2. Субєкти права власностi колективного сiльськогосподарського пiдприємства

1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних

вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визначеннi й закрiпленнi кола їхнiх учасникiв, тобто кола субєктiв

права власностi.

присвячено ст. З Закону "Про власнiсть", згiдно з якою такими субєктами визнаються: народ України, громадяни, юридичнi особи та держава. Вiдповiдно до ст. 24 цього Закону

субєктом права колективної власностi визнається також

кожний окремо взятий колгосп.

Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 7) субєктом права колективної власностi визнає

пiдприємство та його членiв як юридичну особу - в частинi

майна, яку вони одержують при виходi з пiдприємства. Оскiльки рiвноправними видами колективного сiльськогосгiо

228 РОЗДiЛ XI

дичної особи, яке йому належить, є засобом реалiзацiї права

власностi, правовим методом, що забезпечує КСГП, ВСГК,

АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподарської продукцiї.

Правом колективної нлiiсностi юридичне закрiплюються,

зокрема, правомочностi колективного пiдприємства як власника. Виходячи з його мети i iгiи,д;iпь, визначається коло знарядь i засобiп, необхiдних для нодспнн громадського господарства, зд.iтнiсть никорнстонувити i розпоряджатися ними в

iнтересах КСГП, зiiбеiiiсчунаги його пiдприємництво. В нормах права визначено, що засоби виробництва i вироблена

продукцiя належать виключно пiдприємству. На кожне пiдприємство як субєкт права власностi повною мiрою поширюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з

яким власник на свiй розсуд має право вчиняти щодо свого

майна будь-якi дiї, що не суперечать законовi. Вiн може використовувати це майно для здiйснення господарської чи iншої не забороненої законом дiяльностi.

5. Економiчна сутнiсть i природа права колективної власностi визначають характер i змiст правоздатностi колективних сiльськогосподарських пiдприємств.

свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i

розпоряджаючись її окремими обєктами, цi пiдприємства виходять iз своєї статутної правоздатностi. Змiст їхнiх правомочностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню

в економiчному розумiннi вiдповiдає право володiння; користуванню - право користування; розпорядженню - право

розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колективного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприємство

здiйснює на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнтересах членiв КСГП, не протиставляючи свої пiдприємницькi

iнтереси iнтересам усього суспiльства.

Результативне господарювання i примноження власностi

КСГП забезпечується завдяки досконалому застосуванню

економiчних методiв господарювання та професiонального

пiдприємництва, участi в ринкових iнфраструктурах.

Колективне сiльськогосподарське пiдприємство, ВСГК,

АСГТ користується своїми правами власника для оптимального в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i

соцiальних потреб своїх членiв, акцiонерiв та iнших найманих

працiвникiв.

Право власностi КСГП 229

У визначеннi правового режиму обєктiв права власностi

КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним

охороняти майновi права пiдприємств.

6. Колективне пiдприємство як субєкт права власностi бере участь у майнових правовiдносинах з державними i кооперативними органiзацiями, iншими пiдприємствами, фiнансово-кредитними установами i громадянами. В основi цих правовiдносин лежить iнститут права власностi колективного

пiдприємства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiдносини регулюються нормами аграрного права в поєднаннi з

Юрмами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,

(iдмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдно

Сини власностi КСГП та їх правова регламентацiя стають пов

Йiшими i змiстовнiшими.

Отже, право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукупнiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдносини кожного конкретного пiдприємства як юридичної особи

щодо володiння, користування i розпорядження засобами i

продукцiєю виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у

власних iнтересах, забезпечення оптимальної прибутковостi

Пiдприємства, задоволення матерiальних i соцiально-побутових потреб його членiв, примноження i схоронностi його

майна.