<<
>>

2. Система органiв управлiння в колективному сiльськогосподарському пiдприємствi

1. Колективне самоврядування характеризується вiдповiдною системою, основнi засади якої визначено ст. 23 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство".

Право колективного самоврядування здiйснюється через

систему органiв управлiння.

Утворення цих органiв визначається особливостями застосування демократичних основ

управлiння через скликання загальних зборiв членiв КСГП як

найвищого органу управлiння, змiстом функцiй цих органiв

(управлiнської та контрольно-ревiзiйної), а також залежно вiд

потреб здiйснювати управлiння галузями i виробництвом (цехом при цеховiй органiзацiї виробництва, бригадою, фермою,

304 Роздiл XIV

пiдрядно-орендними формуваннями та iншими виробничими

пiдроздiлами). Потреби здiйснення самоврядування, яке вiдповiдало б вимогам сучасної аграрної полiтики, зумовлюють

систему (структури) органiв управлiння за вертикальною i горизонтальною ознаками.

Класифiкацiя органiв управлiння проводиться залежно вiд

їх правового становища та юридичної сили рiшень, якi вони

можуть приймати. За цiсю ознакою органи управлiння розмежовуються на основнi, рiшення яких вiдповiдно до Статуту

колективного сiльськогосподарського пiдприємства та iнших

колективно-правових актiв с обовязковими в межах пiдприємства, i допомiжнi, рiшення яких є дорадчими, тобто останнi

набувають юридичної сили лише пiсля їх пiдтвердження або

прийняття рiшення основними органами.

До останнiх належать: загальнi збори членiв колективного

сiльськогосподарського пiдприємства, збори уповноважених,

правлiння, голова правлiння (пiдприємства), головнi (старшi)

спецiалiсти, збори виробничого пiдроздiлу, начальники цехiв,

бригадир, завiдувач ферми та керiвники iнших виробничих

пiдроздiлiв. Дорадчими є такi, зокрема, органи: економiчна

рада КСГП, рада найстарiших членiв пiдприємства, рада соцiального захисту пiдприємства, громадський iнспектор iз

технiки безпеки працi та iншi.

2.

Загальнi збори членiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства керують усiма справами пiдприємства i є

його найвищим органом управлiння. Вони скликаються правлiнням, коли в цьому виникає потреба, але не рiдше одного

разу на квартал. Правлiння членiв пiдприємства також зобовязане скликати загальнi збори членiв КСГП, якщо цього

вимагають не менше 1/3 його членiв або ревiзiйна комiсiя.

Недодержання цих вимог призводить до замiни загальних

зборiв правлiнням пiдприємства i є грубим порушенням статуту i колективної демократiї.

Заходи з укрупнення колгоспiв i подальший розвиток колгоспного виробництва привели до утворення великих господарств, якi нараховують тисячу i понад членiв i розташованi в

декiлькох населених пунктах. Оскiльки в таких господарствах

скликати загальнi збори практично неможливо або важко, то

правами найвищого органу управлiння надiлено збори уповноважених. Згiдно зi Статутом колективного сiльськогосподарського пiдприємства, де скликання загальних зборiв чле

305

Право колективного самоврядування

нiв пiдприємства має труднощi, для вирiшення питань, вiднесених до компетенцiї загальних зборiв, можуть скликатися

збори уповноважених. Це означає, що в таких пiдприємствах

найвищим органом управлiння є збори уповноважених, а не

загальнi збори, про що мусить бути зазначено у статутi.

Збори уповноважених є представницьким органом. Уповноваженi обираються на зборах членiв КСГП у бригадах, на

фермах та в iнших пiдроздiлах пiдприємства з числа членiв

їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають

загальнi збори. Норми представництва i порядок обрання

уповноважених визначаються правлiнням з урахуванням мак|симально можливого залучення членiв пiдприємства до упГ равлiння його справами. Голова КСГП, члени правлiння,

члени ревiзiйної комiсiї до складу уповноважених входять без

обрання.

З метою залучення загалу членiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства до вирiшення питань дiяльностi

пiдприємства, якi мають обговорюватися на зборах уповноважених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового

колективу цехiв, бригад, ферм та iнших пiдроздiлiв.

На уповноважених покладається обовязок доводити до вiдома колективу виробничих пiдроздiлiв про рiшення, прийнятi зборами

уповноважених.

Загальнi збори повноважнi вирiшувати питання, якщо на

них присутнi не менше 2/3 всiх членiв КСГП. Збори уповноважених є правочинними, коли на них присутнi не менше 3/4

всiх уповноважених.

Рiшення цих органiв вважаються прийнятими при бiльшостi голосiв. На правлiння пiдприємства покладається

обовязок завчасно повiдомляти про скликання загальних

зборiв членiв пiдприємства або зборiв уповноважених не пiзнiш, як за сiм днiв до них.

3. Заслуговує на увагу практика КСГП, якi, виходячи з

мiсцевих умов, у своєму статутi передбачили поряд iз загальними зборами, як найвищим органом управлiння, утворення

зборiв уповноважених - додаткового органу управлiння, промiжного мiж загальними зборами i правлiнням пiдприємства.

Як свiдчить досвiд, утворення цього органу сприяє дiєвiшiй

реалiзацiї демократичних засад при здiйсненнi управлiння дiяльнiстю пiдприємства. Оскiльки загальнi збори членiв колективного сiльськогосподарського пiдприємства скликають

306

Роздiл XIV

ся рiдко, то розгляд питань на зборах уповноважених бiльшою мiрою забезпечує волевиявлення всiх членiв трудового

колективу, нiж при вирiшеннi цих питань правлiнням. Компетенцiя таких зборiв мусить бути чiтко визначена Статутом

КСГП.

