiдно з законодавством i статутами КСГП, СпС, ВСГК

пайовий фонд майна членiв зазначених субєктiв пiдприємництва складають знаряддя та засоби виробництва.

основних виробничих i обiгових фондiв, створених за рахунок

дiяльностi пiдприємства, цiннi папери, акцiї, грошi та вiдповiдна частка вiд участi в дiяльностi iнших пiдприємств i органiзацiй. Сума пайових фондiп мийна, яка належить членам

КСГП, СпС, ВСГК, стпнонить їх пайовий фонд.

Майновi, пайовi вiдносини регулюються нормами Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 9),

Статутом i Положенням про пайовий фонд майна членiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства. Залежно

вiд мети використання пайового фонду, його матерiального

характеру та правового режиму iснує два види пайових фондiв

членiв пiдприємства.

2. Перший з пайових фондiв iснував уроки заснування колективних господарств у виглядi сiльськогосподарських артiлей. Порядок створення такого фонду передбачався Примiрним статутом сiльськогосподарської артiлi, прийнятим у

1930 р. i у 1935 р. Згiдно з цим нормативно-правовим актом i

Статутом сiльськогосподарської артiлi селяни, якi ставали

членами артiлi, усуспiльнювали належнi їм на правi власностi

знаряддя виробництва. Усуспiльнене майно згiдно iз статутом

переходило у власнiсть артiлi (колгоспу). Частина вартостi

цього майна зараховувалась до неподiльного фонду колгоспу,

а частина була пайовим внеском селянина-колгоспника,

який вступав до колгоспу. Колгоспниковi за статутом надавалося право одержати пай в разi виходу зi складу колгоспу.

Будь-яких матерiальних винагород селянин-колгоспник за

усуспiльнене майно не одержував.

перетворювалось на виключну власнiсть колгоспу.

3. iстотно вiдмiнним економiчним змiстом i правовим режимом характеризуються пайовi фонди майна членiв КСГП,

про якi йдеться в ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та у внутрiшньогосподарських ло

Право власностi КСГП 245

кальних правових актах. Основна мета i ознака цього фонду

полягає у пiднесеннi ролi майнових прав кожного окремого

члена пiдприємства як субєкта права власностi на його майно, наближення його матерiальних iнтересiв до громадського

виробництва та пiдприємницьких результатiв. До пайового

фонду майна членiв пiдприємства включають: балансову вартiсть основних виробничих та обiгових фондiв, створених за

рахунок дiяльностi пiдприємства; цiннi папери, акцiї, кошти i

вiдповiдну частину коштiв вiд участi в дiяльностi iнших пiдприємств i органiзацiй.

Пайовий фонд майна - це балансова вартiсть основних

виробничих та обiгових фондiв, створених за рахунок дiяльностi КСГП, СпС. Пайовий фонд закрiплюється за членами

КСГП, СпС, ВСГК пропорцiйно їхньому конкретному трудовому внесковi та записується на особових рахунках. Саме пайовий фонд майна членiв КСГП, який складається з суми

часток (паїв) у майнi членiв цього пiдприємства, стає тепер

єдиною основою для утворення колективної власностi його

членiв. Саме це, передане власниками (громадянами-членами пiдприємства), майно тепер становить соцiально-економiчну основу для iснування i дiяльностi КСГП як юридичної

особи, котра господарює самостiйно, i вiдповiдає за своїми

зобовязаннями лише в межах свого наявного майна. iншими

словами, колективне пiдприємство як юридична особа i

субєкт господарювання, по сутi, є "пiдприємством з обмеженою вiдповiдальнiстю", коли власники переданого майна не

несуть вiдповiдальностi за зобовязаннями створених ними

субєктiв пiдприємництва (юридичних осiб) усiм своїм наявним майном.

Вiдродження та функцiонування пайового фонду КСГП,

СпС, ВСГК врегульовано нормами права, серед яких чiтко

простежуються три групи джерел, за якими формується пайова власнiсть.

До першої групи належать закони.

"Про власнiсть" (пункти 2, 3 ст. 25), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 9). До другої групи належать локальнi внутрiшньопiдприємницькi акти, зокрема

прийнятi вищими органами самоврядування КСГП, СпС,

ВСГК (наприклад. Положення про пайовий фонд майна членiв цих КСГП, СпС, ВСГК). До третьої групи вiдносяться акти рекомендацiйно-примiрного характеру. Серед них, зокре

назвати Методичнi рекомендацiї з приватизацiї май

колективних сiльськогосподарських пiдприємств1. Рекомендацiї з реформування колгосп iг i радгоспiв, схваленi З

жовтня 1992 р. Науково-технiчною радою МСРП тощо.

