Специфіка діяльності класного керівника в умовах навчально-виховного закладу нового типу

У виховній системі гімназії, ліцею, школи-комплексу, автор­ської школи загальна стратегія виховання реалізується класним кер­івником (педагогом-куратором, класним наставником, тьютором) з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, середовища, ситуації, соціуму, особистісних якостей і можливостей.

Важливою складовою частиною діяльності класного керів­ника в навчально-виховних закладах для здібних і обдарованих дітей є всебічне вивчення особистості та складання програми роз­витку і саморозвитку учня. Для цього класний керівник застосо­вує комплекс засобів: діагностика рівня розвитку, навченості і вихо­ваності дитини (метод обстеження), спостереження, бесіди, опиту­вання, анкетування, самоаналіз. Класний керівник очолює дослід­ницьку групу, яка складається з нього самого, викладачів освітнього закладу, психологічної служби, лікаря, батьків і дитини.

гічному колективові працювати індивідуально з кожним учнем, фор­мувати мотиваційний механізм діяльності, моральні та вольові якості особистості. Плануючи групову роботу в класі, класні керівники і викладачі-предметники також використовують діагностичний лист (картку) з метою визначення груп учнів за певними рівнями вихова­ності. Впродовж перебування дитини в навчально-виховному зак­ладі класний керівник відзначає у програмі її досягнення, що дозво­ляє об’єктивно аналізувати доцільність організації виховної роботи та накреслити перспективу на майбутнє¹.

У цьому зв’язку цікавий досвід Українського гуманітарного ліцею Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, де педагоги- куратори об’єднані у своїй діяльності й утворюють кафедру націо­нального виховання. Вона розробляє структуру та зміст виховних моделей, тематику батьківських нарад, основні напрями та техно­логії розвитку обдарованості ліцеїстів, проводить порівняльний аналіз навчально-виховних досягнень, а також визначає особистісну тра­єкторію успіху кожної дитини. У структурі керівництва виховною ро­ботою в ліцеї кафедрі національного виховання, що взаємодіє з до­радчими структурами управління (педагогічною радою, учнівським парламентом, батьківською радою та предметними кафедрами), відводиться центральна — синтезуюча, перетворювальна — роль.

Сьогодні найдосвідченішими вчителями шкіл нового типу сформульовані основні принципи діяльності педагогів-кураторів: най­вищою цінністю є особистість; усебічне вивчення дитини та педаго­гічна допомога їй у набутті внутрішньої свободи, здатності до об’єктивної самооцінки й саморегулювання поведінки; постійне про­фесійне самовдосконалення, творчий пошук; виховання дитини лю­бов’ю, красою, терпінням, власним прикладом; здатність педагога визнавати свої прорахунки і помилки.

Структура виховної роботи педагога-куратора відрізняєть­ся своєю різноманітністю і здебільшого включає в себе такі провідні напрями: 1) програма “Здоров’я” передбачає співпрацю зі шкільним лікарем, дільничними педіатрами, які на основі даних дослідження пропонують кожній дитині індивідуальну програму загартування, оп- і имальний режим дня; 2) програма “Спілкування” зобов’язує педа­гога-куратора коригувати стосунки між дітьми; 3) програма “На­вчання” дозволяє класному керівникові координувати діяльність учи-

' ’ Іерниш. Л. Творча особистість: програма розвитку і саморозвитку ліцеїста// Рідна школа. -1996.—№1. — С. 7-9. телів-предметників, створювати сприятливі умови для виховання здібної та обдарованої молоді; 4) програма “Дозвілля” допомагає виявити індивідуальні схильності дитини й у відповідності до них оптимально спланувати проведення колективних виховних заходів; 5) програма “Спосіб життя” передбачає роботу педагога-куратора з організації побуту дитини, що відповідає її віковим та індивідуаль­ним особливостям, способу життя^[CXXVIII].

Необхідно зазначити, що роль класного керівника особливо зростає під час адаптації учнів на початковому етапі перебування в навчально-виховному закладі. Саме від класного керівника, від його відповідальності та вміння встановити контакт із вихованцями, по­ступово ознайомити дітей зі специфікою організації школи залежить, наскільки успішно вони адаптуються до нового навчально-виховно­го середовища, що є дуже важливим фактором, адже педагогічний процес у школах нового типу — це не штучне створення виховних ситуацій, а повноцінне життя. У своїй діяльності класний керівник повинен уникати стереотипів виховних тем, фрагментарності й штуч­ності їхнього добору, схильності до зовнішньої ефектності заходів, коли внутрішній зміст байдужий учням. Педагог-куратор має сприя­ти розвиткові в учнів індивідуального інтелекту й особистісної куль­тури, виховувати етичні та естетичні норми поведінки, орієнтувати на відродження національних і усвідомлення загальнолюдських цінно­стей, тісний зв’язок із мистецтвом, культурою, природою.

