1. Поняття права власностi колективного сiльськогосподарського пiдприємства

1. Наукою полiтичної економiї власнiсть розглядається як

суспiльно-економiчнi вiдносини з приводу iсторично конкретної форми привласнення, розпорядження i використання

матерiальних благ i, насамперед, засобiв виробництва.

вiдповiдних формах. Форма власностi зумовлює, кому належать засоби виробництва - всьому суспiльству (народу), державi, колективу чи окремим особам. Основною у вiдносинах

власностi є обставина, яка визначає, хто привласнює засоби

виробництва. Форма власностi на засоби виробництва обумовлює форму власностi на продукти виробництва i форму їх

розподiлу мiж членами суспiльства.

Суспiльнi вiдносини власностi i права власностi врегульованi Конституцiєю України. В Основному Законi нашої держави визнається право державної, комунальної та приватної

власностi (ст. 41). У цьому актi не згадується про колективну

i кооперативну власнiсть. Одначе це не означає, що в Українi

не iснують iншi форми (види) власностi i права власностi, в

тому числi i права колективної власностi. Зокрема, Закон України "Про власнiсть" вiд 7 лютого 1991 р. мiстить в собi роздiл ГУ-й про колективну власнiсть. Закон "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" вiд 14 лютого 1992 р.

цьому праву придiляє статтi 7-9. Згiдно з Законом "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.

субєктом права власностi визнається кооператив. Законом

України "Про господарськi товариства" вiд 19 вересня 1991 р.

визнано, що товариство є власником майна, переданого йому

засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiї, виробленої товариством в результатi господарської дiяльностi; доходiв, iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених

законом.

Право власностi КСГП 225

Слова "колектив" i "кооператив" латинського походження

i являють собою синонiми. Такими ж синонiмiчними належить розглядати поняття права колективної власностi i права

кооперативної власностi.

тотожнi в чинному аграрному законодавствi, в управлiнськiй

дiяльностi органiв державного управлiння сiльським господарством, у процесi розгляду судових i арбiтражних спорiв

КСГП i сiльськогосподарських кооперативiв.

2. Суспiльна колективна (кооперативна) власнiсть має вiдповiдне полiтичне, соцiально-економiчне, правове i наукове

значення. Вона становить економiчну основну виробничогосподарської дiяльностi КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, колективною самоврядування, органiзацiю й особливостi оплати

працi, паювання i одержання дивiдендiв, вирiшення соцiальних проблем селян - членiв колективно-кооперативних пiдприємств.

Поняття права власностi колективних пiдприємств характеризується особливостями її речового, матерiально-виробничого i матерiально-невиробничого складу, з одного боку, i

власностi як системи суспiльно-виробничих вiдносин - з iншого.

Першi становлять зумовленi характером i особливостями

сiльськогосподарського виробництва та iншою, повязаною з

ним виробничо-господарською дiяльнiстю, конкретнi засоби

i знаряддя виробництва - обєкти речового права, обєкти

права власностi пiдприємства. Перелiк таких обєктiв законодавче закрiплено в статтях 22-28 Закону "Про власнiсть" та

в ст. 7 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство".

Друга особливiсть власностi колективного пiдприємства

полягає в її суспiльно-економiчнiй сутностi як комплексi

своєрiдних суспiльно-економiчних вiдносин конкретно визначеної форми привласнення, розпорядження i використання засобiв та продукцiї виробництва, коштiв та iнших матерiальних благ. Суспiльно-економiчний змiст форми колективної власностi зумовлюється i визначається таким принципом:

кому належать засоби виробництва, тому належать i продукти

виробництва. Зокрема, лише пiдприємству належить делеговане його членам право володiти, користуватися i розпоря

8 В. Янчук

226

Роздiл XI

джатися власнiстю; лише пiдприємство може бути господарем

i має право розпоряджатися стиорсним у ньому додатковим

продуктом; виходячи з наведених засад може брати участь у

товарно-грошових ринкових вiдносинах.

Цими властивостями тi> особливостями власностi колективного сiльської осподщкч.кого пiдприємства визначаються

характер i змiст його иринощитностi як юридичної особи, його правове становище у процесi иiiйснення внутрiшньогосподарської дiяльностi тп цiлої сфери -iовнiшнiх економiчноюридичних ЛiЯЗКiВ.

3.

i створюється в процесi виробничо-господарської дiяльностi

його трудового колективу - членiв цих пiдприємств через використання земель сiльськогосподарського призначення, що

використовуються ним як субєктом права колективної власностi на землю. Все це в сукупностi призводить до виникнення комплексу наукових суспiльно-майнових вiдносин. Новi

виробничi вiдносини породжують новi правовi норми, покликанi закрiпити i ефективно регулювати цi вiдносини. iснування власностi колективних пiдприємств викликало прийняття

ряду нормативних актiв i окремих правових норм, якi в сукупностi та єдностi визначили правовий режим основних

субєктiв права колективної власностi i склали його iнститут.

4. Субєкт права колективної (кооперативної) власностi

здiйснює свої правомочностi власника залежно вiд сфери їх

застосування - чи в процесi внутрiшньогосподарської дiяльностi, чи зовнiшнiх пiдприємницьких, в тому числi ринкових

економiчних вiдносинах. При здiйсненнi внутрiшньогосподарської дiяльностi у вiдповiдностi iз Статутом i на основi

волевиявлення вищого та iнших органiв самоврядування

КСГП, ВСГК, провадиться володiння, користування i розпорядження окремими обєктами права власностi (використовується насiння в рiльничiй бригадi, згодовуються корми в тваринницькiй фермi та iн.) реалiзовується бiзнес-план, будуються господарськi примiщення.

