3. Системи оплати працi працiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств
1. Одержаний внаслiдок виробничо-господарської пiдприємницької дiяльностi колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств госпрозрахунковий дохiд є джерелом
коштiв для оплати працi та iнших видiв матерiального стимулювання членiв колективних пiдприємств i працiвникiв радгоспiв.
Цей дохiд визначається як рiзниця мiж сумою виручкивiд реалiзацiї сiльськогосподарської сировини i продовольчих
продуктiв (прибутку вiд виконаних робiт i наданих послуг), а
також iнших грошових надходжень i матерiальними витратами на виробництво продукцiї, виплатами вiдсоткiв за кредит,
страховими платежами, вiдрахуваннями за спецiальним страхуванням членiв колективних пiдприємств та iншими обовязковими вiдрахуваннями. Виплата винагороди за працю
провадиться таким чином, щоб забезпечити пряму залежнiсть
II
даю
Роздiл )Щ
я розмiру вiд внеску конкретного працiвника в пiдсумковi результати дiяльностi пiдприємства.
2. Матерiальною основою оплати працi та iнших видiв
матерiального стимулювання є єдиний фонд оплати працi
кожного окремого колективного i державного сiльськогосподарського пiдприємства. Цей фонд має своїм завданням посилення госпрозрахункових принципiв у дiяльностi виробникiв сiльськогосподарської продукцiї та становить залишок
госпрозрахункового доходу пiсля вiдрахування вiд нього коштiв, якi повиннi використовуватись для розвитку виробництва, науки i проiрссивних технологiй, а також на соцiальнi
потреби.
Крiм цього, до єдиного фонду оплати працi пiдприємства
спрямовуються також кошти, що їх перераховують заготiвельнi та переробнi пiдприємства на премiювання працiвникiв за
окремi види продукцiї; кошти на оплату працi, передбаченi в
кошторисах на утримання невиробничих пiдроздiлiв пiдприємства, джерелами фiнансування яких є фонди економiчного
стимулювання; кошти на оплату працi, якi видiляються на капiтальне будiвництво господарським способом за рахунок усiх
джерел фiнансування.
Єдиний фонд оплати працi використовується для авансування i для оплати працi за пiдсумковi результати роботи, для матерiального заохочення членiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств, надання матерiальної допомоги, для оплати працiвникам чергових вiдпус- Дток, виплат (надбавок) за стаж роботи, для забезпечення
iнших соцiальних пiльг, а також для утворення резерву з
оплати працi.
3. Сiльське господарство України - це сполучення основних (зернове господарство, тваринництво, овочiвництво) та
допомiжних галузей сiльськогосподарського виробництва, що
виробляють продукти харчування i сировину для переробної
промисловостi. Кожна ч цих галузей характеризується своїми
виробничо-технiчними умовами та особливостями. Зазначенi
та iншi фактори зумовлюють потребу у використаннi вiдповiдних систем оплати працi працiвникiв сiльського господарства. Системою оплати працi прийнято вважати певне спiввiдношення мiж затраченою працею, вимiрюваною згiдно з
певними показниками, i нарахованими за неї розмiрами винагороди. Обрання форми, системи оплати працi та її розмiру
вiднесено до повноважень пiдприємства (ст. 96 КЗпП).
Правове регулювання оплат працi в СГП 431
В сучасних умовах колективнi й державнi сiлiїсiїкогосподарськi пiдприємства використовують для оплати ii))ицi своїх
працiвникiв, зайнятих в основних, допомiжних та iнших галузях виробництва, такi системи оплати працi: вiдрядну, ниорцну, вiдрядно-премiальну, акордно-премiальну, попiдинiМИ
премiальну та iншi.
4. Вадрядно-лремiальна система передбачає оплату прйцi
за виконання денної норми виробiтку або її частини, а також
за обслуговування тварин i птицi за встановленою нормою,
виходячи з визначеного для цiєї роботи тарифного розряду та
вiдповiдної денної тарифної сiтки оплати працi. За якiсне i
своєчасне виконання робiт нараховується премiя у вiдсотках вiд
основного заробiтку за вiдрядною розцiнкою. Цю систему оплати
працi доцiльно застосовувати тодi, коли немає можливостi використовувати акордно-премiальну систему.
5.
При акордно-премiальнiй системi оплата працi провадиться за пiдсумковими результатами роботи, тобто за вироблену продукцiю або за певний закiнчений цикл робiт. Крiмоплати за встановленими розцiнками, за одиницю продукцiї
виплачуються премiї у вiдсотках вiд вартостi надпланової продукцiї або вiд суми економiї прямих затрат (зниження собiвартостi продукцiї).
6. Погодинно-премiальна система оплати працi передбачає
оплату за вiдпрацьованi години, виходячи з розряду виконуваної роботи i погодинної (денної) тарифної станки, що
цьому розрядовi вiдповiдає. За якiсне виконання робiт ннраховується премiя у вiдсотках вiд одержуваного члробiтку. Тику
систему оплати працi рекомендується застосонупсiти на роботах, на яких не можна встановити норми виробiтку або норми
обслуговування (робота облiковця, касира, сторожа тощо).
