2. Система органiв управлiння в державних сiльськогосподарських пiдприємствах
1. Структура виробництва та обумовлена нею система органiв управлiння в радгоспах утворюється згiдно з вимогами
Закону "Про пiдприємства в Українi" з урахуванням особливостей сiльськогосподарського виробництва i мiсцевих вимог,
якi в переважнiй бiльшостi закрiплюються в Статутi пiдприємства.
До останнього часу порядок органiзацiї виробництваi утворення системи органiв управлiння на державних пiдприємствах жорстко .регламентувався вiдомчими актами (мiнiстерствами i вiдомствами), грунтувався на загальних пiдходах
до побудови органiзацiйної структури: виробничих пiдроздiлiв, допомiжних служб, адмiнiстрацiї радгоспу.
В процесi економiчної реформи, впровадження повного
госпрозрахунку, який супроводжується розширенням прав
пiдприємства i трудового колективу, пiдприємства стали самостiйнiше вирiшувати питання побудови органiзацiйної
структури виробництва i управлiння. При його вирiшеннi законодавство висуває лише одну вимогу: щоб система органiв
управлiння будувалася з додержанням принципу поєднання
прав власника вiдносно господарського використання землi
та майна i самоврядування колективу.
В державному пiдприємствi структура виробництва i система органiв управлiння утворюється власником i трудовим
колективом у межах їхньої компетенцiї.
Вiдповiдно до ст. 14 Закону "Про пiдприємства в Українi"
пiдприємство самостiйно визначає структуру управлiння,
Управлiння ДСГП__________________________335
встановлює штати. Безпосередньо питання структури управлiння i штатiв можуть вирiшувати ради пiдприємства, яким
власник делегує свої права i в якому беруть участь представники колективу. Порядок самоврядування трудового колективу встановлюється самим колективом i закрiплюється в
Статутi пiдприємства (п. 2 ст. 15 Закону "Про пiдприємства в
Українi"). Створена на принципах самоврядування з участю
уповноважених представникiв власникiв, структура виробництва i управлiння вiдображає їхнi iнтереси з питань органiзацiї виробництва i соцiального розвитку.
Розширення прав пiдприємства у питаннях утворення
структури виробництва i управлiння сприяло тому, що в них
тепер утворюються рiзноманiтнi внутрiшнi пiдроздiли господарювання та обумовленi цим структури управлiння.
2.
Вiдповiдно до Закону "Про пiдприємства в Українi" директор призначається на посаду власником пiдприємства iвиступає в ролi уповноваженого власником органу. З ним укладається контракт. Призначення на посаду заступникiв директора, керiвникiв i спецiалiстiв пiдроздiлiв апарату управлiння i структурних пiдроздiлiв (виробництва, цехiв, вiддiлiв,
вiддiлень, дiльниць, ферм тощо), а також майстрiв i старших
майстрiв здiйснюється директором пiдприємства. До його
компетенцiї належить i звiльнення цих працiвникiв iз посади.
Дещо по-iншому будується структура виробництва i управлiння у спiльних пiдприємствах i органiзацiях, де є частки
як державного, так i недержавного майна.
Вони утворюються здебiльшого за рахунок майна i внескiв
державних i недержавних пiдприємств. Спiльне пiдприємство
(органiзацiя) в сiльському господарствi може бути утворене у
формi господарського товариства. Воно здiйснює права повного господарського вiдання закрiпленим за ним майном, яке
належить за правом спiльної власностi державi, колективним,
кооперативним i громадським пiдприємствам i органiзацiям у
розмiрах, якi вiдповiдають часткам пiдприємств-учасникiв.
Закон "Про власнiсть" i Закон "Про пiдприємства в Українi"
дозволяють брати участь у спiльних пiдприємствах i окремим
громадянам, трудовим i селянським (фермерським) господарствам, орендним колективам.
Найвищим органом управлiння спiльного пiдприємства є
збори уповноважених представникiв пiдприємств-учасникiв
336 Роздiл XV
(власникiв майна). Вони мають кiлькiсть голосiв залежно вiд
розмiрiв i частки майнової участi.
Збори уповноважених представникiв пiдприємств-учасникiв обирають раду пiдприємства, її голову - директора i членiв ревiзiйної комiсiї. Вiдповiдно до статуту виробнича структура спiльного пiдприємства, а також штатний розпис i правила внутрiшнього трудового розпорядку затверджуються його радою або ж зборами учасникiв пiдприємства.