4. Пайовий фонд КСГП, СпС, ВСГК визначається за рiчними звiтами у такому порядку: вiл вартостi наявних основних засобiв виробництиа пiдприємспиi наприкiнцi року вiднiмається вартiсть осноiiних шиибiп, одержаних за попереднiй

перiод бенкоцгшвно нОо стнорених iд рахунок бюджетних

асш иунпкiї, а також (iрилГшiтх ш рихунок непогашених кредитiи бннку, та сума її аморти:шцiйiют iносу.

Пийикнй фонд членiв колсктииного пiдприємства визначається вiдповiдно до дiючого в ньому Положення про пайовий фонд. Нинi, як свiдчить узагальнений досвiд, iснує декiлька методик розрахунку пайового (часткового) фонду майна членiв КСГП.

Загалом усi цi методики зводяться до визначення пайового

(часткового) фонду, виходячи: по-перше, з майна, внесеного

при утвореннi такого колективного пiдприємства його членами (в тому числi при створеннi в 30-тi роки сiльгоспартiлей,

колгоспiв), - це майно обраховується за його сьогоднiшньою

вартiстю; по-друге, виключно з трудової участi кожного члена

колективного пiдприємства (колишнього колгоспу) в громадському виробництвi; по-третє, таке визначення здiйснюється

поєднанням наведених вище двох методик.

В Українi, на наш погляд, найбiльш виправдано застосовувати другу методику,оскiльки нинi надто складно встановити, хто, скiльки i яке саме майно внiс при вступi в ЗО-тiта наступнi роки до колгоспу.

Конкретний трудовий внесок кожного члена колишнього

колгоспу (а зараз - колективного пiдприємства) визначається (за другою методикою), починаючи з пiслявоєнного

(1943-1944 рр.) перiоду до нинiшнього часу. Визначена наприкiнцi року сума пайового фонду розподiляється мiж членами пiдприємства пропорцiйно їхнiм трудовим затратам i заробiткам або лише заробiткам.

Цi рекомендацiї схвалено секцiєю економiки Науково-технiчної ради

Мiнiстерства сiльського господарства 1 продовольства України 25 жовтня

1992 р. i опублiковано у Збiрнику нормативних актiв з ресрормування власностi; - К., 1993.

Право власностi КСГП

пiдприємства обраховуються на пiдставi даних бухгалтерського облiку i визначаються не менш як за трьома перiодами, в

яких застосовувалися рiзнi рiвнi оплати працi, зокрема:

а) перiод до введення гарантованої грошової оплати працi

(до середини 60-х рр.);

б) перiод вiд, введення грошової оплати працi (з 1966 р.) до

введення в 1973 р. оплати працi вiд кiнцевого результату, вiдображеного i розвиненого в Рекомендацiях щодо оплати

працi в колгоспах;

в) перiод (1972-1986 рр.), коли було впроваджено новi тарифнi ставки працiвникiв виробничих галузей народного господарства.

Оплата працi кожного члена пiдприємства в першому перiодi визнпчасться множенням вiдпрацьованих у цьому перiодi лкмхиноднiй (трудоднiв) на середню оплату людино-дня в

останньому перiодi. У другому перiодi проводиться коригунання фонду оплати працi членiв колективних пiдприємств

на основi коефiцiєнта, обчисленого зiставленням середнiх

i (жпiв оплати людино-дня в другому i останньому (третьому)

перiодах. Оплата працi в третьому перiодi не коригується i запитається незмiнною.

Оплата працi кожного члена (за всi перiоди роботи, починаючи з пiслявоєнних) пiдсумовується i в такий спосiб визначається пайовий (частковий) фонд, який розраховується на

кiнець року. Паралельно з цим пайовий фонд колективного

пiдприємства дiлиться на кiлькiсть вiдпрацьованих за всi перiоди роботи людино-днiв. Особистий пайовий фонд визначається як середюГвеличина мiж цими двома сумами.

При розподiлi пайового фонду обовязково враховується

трудова участь колишнiх колгоспникiв (вибулих iз господарства з рiзних причин, померлих). В загальнiй сумi пайового

фонду їхня частка визначається як рiзниця мiж загальною

кiлькiстю трудозатрат i трудовим внеском наявних членiв колективного сiльгосппiдприємства.

