Концептуальні засади класного керівництва в сучасній школі

Розкриваючи концептуальні засади виховної діяльності клас­ного керівника, традиційно звертаються до системи виховної ро­боти класного керівника, що розуміється як сукупність його поса­дових і професійних обов’язків і прав, які реалізуються ним за різни­ми напрямами, у різноплановій діяльності, але в цілому націлені на всебічний і гармонійний розвиток особистості кожного вихованця.

Аналіз феноменології класного керівництва (наставництва) в педагогічній теорії і практиці дозволяє стверджувати, що діяльність — 456—

учителя-вихователя в сучасних умовах загальноосвітнього навчаль­ного закладу надто складна, різноманітна і трудомістка.

Таблиця 9.3.3.1

ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМІР

Такий видовий розподіл умінь і навичок професійно-педагогічної діяльності вчителя-вихователя запропонований і докладніше розкритий авторами посібника: Сорока Г.І., Черновол-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. — Харків: Світ дитинства, 1999.

Звертаємо увагу на те, що дана авторська презентація на­прямів виховної діяльності класного керівника як синергетичної струк­тури є досить умовною, адже всі вони здійснюються у тісному взає­мозв’язку і взаємозалежності. Водночас саме такий підхід до даної проблематики ми вважаємо доцільним в умовах вибудови нового глобального універсального світобачення, переорієнтації багатьох смисложитгєвих позицій, розробки нових світоглядних вимірів, адже він дозволяє тлумачити сутність виховної діяльності класного керів­ника в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі поліас- пектно, усвідомлювати її глибинну сутність і необхідність реалізації в умовах синергетичного педагогічного процесу.

У цілому, поліаспектна і різнобічна сутність педагогічної діяльності сучасного класного керівника визначає спектр його основних функцій’.

1. Організаційно-адміністративна функція полягає у здійсненні класним керівником виховної діяльності за усіма педаго­гічними аспектами, що також передбачає організацію життєдіяль­ності класного колективу, активне сприяння учнівському самовряду­ванню, розвитку дитячої самодіяльності, ведення необхідної доку­ментації.

2. Аналітико-узагальнююча функція передбачає спільний розгляд та аналіз класним керівником і вихованцями явищ суспіль­ного життя, процесу розвитку і становлення їхніх особистостей.

3. Координаційно-інформаційна функція сприяє налагод­женню доцільної взаємодії і корекції зусиль провідних виховних інсти­туцій— безпосередніх суб’єктів виховного процесу, а саме: учнівсь­кого й педагогічного колективу школи, колективу батьків, громад­ських організацій.

4. Психологічна функція розкривається в проведенні вчи- телем-вихователем різноманітних психолого-педагогічних діагнос­тик, створенні сприятливого психологічного клімату у дитячому ко­лективі, встановленні безпосереднього довірливого контакту з дітьми, попередженні, виявленні і нейтралізації психічних перевантажень тощо.

5. Стимулюючо-гальмуюча функція дає можливість ак­тивізувати суспільно-ціннісну діяльність школярів, їхні позитивні дії і призупинити негативну діяльність і поведінкові вияви.

6. Імпровізаційно-творча функція класного керівника ви­магає внесення креативного елементу в організацію і проведення різних видів виховної роботи, виявлення власного творчого потенціа­лу і стимулювання креативності особистості кожного вихованця.

7. Самореалізаційна функція передбачає персоналізацію вчителя через здійснення ним індивідуально-особистісного проекту саморозвитку у відповідності до його особистісного, професійного і громадянського векторів.

Усі функції реалізуються у виховній практиці класного керів­ника в єдності і взаємозв’язку.

При цьому у практиці сучасних загальноосвітніх навчальних закладів, особливо закладів нових структур — ліцеїв, гімназій, коле­гіумів, авторських шкіл, навчально-виховних комплексів тощо, сис­тема виховної роботи класного керівника в кожному конкретному випадку коригується в залежності від регіональної концепції розвит­ку освіти, індивідуального почерку школи, пріоритетних напрямів і завдань шкільної виховної системи, потенціалу педагогічного колек­тиву, індивідуально-особистісних особливостей конкретного класного керівника. Так, система виховної роботи класного керівника може розкриватися в єдності і взаємозв’язку цільових програм, як-то: “Здоров’я”, “Спілкування”, “Навчання”, “Дозвілля”, “Спосіб життя”, “Робота з проблемними дітьми”, “Робота з сім’ями”.

Реалізація класним керівником усіх вищезазначених напрямів виховної діяльності і цільових програм у ракурсі своєї високої сус­пільної місії сьогодні можлива за умови: 1) опори на закономірності і принципи виховання; 2) знання основних нормативних документів з організації виховної роботи в школі у загальнолюдському вимірі (як- то: знання Загальної декларації прав людини¹, Декларації прав дитини^{[176] [177], Конвенції про права дитини[178] і т. д.); у державно-національному вимірі (а саме: знання Закону України “Про загальну середню освіту”[179], Державної національної програми “Освіта” (Освіта XIX століття)[180], Концепції національного виховання[181], Концепції громадянського вихо­вання особистості в умовах розвитку української державності[182] і т. д.); у професійно-особистісному вимірі (наприклад, знання Інструк­тивно-методичного листа Міністерства освіти України „Основні на­прями діяльності класного керівника”[183], Положення про класного ке­рівника навчального закладу системи загальної середньої освіти[184] і т. д.); 3) володіння ґрунтовною когнітивною базою з педагогіки, філо­софії, дитячої, вікової, соціальної психології, шкільної гігієни, педагог­ічної ет ики, технології виховної діяльності, 4) знання основ трудового законодавства тощо.}

Класний керівник також повинен володіти наступними уміннями і навичками:

— Ефективно спілкуватися з дітьми, заохочуючи їхню ак­тивність, відповідальність, подаючи власний приклад активності та в і дпов і дальності.