Загальнi збори мають вирiшувати основнi, визначальнi питання дiяльностi пiдприємства. Це, наприклад, прийняття

статуту, вибори правлiння, голови i ревiзiйної комiсiї та рiчного виробничо-фiнаиоового плану, затвердження рiчного

звiту i розмiрiв натуральних та грошових фондiв, розукрупнення пiдприємства, перетворення колгоспу на спiлку селян,

агрофiрму та iнше аграрно-виробниче утворення. Решту питань мають право розглядати i вирiшувати збори уповноважених, якi при цьому виступають як промiжний орган управлiння мiж загальними зборами i правлiнням.

4. Визначна роль в управлiннi дiяльнiстю пiдприємства належить правлiнню.

Останнє - колегiальний виконавчо-розпорядчий орган, вiдповiдальний перед найвищим органом загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здiйснює повсякденне керiвництво всiєю органiзацiйною, виробничо-збутовою, договiрною, фiнансовою, виховною i культурно-побутовою дiяльнiстю пiдприємства.

Головою правлiння є голова колективного сiльськогосподарського пiдприємства. Правлiння обирається загальними

зборами членiв КСГП або ж зборами уповноважених i пiдзвiтне у своїй виконавчо-розпорядчiй дiяльностi найвищому

органовi управлiння. Воно обирається строком на три роми.

Статут покладає на правлiння обовязок щорiчно звiтувати

про свою дiяльнiсть перед загальними зборами i зборами

уповноважених. Свої рiшення воно приймає на засiданнях,

якi скликаються в разi потреби, але не рiдше одного разу на

мiсяць.

Пiд час прийняття рiшень на засiданнi мають бути присутнiми не менше 3/4 членiв правлiння. Його рiшення приймаються простою бiльшiстю голосiв.

5. Залежно вiд обсягу виробничо-господарської дiяльностi,

розташування населених пунктiв пiдприємства та кiлькостi їхнiх

членiв система органiв управлiння дiє за такою структурою.

По вертикалi: \

загальнi збори членiв КСГП - правлiння - голова правлiння - його заступники i головнi (старшi) спецiалiсти, вони

Право колективного самоврядування 307

ж є керiвниками галузей виробництва (цехiв) - збори працiвникiв цеху, бригади, ферми та iнших пiдроздiлiв - бригадир,

завiдувач ферми та iнших виробничих пiдроздiлiв - рада виробничого пiдроздiлу;

збори уповноважених як найвищий орган управлiння, а

далi за такою ж схемою, як наведено вище;

загальнi збори - збори уповноважених - правлiння - голова правлiння - його заступники i головнi (старшi) спецiалiсти - збори працiвникiв цеху, бригади, ферми та iнших

виробничих пiдроздiлiв - бригадир, завiдувач ферми та iнших виробничих пiдроздiлiв - рада виробничого пiдроздiлу.

По горизонталi:

загальнi збори - збори уповноважених, правлiння - ревiзiйна комiсiя; бригади - ферми - iншi виробничi пiдроздiли

(iбори трудового колективу пiдроздiлiв, завiдувачi ферм, керiвники виробничих пiдроздiлiв, i вiдповiдно ради цих виробничих пiдроздiлiв).

<< | >>
Источник: В.З. Янчук. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 1998

Еще по теме 2. Система органiв управлiння в колективному сiльськогосподарському пiдприємствi:

  1. 2. Методи регулювання в аграрному правi
  2. 3. Принципи аграрного права
  3. 4. Система аграрного права
  4. 3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин
  5. 2. Правосубєктнiсть колективних i кооперативних сiльськогосподарських пiдприємств
  6. 3. Пiдстави й порядок припинення права членства в сiльськогосподарських пiдприємствах
  7. 1. Характеристика дерхавно правового регулювання сiльського господарства
  8. 1. Поняття права власностi колективного сiльськогосподарського пiдприємства
  9. 1. Поняття права колективного самоврядування
  10. 2. Система органiв управлiння в колективному сiльськогосподарському пiдприємствi
  11. 7. Ревiзiйна комiсiя колективного сiльськогосподарського пiдприємства та її повноваження
  12. 2. Система органiв управлiння в державних сiльськогосподарських пiдприємствах
  13. 3. Правове регулювання внутрiшнього трудового розпорядку " в сiльськогосподарських пiдприємствах
  14. 2. Правовi акти про оплату працi працiвникiв сiльськогосподарського пiдприємства
  15. 1. Поняття, принципи, змiст правової охорони здоровя
  16. 2. Правове забезпечення органiзацiї охорони працi у сiльськогосподарських та iнших пiдприємствах АПК
  17. 4. Правове регулювання житлового будiвництва на селi
  18. 3. Субєкти - виконавцi юридичного обслуговування сiльськогосподарського пiдприємства
- Авторское право России - Аграрное право России - Адвокатура - Административное право России - Административный процесс России - Арбитражный процесс России - Банковское право России - Вещное право России - Гражданский процесс России - Гражданское право России - Договорное право России - Европейское право - Жилищное право России - Земельное право России - Избирательное право России - Инвестиционное право России - Информационное право России - Исполнительное производство России - История государства и права России - Конкурсное право России - Конституционное право России - Корпоративное право России - Медицинское право России - Международное право - Муниципальное право России - Нотариат РФ - Парламентское право России - Право собственности России - Право социального обеспечения России - Правоведение, основы права - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор России - Семейное право России - Социальное право России - Страховое право России - Судебная экспертиза - Таможенное право России - Трудовое право России - Уголовно-исполнительное право России - Уголовное право России - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России - Ювенальное право России -