Отже, ким є класний керівник для дитини в умовах навчально-виховного закладу для здібних і обдарованих дітей? Він є усмішкою, радістю, спокоєм, підтримкою, допомогою, при­кладом, джерелом знань, учителем життя. Специфіка робо­ти класного керівника у школі-комплексі, ліцеї, гімназії та ав­торській школі полягає в тому, що він має справу з яскравими особистостями, іде за їхніми проблемами, створює в дитячо­му колективі морально здоровий клімат. Він забезпечує все­бічний гармонійний розвиток учнів у навчально-виховному зак­ладі, коригує зусилля сім’ї та середовища щодо вихованим ди­тини, встановлює взаємозв’язок школи з вищими навчальни­ми закладами, забезпечує медико-психологічну підтримку ди­тини, вивчає її і включає у різні види творчої діяльності, адап­тує до умов навчання у школі нового типу.

/ Завдання для самостійної роботи

1. Складіть проект плану позакласної виховної роботи педа­гога-куратора для гімназії, ліцею, школи-комплексу, ав­торської школи, враховуючи особливості організації діяль­ності учнів у кожному з цих освітніх закладів. Поясніть відмінності у змісті та формах виховної роботи.

2. Розробіть модель авторської школи та обґрунтуйте ори­гінальність її концептуальної ідеї.

3. Підготуйте план-конспект нестандартного уроку. Розкрий­те сутність факторів, які забезпечують виховання гімна­зистів (ліцеїстів) у процесі навчальної діяльності, на кож­ному етапі розробленого уроку.

4. Покажіть на прикладах шляхи взаємодії навчально-вихов­ного закладу для здібних і обдарованих дітей із сім’єю, громадськістю, науковими та культурно-освітніми уста-

новами.

5. Проведіть психолого-педагогічне дослідження учня, на ос­нові отриманих результатів складіть проект програми осо­бистісного розвитку та саморозвитку дитини.

Питання контролю, самоконтролю знань та дискусії

1. Які напрями виховної роботи є пріоритетними у діяльності шкіл-комплексів, гімназій, ліцеїв та авторських шкіл?

2. Чим обумовлюється виховний потенціал навчальної діяль­ності гімназистів (ліцеїстів)?

3. У чому полягають особливості змісту й форм позаклас­ної та позашкільної виховної роботи у навчальних закла­дах для реалізації обдарованості?

4. Чи поділяєте ви ідею щодо специфіки діяльності класного керівника (педагога-куратора) в умовах навчально-вихов­ного закладу нового типу? Обґрунтуйте свою позицію.

5. Якими факторами, на вашу думку, зумовлена актуальність проблеми організації колективної взаємодії в навчальних закладах для здібних та обдарованих дітей?

Тематика бакалаврських і магістерських наукових робіт

— Ідея виховання здібних і обдарованих дітей у розвитку української педагогічної думки.

— Психолого-педагогічні основи організації виховуючої взає­модії під час навчальної діяльності гімназистів (ліцеїстів).

— Педагогічні умови та шляхи впровадження інноваційних виховних технологій у досвіді діяльності гімназій, ліцеїв, шкіл-комплексів, авторських шкіл.

— Теоретичні засади гуманізації виховної роботи у навчаль­но-виховних закладах для реалізації обдарованості.

— Сучасні виховні концепції у розробці наукових підходів організації діяльності навчальних закладів для здібних та обдарованих дітей.

Література

1. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: Навчально-методичний посібник. — К.: ІЗМН, 1996.

2. Бойко А.М., Шемет П.Г. Виховуємо громадянина і професіонала: теорія, досвід. — Полтава: Видавництво “Полтава”, 2003.

3. Бойко А.М., Шемет П.Г. З вірою в майбутнє. Формування громадянина в навчально-виховних закладах нового типу: пошуки, проблеми, перспективи. — Полтава, 1996.

4. Гімназія на порозі XXI століття / За ред. В.І. Сафіуліна, В.Ф. Паламарчук. — К.: Знання, 1999.

5. Кириленко С. Система інноваційно-дослідної роботи у гімназії // Директор школи, ліцею, гімназії.

6. Концепція становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1996. — № 17-18. —

С. 48-64.

7. Концепція української національної школи-родини // Позакласний час. — 2004. — № 5-6. — С. 40-46.

8. Митник О.Я. Концепція авторського навчального комплексу // Обдарована дитина. — 2002. — № 6. — С. 2-4.

9. Настенко Н.В. Проблеми розвитку шкіл нового типу в системі національної освіти // Директор школи. — 2000. — №6. —С. 6-7.

10. Науменко В.О. Українська гімназія працює на майбутнє // Початкова школа. — 1995. — № 3. — С. 45-50.

11. Паламарчук В. Ф., Сафіулін В.І. Теорія і практика сучасної гімназії // Рідна школа. — 2003. — № 2. — С. 3-7.

12. Про затвердження Інструкції про організацію та діяльність гімназії (ліцею) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. — 1996. — № 1-2. — С. 49-64.

13. Селевко Г.К., Селевко А.Г. Социально-воспитательные технологии. — М.: Народное образование, 2002.

14. Сенькина Г.Е. Лицеист как субъект собственного развития в условиях личностно-ориентированной системы обучения // Российская педагогика между прошлым и будущим: поиск новой парадигмы. — Смоленск, 2001. — С. 399-405.

15. Труфанова О. Виховна робота з обдарованими // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2004. — № 2-3. — С. 39-40.