5. Вирiшення спотiв про оплату працi в сiльськогосподарських пiдприємствах

1. Згiдно зi ст. 43 Конституцi> України право на своєчасне

одержання винагороди за працюзахищається законом. Спори

про одержання винагороди працiвникiв державних сiльськогосподарських пiдприємств, члевдв та iнших працiвникiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств вирiшуються у

встановленому чинним законодавством порядку комiсiями з

трудових спорiв, а також судами.

474 Роздiл ХХii

Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються

трудовi спори за заявами: \

а) працiвникiв сiльськогосподарських\пiдприємств, де комiсiї з трудових спорiв не обираються; \

б) працiвникiв пiдприємств, зазначених у пунктах 2, З

ст.

виконання роботи з нижчою оплатою та в деяких iнших

випадках. ;

Встановлений чинним трудовим законодавством порядок

розгляду спорiв не поширюється на спори, що виникають

мiж працiвниками та власником пiдприємства чи уповноваженим ним органом з приводу встановлення нових або змiни

iснуючих умов працi, не врегульованих законодавством або

iншими нормативними положеннями про працю.

2. Спори про одержання винагороди є рiзновидом спорiв

про грошовi вимоги. Органи, якi розглядають спiр про оплату

працi, мають виходити з того, що згiдно з Законами "Про пiдприємства в Українi", "Про господарськi товариства", Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про оплату працi" таiншими законодавчими i пiдзаконними актами форми, системи, розмiри i порядок оплати працi членiв i працiвникiв

сiльськогосподарських пiдприємств визначаються останнiми

самостiйно. Виходячи з цього, предметом спору можуть бути

як основна заробiтна плата, так i додаткова (в грошовiй або

натуральнiй формi), а також вимоги про забезпечення встановленого законодавством мiнiмального розмiру заробiтної

плати та її iндексацiї.

При вирiшеннi спорiв про одержання винагороди мають

бути застосованi прийнятi в господарствах локальнi правовi

акти - Статут колективного сiльськогосподарського пiдприємства, Положення (Правила) про оплату працi, трудовий

контракт, а також колективний договiр у частинi визначення

конкретних розмiрiв тарифних ставок i окладiв (ст.

3. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесеннi рiшення

про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий

спiр, одночасно вирiшує вимоги про виплату працiвниковi

середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в

заробiтку за час виконання роботи з нижчою оплатою, але не

бiльш як за один рiк.

475

Трудовi спори працiвникiв СГП

У постановi Пленуму Верховного Суду України вiд 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових

спорiв" (зi змiнами, внесеними постановами Пленуму вiд 1

квiтня 1994 р. № 4 та вiд 26 жовтня 1995 р. № 18) розяснено,

що, поновлюючи на роботi працiвника, звiльненого без законних пiдстав чи з порушенням встановленого порядку або

незаконно переведеного на iншу роботу, суд виносить рiшення про виплату йому заробiтної плати чи рiзницi в заробiтнiй

платi на роботi з нижчою оплатою. Якщо ж працiвника неможливо поновити на попереднiй роботi, суд визнає звiльнення неправильним i зобовязує лiквiдацiйну комiсiю, а в

належних випадках - правонаступника чи вищестоящий у

порядку пiдлеглостi орган виплатити йому заробiтну плату за

час вимушеного прогулу.

4. Оскiльки згiдно зi ст. 235 КЗпП оплатi пiдлягає вимушений прогул, вимоги працiвника про стягнення середнього заробiтку за час затримки розрахунку пiдлягають задоволенню в

тому разi й за той перiод, протягом якого з вини власника або

уповноваженого ним органу була затримана видача трудової

книжки або ж неправильне формулювання у нiй причин

звiльнення перешкоджало працевлаштуванню.

При присудженнi оплати працi за час вимушеного прогулу

враховується заробiток за мiсцем нової роботи (одержана до. помога з тимчасової непрацездатностi, вихiдна допомога, середнiй заробiток на перiод працевлаштування, допомога з

безробiття), що працiвник мав на той час.

У випадках стягнення на користь працiвника середнього

заробiтку за час вимушеного прогулу цей заробiток визначається за загальними правилами його обчислення - виходячи

з заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи.

Для працiвникiв, якi пропрацювали на даному пiдприємствi менше двох мiсяцiв, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробiтку за фактично вiдпрацьований час.

При цьому враховуються також положення Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою

Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 лютого 1995 р.

5. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП у разi розгляду заяви

про поновлений на роботi довше одного року не з вини працiвника орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу. В разi часткової вини працiвника оплата виму

Роздiл XXII

шеного прогулу за цей перiод може бути вiдповiдно зменшена

судом. У випадiв затримки з вини власника або уповноваженого ним органу видачi трудової книжки працiвниковi теж

виплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного

прогулу.

При розглядi трудових спорiв про грошовi вимоги (крiм

названих вищ< вимог про виплату працiвниковi середнього

заробiтку за ЧЕiС вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку

за час виконання роботи з нижчою оплатою) орган, який розглядає спiр, має прано винести рiшення про виплату належних сум без обмеження будь-яким строком.

У разi скасування виконаних судових рiшень про стягнення заробiтної грiати чи iнших виплат, що випливають iз трудових правовiдносин, поворот виконання допускається лише

тодi, коли скасоване рiшення грунтується на повiдомлених

позивачем неправдивих вiдомостях або поданих ним пiдроблених документах. Також допускається стягнення сум, виплачених йому вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення комiсiї

з трудових спорiв, при повторному розглядi спору (ст. 239

КЗпП). \