3. Субєкти - виконавцi юридичного обслуговування сiльськогосподарського пiдприємства

1. Економiчна виробничо-пiдприємницька дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприємств може стати оптимально

ефективно-результативною лише за умови досконалого юридичного обслуговування.

вiдповiдних органiв державної влади i державного управлiння

сiльським господарством та керiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств, яким вони надають свої послуги юристаконсультанта.

Субєкти - виконавцi роботи по юридичному обслуговуванню органiв державного управлiння сiльським господарством i сiльськогосподарськими пiдприємствами залучаються

на посаду з урахуванням засад, визначених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 серпня 1995 р. Згiдно з цiєю постановою i загальним положенням про юридичну службу, залежно вiд обсягу, характеру i складностi правової роботи

створюється, як правило, у формi самостiйного структурного

пiдроздiлу юридичне управлiння (вiддiл, сектор, бюро, група

i т. д.), або вводиться посада юрисконсульта вiдповiдної категорiї.

Надання юридичної допомоги пiдприємству може здiйснюватися на пiдставi договору, укладеного юридичною або

фiзичною особою, - субєктом пiдприємницької дiяльностi,

який має спецiальний дозвiл (лiцензiю) на здiйснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатами бюро, фiрмою,

конторою або iншим адвокатським утворенням.

Основнi завдання юридичної служби викладенi у Загальному положеннi про юридичну службу. Вони полягають в органiзацiї правової роботи, спрямованої на правильне застосування, бездоганне додержання ними вимог актiв законодав

632 Роздiл XXVII

ства, i попередження невиконання iнших нормативних документiв мiнiстерством, сiльськогосподарським пiдприємством,

а також їхнiми керiвниками i працiвниками пiд час виконання покладених на них завдань i функцiональних обовязкiв.

процесi здiйснення юридичного обслуговування сiльськогосподарських пiдприємств особлива увага повинна придiлятися

питанням, якi безпосередньо повязанi iз участю пiдприємства в ринкових економiчних вiдносинах (своєчасне i належне виконання аграрно-договiрних зобовязань щодо видiв,

кiлькостi i якостi продукцiї, розрахункiв за неї, повернення

кредитiв i т. iн.). Таким же важливим завданням є забезпечення належної охорони державного i колективно-кооперативного майна та захисту трудових прав працiвникiв сiльського господарства.

2. У здiйсненнi юридичного обслуговування важливе значення має кожна, окремо взята, його органiзацiйна форма.

Нинi, вiдповiдно до чинного законодавства, субєкти аграрного

пiдприємництва мають можливiсть забезпечуватись юридичним

обслуговуванням через рiзнi форми (див. схему 8).

, На вiдмiну вiд монопольних форм юридичного обслуговування колгоспiв i радгоспiв мiжколгоспними (мiжгосподарськими) (1960-1985 рр.) юридичними групами, а пiзнiше

(1984-1990 рр.) - мiжгосподарськими юристами, а також

штатними юрисконсультами радгоспiв i юридичними консультацiями колегiй адвокатiв, юридичне обслуговування сучасних аграрних товаровиробникiв може здiйснюватись у рiзноманiтних формах. Вiдповiдно до Загального положення про

юридичну службу, так як i ранiше, це може бути штатний

юрисконсульт господарства, мiжгосподарський юрисконсульт, а також приватний адвокат, який має вiдповiднi лiцензiю та свiдоцтво; адвокатське бюро, контора чи iнше адвокатське обєднання, юридична фiрма (в тому числi й iноземна

або мiжнародна), юридичний кооператив тощо, якi мають

вiдповiднi лiцензiї та свiдоцтва (сертифiкати). Юридичну допомогу субєктам аграрного пiдприємництва можуть надавати

також i окремi фiзичнi особи (незалежно вiд громадянства),

якi виконують юридичнi дiї в iнтересах клiєнта - КСГП,

СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП на пiдставi цивiльно-правового

договору пiдряду чи доручення, без будь-яких лiцензiй та

СВiДОЦТВ.

ФОРМИ ЮРИДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

За договором iзштатний працiвник субєкта пiдприємництваЮридична служба органiв державного управлiння

приватним адвокатом.

юридичною консультацiєюобласних управлiнь

юридичною фiрмою, юридичним кооперативом тощо, що мають вiдповiднi лiцензiїрайонних управлiнь

громадянином, який не має лiцензiї та свiдоцтва адвоката, наприклад, за договором пiдряду, дорученням тощо

Схема 8. Легальнi форми здiйснення юридичного обслуговування

634 Роздiл ХХУИ

Юридичну допомогу (а не обслуговування), головним чином методичну, можуть надавати юридична служба Мiнагропрому України, юристи вiдповiдних управлiнь сiльського

господарства чи районних та обласних державних адмiнiстрацiй, оскiльки цi штатнi юристи, по-перше, мають обслуговувати саме апарат мiнiстерства (управлiння) i, по-друге, вони є

державними службовцями, котрим заборонено сумiсництво

(за чiтко визначеними винятками з цього правила).