— Створювати в класному колективі оптимальні умови для засвоєння дітьми навчальних програм, сприяти розвиткові здібнос­тей кожного вихованця, формувати високі моральні якості дітей.

— Усвідомлювати і формулювати конкретні виховні цілі в залежності від обставин виховного процесу.

— Діагностувати наявну виховну ситуацію в дитячому ко­лективі і складати план виховної роботи класу.

— Організовувати діяльність класного колективу і виховую­чу взаємодію вихованців, проводити виховні заходи.

— Організовувати й проводити батьківські збори.

— Аналізувати і коригувати результати своєї діяльності.

— Користуватися методичними посібниками (психод{агнос­тичними тестами, анкетами, запитальниками тощо) і коректно зас­тосовувати їх у виховній роботі.

— Повідомляти про стан виховного процесу в класі педаго­гічну раду, адміністрацію закладу і батьків.

— Дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, захищати її від будь-яких форм утиску (фізичного, психоло­гічного, соціального тощо), своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі.

— Захищати здоров’я учнів, їхні інтереси; пропагувати здо­ровий спосіб життя.

—Постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогіч­ну майстерність, загальну культуру.

Справжній Кодекс гуманності утворюють повноваження класного керівника, тобто його обов’язки і права у сучасній школі. Серед основних обов’язків класного керівника виокремимо такі:

— Мінімальний робочий час, який класний керівник зобов’я­заний присвячувати вихованцям упродовж тижня, — 6 годин (ЗО відсотків від ставки вчителя).

— Година класного керівника (“класна година”) має прово­дитися один раз на тиждень за розкладом, про що має свідчити за­пис у журналі.

— Кількість виховних заходів повинна становити не менше двох справ на місяць, одна з яких може бути загальношкільною. Захід потребує ретельної підготовки, його програма (сценарій) та інші ма­теріали педагог зберігає протягом року і подає адміністрації до звіту за навчальний рік.

—Батьківські збори повинні проводитися щонайменше один раз на чверть.

— Зміст, обсяг, технологія і конкретні цілі діяльності з пев-

ним класним колективом повинні бути викладені в плані виховної роботи на навчальний рік. Перевірка, звітність, критерії оцінювання педагогічної діяльності визначаються і погоджуються адміністра­цією з педагогічним колективом заздалегідь та оформлюються у вигляді наказу по школі.

— Звіти про виконану роботу подають адміністрації після закінчення навчального року за встановленим графіком.

— У канікулярний час режим роботи школи встановлюється у відповідності до додаткового плану.

— Класний керівник відповідає за ведення документації з виховної роботи, а саме: класного журналу, плану виховної роботи у класному колективі, особових справ учнів, індивідуально-особисті- сних карт розвитку вихованців, протоколів батьківських зборів, що­денників учнів, особистісно-професійного портфоліо — “скриньки” із методичними розробками виховних заходів, результатами со­ціально-психологічних досліджень у класі, дитячими роботами тощо.

Класний керівник має права.

— Брати участь у роботі шкільних структур самоврядуван­ня: педради, ради школи, профспілкових та інших органів школи.

— Виступати з ініціативою, вносити пропозиції щодо вдоско­налення діяльності школи, виступати з діловою, конструктивною кри­тикою.

— Створювати власні виховні системи й авторські програ­ми, творчо застосовувати нові методи, форми і прийоми виховання на гуманістичних засадах.

— Захищати власну честь і гідність у шкільних інституціях самоврядування і захисту; при неможливості — у державних орга­нах влади і суді.

— Брати участь у розробці документів, які визначають сис­тему матеріальних доплат і стимулів за різні обсяги і результати у професійно-педагогічній діяльності.

— Відвідувати уроки вчителів-предметників і позакласні заняття в своєму класі, бути присутнім на інших заходах, які прово­дять для учнів представники навчальних, культурно-просвітницьких та інших закладів, працівники підприємств, установ, організацій.

— Відвідувати учнів за місцем проживання, вивчати умови їхнього побуту.

— Входити до педагогічної ради з пропозиціями про мораль­не й матеріальне заохочення учнів, застосування до них стягнень, про необхідність повторного курсу навчання для невстигаючих учнів у тому самому класі або, за певних умов, переведення їх до іншого — 462—

класу.

— Входити до адміністрації школи з пропозиціями про пору­шення клопотання щодо позбавлення батьківських прав тих батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди.

— За погодженням із батьками учня чи особами, що їх за­мінюють, представляти і захищати інтереси учня в державних орга­нах, організаціях, судових установах.

— Вибирати форму підвищення педагогічної кваліфікації.

Отже, виховна робота класного керівника в сучасній школі підпорядкована загальній меті особистісно- гуманістичного виховання — всебічному гармонійному розвиткові дитини. Очевидно, вона є синергетичною системою і характеризується полірівневим змістом. Сучасного класного керівника наділено значною кількістю функцій, посадових і професійних обов’язків і прав, гуманістичних за своєю сутністю і характером реалізації. Безперечно, їхня єдність і взаємозалежність виступають ефективною умовою успішної виховної діяльності сучасного вчителя-вихователя. У практиці сучасних загальноосвітніх навчальних закладів, особливо закладів нових структур, система виховної роботи класного керівника в кожному конкретному випадку коригується в залежності від регіональної концепції розвитку освіти, індивідуального почерку школи, пріоритетних напрямів і завдань шкільної виховної системи, потенціалу педагогічного колективу, індивідуально-особистісних характеристик конкретного класного керівника, ступеня розвитку дитячого колективу.

9.3.4.