Для здiйснення правомочностей власника в сферi зовнiшнiх позагосподарських вiдносин колективне сiльськогосподарське пiдприємство надiлено правом юридичної особи.

Зокрема, в ст. 7 п. 2 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" записано, що останнє визнається

субєктом права власностi як юридична особа. Згiдно з Зако

Право власностi КСГП_________________________227

ном "Про сiльськогосподарську кооперацiю" кооператив визнається субєктом права власностi на майно кооперативу. У

цьому законi вiдсутня правова норма однозначна п. 2 ст. 7 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство".

Це право належить також i акцiонерному товариству, що визначено Законом "Про господарськi товариства" вiд 19 вересня 1991 р.

Колективна (кооперативна) власнiсть становить економiчну основу дiяльностi КСГП, ВСГК i акцiонерного сiльськогосподарського товариства.

внутрiшню господарську, так i зовнiшню, головним чином,

пiдприємницьку дiяльнiсть. Вiдносини колективної (кооперативної) власностi у цих двох сферах характеризуються певним

складом обєктiв i змiстом, майновим наповненням. Правосубскт КСГП, ВСГК, АСГТ як субєкт права власностi визначається через категорiю юридичної особи. Застосування

категорiї (правового феномена) юридичної особи є правовим

засобом забезпечення їхньої участi у зовнiшнiх, в тому числi,

ринкових економiчних вiдносинах, у визначеннi його правоздатностi, укладання виробничо-пiдприємницьких договорiв,

юридичної вiдповiдальностi у взаєминах з iншими субєктами

права власностi або ж права повного господарського вiдання

у державному пiдприємствi.

Наявнiсть у колективного сiльськогосподарського пiдприємства права юридичної особи є неодмiнною умовою реалiзацiї його правоздатностi. Однак для здiйснення права власностi в системi внутрiшньогосподарських правовiдносин КСГП,

ВСГК, АСГТ їхня ознака юридичної особи не є необхiдною.

Кожне iз названих сiльськогосподарських пiдприємств має

свого господаря в особi загальних зборiв членiв утворення

(зборiв уповноважених). Кожне таке пiдприємство має систему самоврядування. Виходячи iз засад права самоврядування

кожне колективне сiльськогосподарське пiдприємство має

властиву йому систему органiв управлiння, якi в межах своєї

компетенцiї забезпечують реалiзацiю права власностi, органiзовують належне здiйснення права володiння, права користування, права розпорядження обєктами права власностi, розпоряджаються коштами, продукцiєю сiльськогосподарського

виробництва, беруть участь у ринкових економiчних правовiдносинах. Субєктом права власностi є виключно саме колективне сiльськогосподарське пiдприємство, а право юри

228 Роздiл XI

дичної особи, яке йому належить, є засобом реалiзацiї права

власностi, правовим методом, що забезпечує КСГП, ВСГК,

АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподарської продукцiї.

Правом колективної власностi юридичне закрiплюються,

зокрема, правомочностi колективного пiдприємства як власника.

iнтересах КСГП, забезпечувати його пiдприємництво. В нормах права визначено, що засоби виробництва i вироблена

продукцiя належать виключно пiдприємству. На кожне пiдприємство як субєкт права власностi повною мiрою поширюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з

яким власник на свiй розсуд має право вчиняти щодо свого

майна будь-якi дiї, що не суперечать законовi. Вiн може використовувати це майно для здiйснення господарської чи iншої не забороненої законом дiяльностi.

5. Економiчна сутнiсть i природа права колективної власностi визначають характер i змiст правоздатностi колективних сiльськогосподарських пiдприємств. Однак, здiйснюючи

свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i

розпоряджаючись її окремими обєктами, цi пiдприємства виходять iз своєї статутної правоздатностi. Змiст їхнiх правомочностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню

в економiчному розумiннi вiдповiдає право володiння; користуванню - право користування; розпорядженню - право

розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колективного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприємство

здiйснює на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнтересах членiв КСГП, не протиставляючи свої пiдприємницькi

iнтереси iнтересам усього суспiльства.

Результативне господарювання i примноження власностi

КСГП забезпечується завдяки досконалому застосуванню

економiчних методiв господарювання та професiонального

пiдприємництва, участi в ринкових iнфраструктурах.

Колективне сiльськогосподарське пiдприємство, ВСГК,

АСГТ користується своїми правами власника для оптимального в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i

соцiальних потреб своїх членiв, акцiонерiв та iнших найманих

працiвникiв.

Право власностi КСГП 229

У визначеннi правового режиму обєктiв права власностi

КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним

охороняти майновi права пiдприємств.

6.

пiдприємства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiдносини регулюються нормами аграрного права в поєднаннi з

нормами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,

адмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдносини власностi КСГП та їх правова регламентацiя стають повнiшими i змiстовнiшими.

Отже. право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукупнiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдносини кожного конкретного пiдприємства як юридичної особи

щодо володiння, користування i розпорядження засобами i

продукцiєю виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у

власних iнтересах, забезпечення оптимальної прибутковостi

пiдприємства, задоволення матерiальних i соцiально-побутових потреб його членiв, примноження i схоронностi його

майна.