Вiдповiдно до чинного законодавства в системi державного керiвництва сiльським господарством мають мiсце рiзнi

органiзацiйнi форми юридичної служби. Так, у Мiнагропромi

України функцiонує юридичне управлiння, пiдпорядковане

першому заступниковi мiнiстра. Статус, права та обовязки

цього управлiння визначаються наказом мiнiстра. Воно має

два пiдроздiли: секцiю правової роботи i третейський суд. Дещо iнша форма iснує на обласних i районних рiвнях. Така рiзноманiтнiсть на середину 1995 р. обумовлювалася трьома

причинами: статутом обласного i районного органiв та пiдпорядкованiстю їх виключно вiдповiднiй державнiй адмiнiстрацiї; ставленням керiвництва обласних i районних управлiнь та

державних адмiнiстрацiй до юридичної служби та юристiв;

кадровим забезпеченням юридичної служби органiв державного керiвництва сiльським господарством.

Станом на середину 1995 р. в Українi на обласних рiвнях

працювали юридичнi вiддiли, пiдвiддiли, юридичнi групи та

юрисконсульти. У рядi обласних управлiнь юридична служба

(юристи) безпiдставно включена до складу iнших служб,

зокрема до ревiзiйної служби, вiддiлiв кадрiв тощо.

3.

силами штатних i мiжгосподарських юристiв, а також колегiями адвокатiв, юридичними фiрмами, кооперативами i окремими громадянами.

Юрисконсульт КСГП та iнших субєктiв сiльськогосподарських пiдприємств є посадовою особою i за своїм правовим статусом вважається спецiалiстом сiльського господарства. Це означає, що на нього поширюються всi загальнi правомочностi такого спецiалiста.

Видiлення штатної юридичної служби в ДСГП здiйснюється на пiдставi урядового акта "Загального положення про

юридичну службу мiнiстерства, iншого центрального органу

Юридичне обслуговування СГП 635

державної виконавчої влади, державного пiдприємства, установи, органiзацiї", затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 серпня 1995 р.

Формуванню юридичної служби в сiльськогосподарських

пiдприємствах певною мiрою присвячено рекомендацiйнi акти представницьких органiв, адресованi недержавним субєктам аграрного пiдприємництва. Серед них можна назвати згадане вище "Примiрне положення про основнi функцiї керiвних працiвникiв i спецiалiстiв колгоспу", схвалене ще Радою

колгоспiв УРСР 20 грудня 1971 р. У цьому рекомендацiйному, фактично єдиному, українському актi викладено завдання

саме сiльського юриста, його обовязки, права та коло питань, за правильне вирiшення яких вiдповiдальнiсть покладається на нього. Цим рекомендацiйним актом штатного юрисконсульта колгоспу, а вiдтепер КСГП, СпС, ВСГК вiднесено

до кола посадових осiб цих недержавних сiльськогосподарських пiдприємств.

Згiдно з названим вище актом на юрисконсульта покладаються такi обовязки: неухильно слiдкувати за дотриманням

законностi та положень Статуту в усiх сферах органiзацiї i

господарсько-фiнансової дiяльностi колгоспу, захищати законнi права та iнтереси колгоспу в судi та адмiнiстративних

органах, змiцнювати господарсько-договiрну i фiнансову дисциплiну, сприяти посиленню контролю за дотриманням положень про працю, збереженням колективно-кооперативного

майна, i своєчаснiстю вiдшкодування заподiяних господарству матерiальних збиткiв, а також брати участь у розробцi i

здiйсненнi в господарствi заходiв щодо змiцнення законностi,

трудової i виробничої дисциплiни, збереження громадської та

державної власностi.

На юрисконсульта покладається обовязок давати правлiнню, громадським органiзацiям та окремим працiвникам господарства консультацiї, висновки з усiх правових питань, якi

виникають у процесi господарської дiяльностi, брати участь у

складаннi проектiв рiшень загальних зборiв (зборiв уповноважених) членiв колгоспу i правлiння та iнших управлiнських

актiв, якi ним приймаються i вiзувати їх вiдповiднiсть чинному законодавству, постановам та iнструкцiям, вiзувати договори, якi укладає господарство, а в разi потреби брати участь

у їх щдготовцi (розробцi) та iн.

636 Роздiл XXVII

Юрисконсульту надано право вiдмовлятися вiд порушення

судових справ i скарг, вiд захисту дiй правлiння та керiвникiв

колгоспу при вiдсутностi законних для цього пiдстав, викладаючи в письмовiй формi мотиви вiдмови. Вiн вживає заходiв

по скасуванню проектiв рiшень та iнших документiв, якi

мають прийматись або прийнятi правлiнням колгоспу, якщо

вони суперечать чинному законодавству, вiдповiдним наказам та iнструкцiям, викладаючи при цьому письмово причини вiдмови.