7. Засобом ефективного використання наведених систем
оплати працi є тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики, а також вiдповiдним чином визначений фонд заробiтної плати в державному та фонд оплати працi - в колективному сiльськогосподарських пiдприємствах. Питання визначення розмiру виплати заробiтку вирiшуються директором радгоспу, ТО В
або правлiнням КСГП, АТ.
Фонд оплати працi у рослинництвi визначається за технологiчними картами, складеними для кожної культури на основi запланованого обсягу роботи (включно з незавершеним
432 Роздiл XIX
виробництвом), встановлених норм виробiтку i вiдповiдних
тарифних ставок. У тваринництвi вiн розраховується виходячи з нормативної кiлькостi працiвникiв, розрахованої за технiчно обгрунтованими нормами, професiйного складу тваринникiв i вiдповiдних тарифних ставок.
8. Норма виробiтку для розрахунку розцiнок встановлюється в сiльськогосподарських пiдприємствах вiдповiдно до
конкретних умов виробництва (технологiї, норми внесення
добрив, сортiв насiння, умов утримання тварин, ступеня механiзацiї тощо) з урахуванням рiвня врожайностi та продуктивностi, досягнутих за попереднi три-пять рокiв, або планових показникiв.
Дiленням збiльшення тарифного фонду на вартiсть продукцiї за нормою виробiтку визначається розцiнка, яка виплачується пiдрядному колективовi за вироблену ним одиницю продукцiї.
9.
Для нарахування оплати за вироблену продукцiю пiдрядному колективовi видiляється фонд авансування. Вiн неможе перевищувати суми тарифного фонду з урахуванням
надбавок за класнiсть, звання "Майстер", пiдвищеної оплати
працi на збираннi врожаю i додаткової оплати за якiсть продукцiї. Конкретний порядок авансування визначається самим
колективом пiдрядного пiдроздiлу. Розмiр авансу може бути
встановлено однаковий для всiх працiвникiв або диференцiйований залежно вiд складностi виконуваних робiт, квалiфiкацiї працiвникiв, видiв i марок закрiплених за ними тракторiв i сiльськогосподарських машин.
У галузях тваринництва, де продукцiя надходить протягом
усього року (молоко, яйця тощо), оплата нараховується за
встановленими розцiнками на продукцiю за результатами роботи за мiсяць. Авансування при цьому не застосовується.
Пiсля завершення сiльськогосподарських робiт iз пiдрядним колективом проводиться остаточний розрахунок за вироблену та оприбутковану продукцiю. iз суми колективного
заробiтку, нацiнок за продукцiю вираховується (без урахування надбавок) виданий аванс включно iз сумою заробiтної
плати осiб, залучених на сiльськогосподарськi роботи.
Праця пiдрядних колективiв може оплачуватися залежно
вiд валового доходу пiдприємства. Фонд для оплати працi
працiвникiв радгоспiв, членiв КСГП обчислюється як рiзниця мiж вартiстю виробленої продукцiї та матерiальними ви
Правове регулювання оплати працi в СГП
тратами на її виробництво. При цьому можуть використовуватись рiзнi варiанти його обчислення: на основi показникiв
вартостi продукцiї, що фактично склалася (матерiальних витрат i оплати працi) в кожному окремому пiдроздiлi за останнi
три-пять рокiв, або ж на основi нормативних (планових)
показникiв.
Нормативи (розцiнки) оплати працi вiд одержаного валового доходу визначаються за формулою:
ФО
;х 100,
ВП-МЗ
де Р - норматив у вiдсотках або розцiнка за 100 грн. валового доходу;
ФО - фонд оплати працi;
ВП - вартiсть валової продукцiї;
МЗ - матерiальнi затрати на виробництво продукцiї.
Нормативи (розцiнки) оплати працi вiд валового доходу
встановлюються на кiлька рокiв.
Пiдрядному колективовi гарантується виплата всього акордного фонду оплати працi незалежно вiд одержаного пiдсумкового результату. До остаточного розрахунку за пiдсумками роботи за рiк членам цьогоколективу виплачується аванс.
10. Для розрахунку фонду оплати працi й винагороди за
непiдряднi роботи в сiльському господарствi використовуються вiдрядна й погодинна системи. При вiдряднiй системi
праця винагороджується за тарифними ставками за виконання норми, при погодиннiй оплатi - за пiдпрацьований час. У
державних сiльськогосподарських пiдприємствах технiчно обгрунтованi норми працi встановлюються адмiнiстрацiєю за
погодженням iз профспiлковим комiтетом. У КСГП норми
працi (норми виробiтку, часу, обслуговування, кiлькостi) розробляються з урахуванням конкретних органiзацiйно-технiчних умов i в мiру полiпшення останнiх переглядаються за
участю членiв пiдприємства i спецiалiстiв. Вони затверджуються рiшенням загальних зборiв або (за їх дорученням)
правлiнням пiдприємства.