на трудовий внесок вибулих iз господарства з рiзних причин

колишнiх колгоспникiв та дiйсних членiв колективного пiдприємства, становить його резервний пайовий фонд, який

використовується в iнтересах соцiального розвитку всього колективу, села для надання матерiальної допомоги ветеранам

працi, iнвалiдам, а також як джерело для встановлення (вiд

248 Роздiл XI

новлення) пайового фонду тим колишнiм колгоспникам, якi

повертаються до КСГП.

6. Пайовий фонд майна членiв колективного пiдприємства

розподiляється мiж його членами. Це право громадян реалiзується через вiдкриття особового рахунку члена колективного

господарства i нарахування на нього вiдповiдних особистому

трудовому внесковi у громадське виробництво коштiв iз пайового (часткового) фонду колективного пiдприємства. Сума,

нарахована на особовий рахунок, с особистим пайовим фондом майни кожного члена цього пiдприємства. Останнiй може визначатися способом розподiлу пайового фонду майна

цього пiдприємства лише на скоригованi заробiтки його членiв. Коригування має здiйснюватись у наведеному вище

порядку.

Чинним законодавством врегульовано порядок визначення та розподiлу прибутку на пайовий фонд КСГП i нарахування вiдсоткiв (дивiдендiв) на особистi пайовi фонди кожного з його членiв. Так, сума чистого прибутку, який видiляється для розподiлу на пайовий фонд колективного пiдприємства, може визначатися за питомою вагою амортизацiї

основних фондiв у загальнiй сумi витрат виробництва щорiчно або встановлюватися на пiдставi середньорiчних даних

сталою величиною (нормативом) на декiлька рокiв.

Наприклад, у загальних витратах виробництва (собiвартiсть вирощеної продукцiї) по колективних сiльськогосподарських пiдприємствах, зокрема Вiнницької областi, амортизацiя фондiв у 1988-1990 рр. в середньому становила 10 вiдсоткiв. iншими словами, основнi засоби виробництва, беручи

участь у виробничому процесi, зношувалися (амортизувалися), але, при цьому, як i iншi статтi затрат, сприяли виробництву продукцiї, вiд рсалiчацiї якої в цiлому отримано певну

суму прибуткiв.

зменшення прибутку на суму обовязкових платежiв) пiдлягають розподiловi на пайовий фонд майна мiж усiма власниками особистих паїв, а також на резервний пайовий фонд колективного пiдприємства. Враховуючи те, що питома вага

амортизацiї в сукупних затратах виробництва з роками змiнюється мало, за рiшенням загальних зборiв (зборiв уповноважених) колективного пiдприємства такий норматив - не

менше 10 вiдсоткiв вiдрахування чистого прибутку на пайо

Право власностi КСГП 249

вий фонд - колективнi пiдприємства Вiнниччини правомiрно приймають на декiлька рокiв.

7. По закiнченнi господарського року з нарахованої частини прибутку на суму пайового фонду майна колективного

пiдприємства нараховуються: а) вiдсотки (дивiденди) на особистi пайовi фонди кожного члена колективного пiдприємства, в тому числi й тих, якi проходять дiйсну вiйськову строкову службу, обранi на виборнi посади, поступили на навчання з вiдривом вiд виробництва, направленi на роботу в iншi

пiдприємства, пенсiонерiв та iнших осiб, якi мають особовий

рахунок - особистий пайовий фонд; б) вiдсоток, який припадає на iснуючий резервний пайовий фонд колективного

пiдприємства.

Нарахування дивiдендiв на пайову участь кожного власника особистого пайового фонду в майнi колективного пiдприємства проводиться один раз на рiк пiсля затвердження загальними зборами (зборами уповноважених) рiчного звiту колективного пiдприємства. Цi дивiденди кожний власник та,ого фонду може отримати готiвкою (сплативши вiдповiдний

йибутковий податок) або приплюсувати до суми, яка знахоРГГЬСЯ на особистому пайовому фондi (особовому рахунку).

(ласник цього пайового фонду в майнi колективного пiдприємства може здiйснювати з належним йому паєм будь-якi цивiльно-правовi угоди (заповiдати спадкоємцям, у разi виходу

з пiдприємства, вимагати видачi свого паю в натурi, у грошах,

у цiнних паперах тощо).