<<
>>

8.4.3. Позакласна та позашкільна виховна робота в школі- комплексі, ліцеї, гімназії таавторській школі

Складні завдання виховання не можуть бути вирішені тільки шсобами навчальної діяльності. У розв’язанні цього питання важли­ва роль належить позакласній і позашкільній роботі, що ефективна лише в цілісному навчально-виховному процесі та за умови наяв­ності сформованих виховуючих відносин.

Досвід переконує, що у на­вчальних закладах для здібних і обдарованих дітей особливе зна­чення має зміст виховної роботи. Сучасність змісту та форм забез­печує стійкий інтерес учнів та вчителів, сприяє організації взаємодії на рівні співробітництва і співтворчості.

Позакласна виховна робота в освітніх закладах для реа­лізації обдарованості передбачає: 1) залучення учнів до педагогічно організованої художньо-творчої колективної діяльності у загально- шкільних самодіяльних об’єднаннях і колективах (“Хор”, ’’Оркестр”, “Театр” тощо); 2) керівництво груповою та індивідуальною форма­ми роботи у шкільних гуртках і клубах за інтересами (“Етнофольк- лорні студії”, “Українські народні художні промисли”, “Хореографіч­на студія”, “Народна іграшка”, “Юнкори-мистецтвознавці” і т. д.); 3) проведення масових мистецьких заходів у навчально-виховному закладі або на його базі (концерти, виставки, вернісажі, дитячі теат­ралізовані ранки, літературно-музичні вечори, зустрічі з митцями, календарно-обрядові та інші свята); 4) організацію різноманітних форм розважально-виховної діяльності учнів під час дозвілля (“Вокально-інструментальні ансамблі”, “Театр мод”, “Дискотека”, “Мистецький брейн-ринг” тощо).

Враховуючи сучасні події у соціально-економічному та сус­пільно-політичному житті країни та світу, стрімкий процес відрод­ження української культури, піднесення національної свідомості, ва­гоме місце у позакласній виховній роботі шкіл нового типу посідає цикл диспутів, бесід, лекцій, що спрямовані на розширення світогля­ду школярів: “Я — громадянин України”, “Глобальні проблеми люд­ства”, “Уплив засобів масової інформації на особистість”, “Акту­альність питання війни та миру в наш час”, “Українська культура: історія і сучасність”, ’’Забуті імена” і т.

ін.

Позашкільна виховна робота передбачає колективну та групову роботу з учнями за межами навчально-виховного закладу, але під керівництвом або за участі вчителів (екскурсії до музеїв, фольклорні експедиції, відвідування театральних вистав, концертів, художніх майстерень тощо). Науковим осмисленням сучасного ста­ну позашкільної освіти й виховання є “Концепція позашкільної освіти та виховання”, затверджена колегією Міністерства Освіти України в 1996 році.1 Позашкільне виховання у навчально-виховних закладах для здібних і обдарованих дітей реалізується шляхом заснування різноманітних творчих та науково-дослідницьких об’єднань. У відпо­відності до змісту й мети виділяють два підходи до організації поза­шкільної виховної роботи, що здійснюється в освітньому закладі — комплексний і профільний. Комплексний підхід передбачає ство­рення об’єднань дітей за інтересами: гуртки, секції, клуби, студії, театри тощо. Профільний підхід забезпечує умови для творчого інте­лектуального та духовного розвитку учнівської молоді в процесі ре­алізації певного напряму діяльності: технічного, економічного, есте­тичного, спортивного тощо.

Позакласната позашкільна виховна робота у закладах ново­го типу відрізняється сучасністю форм організації та структурною різноманітністю. Так, наприклад, у м. Сєвєродонецьку Луганської області виховання ліцеїстів здійснюється у відкритому клубі quot;‘Інте­лект”, що складається з декількох студій: “Гра”, “Дзеркало”, “Деба­ти”, ’’Дозвілля”, “Будьмо знайомі”, “Зустріч із прекрасним”, вибір яких визначено такими напрямами виховної роботи як охорона жит­тя та здоров’я учнів; виховання національної свідомості, патріотиз­му; виховання духовності, формування моральних цінностей; розви­ток інтелекту, естетичне виховання, правове виховання, профілакти­ка правопорушень2.

Цікаво організована позакласна та позашкільна виховна ро­бота у ліцеї при Донецькому університеті, спрямована на виховання інтелігентності — комплексної характеристики соціальної поведінки людини, яка свідчить про рівень її інтелекту, моральної та естетичної зрілості.