правлiнням колгоспу питання про внесення змiн та доповнень у дiючих рiшеннях правлiння та розпорядження керiвникiв господарства, якщо цього вимагають чиннi закони або

iнтереси виробництва.

4. Посадово-трудова дiяльнiсть субєктiв юридичного обслуговування сiльськогосподарського пiдприємства безпосередньо повязана iз забезпеченням шляхом органiзацiйно-управлiнських дiй членських, управлiнських, майнових, трудових, виробничо-технологiчних, господарсько-договiрних, фiнансово-кредитних, земельних, соцiальних правовiдносин.

Самi по собi субєкти - виконавцi юридичного обслуговування не є учасниками аграрних правовiдносин, вони лише

представляють iнтереси субєктiв аграрних правовiдносин,

беруть участь у цивiльно-процесуальних правовiдносинах як

юридичнi представники субєктiв правовiдносин. Вiд рiвня

їхньої квалiфiкацiї i сумлiння певною мiрою залежить змiст i

якiсть рiшення загального або арбiтражного суду, обгрунтованiсть вирiшення справи в адмiнiстративних органах.

За умови суттєвих змiн у правовому режимi земель сiльськогосподарського призначення, визнання поряд з правомдержавної власностi на землю права колективної власностi на

землю сiльськогосподарського призначення, наданням земельних дiлянок селянам-фермерам i встановлення права

приватної власностi на земельнi дiлянки для селянського

(фермерського) господарства, права приватної власностi на

присадибнi земельнi дiлянки набули особливої значущостi

проблеми юридичного обслуговування усiх субєктiв права

власностi на землi сiльськогосподарського призначення. За

допомогою юрисконсульта вирiшуються питання земельної

реформи: замiна сертифiкатiв на державнi акти про право

приватної власностi на земельну дiлянку, якi видаються громадянам; вирiшення земельних спорiв; земельнi повноважен

Юридичнв обслуговування СГП

ня органiв мiсцевої влади та органiв, якi вiдають земельними

справами; вирiшення земельних питань (у загальних i арбiтражних судах).

5.

вiд забезпеченостi юрисконсультiв необхiдними законодавчими i нормативно-правовими актами, збiрниками посадових

iнструкцiй, науково-методичними матерiалами, юридичною i

економiчною лiтературою, рiзного роду юридичними, економiчними i сiльськогосподарськими довiдниками. Всi цi складовi роботи юрисконсульта повиннi вiдповiдно облiковуватися, зберiгатися i передаватися вiд працiвника, який звiльняється, працiвниковi, який приймається на посаду юрисконсульта пiдприємства, установи, органiзацiї,

Успiшне здiйснення юридичного обслуговування залежить

вiд вiдповiдної систематизацiї нормативно-правових актiв, законiв, пiдзаконних актiв i в першу чергу Указiв Президента

України, якi стосуються сiльського господарства, питань кредитування i оподаткування як сiльськогосподарських пiдприємств так i селян-працiвникiв сiльського господарства.

Юрисконсульт зобовязаний бути достатньо ознайомленим з

чинним законодавством i повсякденно використовувати змiни, якi вносяться в нормативно-правовi акти.

У своїй роботi юрисконсульт користується картотекою, в

якiй систематизуються правовi акти, постанови Пленумiв

Верховного Суду України i Вищого арбiтражного суду, акти

Мiнагропрому України та iнших центральних органiв виконавчої влади, а також видання контрольних примiрникiв правових актiв. За сучасних умов для вдосконалення юридичного

обслуговування необхiдним є використання компютерiв, обчислювальних машин та iнших сучасних досягнень науки i

технiки.

До своїх посадово-трудових обовязкiв юрисконсульт повинен ставитись максимально сумлiнно й творчо. Зокрема,

йому слiд аналiзувати стан додержання законностi на пiдприємствi, правового режиму майнових фондiв i забезпечення

його схоронностi, трудової дисциплiни у виробничих пiдроздiлах господарства i контролю за своєчасною оплатою працi

членiв КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП. Юрисконсульт зобовязаний робити подання на iмя адмiнiстрацiї (правлiння) пiдприємства або його керiвниковi вiдповiдних доповiдних записок

638

з пропозицшми про шляхи усунення виявлених ним недолiкiв, фактiв розкрадання чи iнших правопорушень.