3. Компетенцiя зборiв колективу державного i спiльного
пiдприємства випливає з Закону "Про пiдприємства в Українi", зокрема з його вимог, що управлiння господарством здiйснюється на основi поєднання принципу самоврядування колективу i прав власника щодо господарського використання
майна.
До компетенцiї зборiв трудового колективу пiдприємства,
зокрема, належить:
а) вирiшення питання, повязаного з викупом майна пiдприємства. Воно вирiшується в разi переходу останнього в цiлому на оренду, перетворення його в колективне пiдприємство, господарське або ж акцiонерне товариство;
б) вирiшення питання про укладення з адмiнiстрацiєю пiдприємства колективного договору, розгляд його проекту i передача повноважень профспiлковому комiтетовi або iншому
органовi пiдписати той вiд iменi колективу;
в) обрання (вiдкликання) представникiв до ради пiдприємства вiд трудового колективу (в кiлькостi, передбаченiй статутом), заслуховування звiтiв про їхню дiяльнiсть;
г) обрання ради колективу i встановлення її функцiй;
д) розгляд i вирiшення вiдповiдно до Статуту пiдприємства
питання самоврядування трудового колективу;
е) визначення i затвердження перелiку i порядку надання
працiвникам пiдприємства соцiальних пiльг;
є) участь у матерiальному i моральному стимулюваннi працi, заохочення винахiдницької та рацiоналiзаторської дiяльностi; порушення клопотання про представлення працiвникiв 11
до державних i урядових нагород.
Окремi з цих повноважень можуть належати до компетенцiї ради або ж вирiшуватись в iншому порядку, передбаченому Статутом пiдприємства.
Трудовий колектив державного чи спiльного пiдприємства, в якому частка держави чи мiсцевої ради у вартостi май
Управлiння ДСГП 337
на складає бiльше 50 вiдсоткiв, а також колектив спiльного
пiдприємства, де частка у вартостi майна господарств-учасникiв становить понад 50 вiдсоткiв, разом iз засновником розглядає змiни й доповнення до Статуту пiдприємства, визначає умови наймання керiвника, бере участь у вирiшеннi питання про видiл iз складу пiдприємства одного чи декiлькох
структурних пiдроздiлiв для створення нового пiдприємства.
Разом iз власником трудовий колектив вирiшує питання
про вступ i вихiд з обєднання пiдприємств, про оренду пiдприємства, створення на базi колективу орендарiв для переходу на оренду i викупу пiдприємства.
При частковому викупiмайна трудовий колектив набуває права спiввласника, а пiдприємство - статус спiльного. Пiсля повного викупу колектив набуває прав колективного власника.
4. Законом "Про пiдприємства в Українi" законодавче вирiшено питання про поєднання в управлiннi прав власника
майна i самоврядування трудового колективу. Пункт 1 ст. 14
передбачає, що власник чи уповноважений ним орган можуть
делегувати свої права з управлiння радi (правлiнню) пiдприємства або iншому органовi, передбаченому Статутом пiдприємства, який представляє iнтереси власника i колективу. Таким чином, у своїй дiяльностi рада виражає iнтереси власника i трудового колективу. Виходячи з цього, визначається
компетенцiя ради пiдприємства i порядок її утворення.
5. З урахуванням основних положень законодавчих актiв i
практики їх застосування щодо делегування власником окремих повноважень радi пiдприємства в Статутi пiдприємства
можна передбачити питання, що нею вирiшуються:
визначення загальних напрямiв економiчного i соцiального розвитку пiдприємства, порядку розподiлу чистого прибутку; прийняття рiшення про випуск цiнних паперiв пiдприємства, а також про придбання цiнних паперiв iнших пiдприємств i органiзацiй; вирiшення питання про утворення i дiяльнiсть дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та iнших вiдособлених
пiдроздiлiв, входження пiдприємства в асоцiацiї та обєднання i вихiд з них; прийняття рiшення щодо зовнiшньоекономiчної дiяльностi пiдприємства; розгляд конфлiктної ситуацiї
мiж адмiнiстрацiєю i трудовим колективом, вжиття заходiв
для їх вирiшення; вирiшення iнших питань, передбачених
статутом.
338
Уоауул XV
Рада пiдприємства вирiшує вiднесенi до її компетенцiї питання на своїх засiданнях. Правила i порядок прийняття рiшень радою регламентуються Статутом. В ньому, зокрема,
може бути визначено, що рада правомочна приймати рiшення, якщо на її засiданнях присутнi не менше 2/3 обраних членiв. Рiшення приймаються простою бiльшiстю голосiв. Можуть бути встановленi й iншi правила в обсягах, делегованих
радi власником майна, тобто державним органом.