11. Норми працi встановлюються щодо кожного виду робiт. Всi роботи в сiльському господарствi тарифiкуються за
шiстьма тарифними розрядами. За виконану норму (на вiдрядних роботах) або за робочий день (робочий час) на погодинних роботах працiвниковi виплачується тарифна ставка. ..
434
Вiдповiдна сiтка дiє для працiвникiв тваринницьких пiдроздiлiв, для працiвникiв, зайнятих на виконаннi кiнно-ручних робiт. Для працiвникiв майстерень i цехiв iз ремонту
сiльськогосподарської технiки, устаткування та iнструменту
застосовуються погодиннi тарифнi ставки.
12. Праця осiб управлiнсько-обслуговуючого персоналу
винагороджується, як правило, на основi посадових окладiв
або вiдповiдно до контракту. Державне пiдприємство самостiйно визначає структуру управлiння i встановлює штати. У
колективному сiльськогосподарському пiдприємствi штатну
чисельнiсть управлiнсько-обслуговуючого персоналу встановлюють загальнi збори членiв пiдприємства.
Системи й форми оплати працi працiвникiв, спецiалiстiв
сiльськогосподарськi пiдприємства теж визначають тепер самостiйно.
Для пiдвищення заiнтересованостi керiвникiв i спецiалiстiв державних i колективних сiльськогосподарських пiдпри-ємств у пiдсумкових результатах працi визнано за доцiльне
проводити оплату їхньої працi за рахунок вiдповiдної частини
фонау оплати працi, що затверджується власником пiдприємства або за погодженням iз ним) радою трудового колективу.
13.
Тарифна система розцiнок i окладiв винагороджує фактичну працю працiвникiв сiльського господарства, яка вiдповiдає суспiльне визначеному рiвневi складностi робiт i дає середнi соцiальне необхiднiрезультати. Через рiзноманiтнiстьконкретних видiв сiльськогосподарських робiт i субєктивних
здiбностей кожного працiвникавинагорода за тарифними
ставками вимагає додаткових засобiвбдiку кiлькоспякостi
та результатiв суспiльне корисної працi. ДоповненняТкорективи тарифної системи особливо важливi й необхiднi при
оцiнцi робiт, результативнiсть яких багато в чому повязана з
погодними, iншими природними та бiологiчними факторами
сiльськогосподарського виробництва, строками виконання
найважливiших робiт. Тому в практицi сiльськогосподарських
пiдприємств склалися традицiйнi доплати i надбавки, що коригують тарифнi виплати.
14. iнтенсивнiсть i тяжкiсть працi, швидкiсть виконання
робiт, тобто праця в умовах, що вiдрiзняються вiд нормальних, винагороджується звичайно збiльшенням тарифних ставок за норму виробiтку, вiдпрацьований час або встановленням доплат до тарифних ставок, розрахованих на нормальнi
а
увдиї1"8
Правове регулювання оплати працi в СГП
435
умови працi. Так, пiдвищенi тарифнi ставки застосовуються у
сiльськогосподарських пiдприємствах на роботах iз важкими i
шкiдливими умовами працi, з особливо важкими i особливо
шкiдливими умовами працi щодо працiвникiв майстерень i
цехiв iз ремонту сiльськогосподарських машин, обладнання
та iнструменту-Запiдвищенимисiавками проводиться оплата
працi такождфацiвникiв тваринництва,.зайнятих на роботах з
обслуговування бруцельозної худоби i тварин, хворих на
ящур, худоби на вiдгiнних пасовищах та бджiя пiд час кочiвлi
з ними/за межами землекористування пiдприємства.
iнтенсивнiсть працi найочевиднiше виявляється при розширеннi зон обслуговування, обсягу робiт. Керiвник державного пiдприємства за погодженням iз профспiлковим комiтетом/може вводити за рахунок економiї фонду оплати надбавки до тарифiв i окладiв працiвникiв за сумiщення професiй i
виконання робiт меншою кiлькiстю працiвникiв.
/ 15. Враховуючи особливо важливе значення збираний вро
жаю та заготiвлi кормiв, державнi й колективнi сiльськогспо
дарськi пiдприємства можуть встановлювати пiдвищенi рi
пiнки за такi роботи. Зокрема, трактористам-машинiстам,
працюють на збираннi врожаю, оплата збiльшується на 601
100 вiдсоткiв (залежно вiд району), всiм iншим працiвни-)
кам - на 15 або ЗО вiдсоткiв.
Аби матерiально зацiкавити трактористiв-машинiстiв сiль
ськогосподарських пiдприємств, їм присвоюють, залежно вi;
рiвня їхнiх знань i досвiду роботи, i, II, III класи квалiфiкацiї!
На механiзованих роботах, що оплачуються за тарифною сiтi
кою, трактористовi-машинiстовi i класу виплачується надбав!
ка за класнiсть у розмiрi 20 вiдсоткiв, II класу - 10 вiдсоткiв!