Нинi, як свiдчить практика, через складний економiчний

стан сiльськогосподарських пiдприємств, де у переважнiй їх

бiльшостi юридичнiй службi уваги не придiляється, має мiсце

значна плиннiсть кадрiв цих спецiалiстiв. У звязку з цим

юрисконсультовi, який приступає до виконання своїх

обовязкiв у такому господарствi слiд у першу чергу ознайомитись з тим, чи не призначено в найближчi днi слухання

справи цього пiдприємства (за його позовом або ж позовом

до нього), потрiбно негайно ознайомитися iз цiєю справою i

зробити все можливе, щоб захищати майновi права i законнi

iнтереси цього пiдприємства.

Такими ж нагальними є питання про стан дебiторської та

кредиторської заборгованостi пiдприємства, визначення кола

субєктiв цiєї заборгованостi, суми боргiв i строкiв їхнього погашення. У цьому ж аспектi заслуговують першорядної уваги

питання про виконання аграрно-договiрних зобовязань,

включаючи бартернi угоди, має бути обiзнанiсть у тому, чи

укладено договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть

матерiально-вiдповiдальних працiвникiв (членiв КСГП,

ВСГК, АСГТ) та iн.

6. Чинне аграрне законодавство мiстить правову норму

про недопустимiсть втручання органiв державного управлiння

в оперативну дiяльнiсть сiльськогосподарського пiдприємства. Мiж тим у системi сiльського господарства України основними виробниками сiльськогосподарської продукцiї, продуктiв харчування i сiльськогосподарської сировини є колективно-кооперативнi i акцiонернi товаровиробники.

З метою забезпечення полiпшення роботи сiльськогосподарських пiдприємств доцiльно, щоб органи державного управлiння придiляли бiльше належної уваги. За цих обставин

виникла потреба у створеннi громадської органiзацiї юристiваграрникiв. Така громадська органiзацiя була створена

17 грудня 1992 р. Всеукраїнський зїзд юристiв-аграрникiв

України прийняв рiшення про створення Спiлки юристiв-аграрникiв України. Її Статут був зареєстрований Мiнiстерством юстицiї України 7 червня 1993 р.

Згiдно зi Статутом Спiлка юристiв-аграрникiв України є

добровiльною, громадською, недержавною, професiональною

органiзацiєю, яка обєднує юристiв, що працюють в аграрно

Юридичне обслуговування СГП 639

му секторi економiки України, В першу чергу це юристи, якi

здiйснюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських

товаровиробникiв, перебувають у штатi органiв державного

управлiння сiльським господарством, тобто в системi Мiнагропому України i агросервiсних утвореннях, агробудiвельних

органiзацiях, цукрозаводах, мясокомбiнатах та iнших державних i акцiонерних пiдприємствах (товариствах), на пiдприємствах харчової промисловостi та в iнших органiзацiях

АПК. Основною метою Спiлки є забезпечення охорони прав,

захист спiльних iнтересiв юристiв-аграрникiв, сприяння розбудовi правової демократичної держави, надання юридичної

допомоги всiм без виключення сiльськогосподарським товаровиробникам незалежно вiд форм власностi, членам колективно-кооперативних i працiвникам державних сiльськогосподарських пiдприємств i товариств.

Органiзацiйно-правовою основою Спiлки є первинна органiзацiя, яка утворюється за територiальною ознакою та мiсцем працi при наявностi не менше трьох членiв. Первиннi органiзацiї обєднуються у мiськi, районнi, обласнi. Пiсля вiдповiдної державної реєстрацiї первинна органiзацiя набуває

прав юридичної особи.

Управлiння дiяльнiстю первинної органiзацiї Спiлки

юристiв-аграрникiв провадиться на засадах самоврядування.

Спiлка сприяє неухильному проведенню в життя вимог закону про незалежнiсть юриста-аграрника, нк члена первинної

органiзацiї Спiлки при виконаннi своїх професiйних функцiй

та iн.

За сучасних скрутних економiчних умов виробничо-пiдприємницької дiяльностi сiльськогосподарських пiдприємств

i товариств, обмеженого застосування товарно-грошових економiчних вiдносин i поширення бартерних договiрних вiдносин, створення первинних органiзацiй юристiв-аграрникiв не

набуло ще значного поширення на мiсцях. Велика частина

КСГП, СпС, ВСГК i АСГТ не користується послугами юристiв взагалi, що безперечно не сприяє додержанню i виконанню норм аграрного законодавства. Вiдновлення ролi юридичної служби настане лише внаслiдок полiпшення економiчного стану сiльськогосподарських пiдприємств, пiдвищення

їхньої рентабельностi i прибутковостi, розширення економiчних звязкiв. Лише повсюдне оздоровлення економiки цих

пiдприємств забезпечить пiднесення значущостi юристiв-аг

640 РОЗДiЛ XXVII

рарникiв i можливе їх обєднання в мiсцевi мiжгосподарськi

або районнi бюро юридичного обслуговування сiльськогосподарських товаровиробникiв.