Однією з важливих форм роботи є діяльність ліцейського клубу “Інтелігент”, де діти зустрічаються з представниками науко­вої та творчої інтелігенції, дискутують, обговорюють спектаклі й книги, набуваючи власних позицій, поглядів. Тут старшокласники залучаються до скарбниці досягнень культури українського народу, моральних та естетичних цінностей. Для розв’язання спірних питань у ліцеї існує дискусійний клуб, в якому учні навчаються відстоювати свою точку зору, коректно вести полеміку, аргументувати свої по­гляди та обстоювати власні ідеї. Тематику дискусій клуб планує у

' Концепція позашкільної освіти та виховання // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1997. — № 7. — С. 22-32.

’ ('курідіна О. Орієнтир — особистість (Особливості виховної роботи в ліцеї) // ( пінська школа України. — 2002. —№ 8. — С. 29-30.

двох аспектах — загальнофілософському та науковому. Загально- філософська проблематика має великий виховний потенціал, зокре­ма, включає питання: зв’язку духовного з матеріальним; сутності загальнолюдських моральних цінностей; у чому щастя людини, сенс життя та інші. У ліцеї працює клуб “Сім’я”, адже саме родина має унікальні можливості виховного впливу на дітей. У рамках цього клу­бу в класі організовані батьківські дні, під час яких відбуваються зустрічі ліцеїстів із членами родин однокласників. Ці люди повинні мати дві важливі якості: по-перше, бути чимось цікавими для учнів (своєю професією, життєвим досвідом, талантом); і, по-друге, вияв­ляти бажання стати корисними для дітей[CXXVII].

Слід зазначити, що в сучасних навчальних закладах для здібних та обдарованих дітей активно відроджується використання виховного потенціалу туристсько-краєзнавчої роботи, яка, при вмілій організації сприяє вихованню у молоді громадянської свідомості, патріотичних почуттів, дбайливого ставлення до духовної спадщини українського народу.

У процесі організації позакласної та позашкільної виховної роботи важливо враховувати особливості родинного життя ди­тини.

Родина, школа і громада — це невід’ємні взаємопов’язані скла­дові єдиного процесу виховання справжніх громадян. На досягнення гармонії родинно-громадсько-шкільного виховання спрямована діяльність осередків української школи-родини. Теоретичною базою навчально-виховного процесу цих освітніх закладів є quot;Концепція школи нової генерації — української національної школи-роди­ни” (автори П.П. Кононенко та Т.П. Усатенко). Процес виховання в школах-родинах майже повністю усуває дистанцію між сім’єю і школою, дитячим садком і початковою освітою, дитиною та сус­пільством. Це досягається шляхом створення класів-, груп-, садків- родин, що є навчально-виховним мікросередовищем, що охоплює педагогів, учнів і членів сім’ї. Вчителі спільно з батьками мають змогу не тільки зблизити школу із сім’єю, а й забезпечити педаго­гічну гармонію в їхній виховній взаємодії. Значну виховну роль відіграє і те, що школа-родина відкриває широкий простір для використання у своїй діяльності скарбів народної педагогіки, що збагачує науку досвідом сімейного і шкільного виховання. Етнопедагогічний підхід у розбудові школи-родини відображений у провідних педагогічних принципах її виховної діяльності, до яких належать: народність, дер­жавотворення, природовідповідність, гуманізація, забезпечення єдності, наступності і спадкоємності поколінь, культуровід- повідність, систематичність педагогічного впливу, врахування регіональних особливостей тощо'.

Концепція школи-родини пропонує модель виховання, до якої входить низка параметрів, одним із яких є спілкування, що забезпе­чує пізнання навколишньої дійсності, світу людських відносин і са­мого себе на основі визнання особистості найвищою соціальною цінністю, ствердження принципу гуманізації міжособистісних сто­сунків, надання їм виховуючого характеру. Основою змісту виховної роботи в школах-родинах стали традиції та культурні надбання ук­раїнського народу. Широко використовуються такі позакласні та по­зашкільні виховні заходи: фестиваль родинних свят, конкурс на знан­ня історії свого міста, села, збір матеріалів про видатних учених, митців, громадських діячів рідного краю, дні родини, вечір сімейних традицій, свято матері тощо.

У школах-родинах усі позакласні та позашкільні заходи відбуваються за активної участі батьків. Так, наприклад, дитячими гуртками та творчими об’єднаннями керують компетентні у цій справі члени сімей учнів. Усе це сприяє створенню сприятливих умов для самовиявлення, самореалізації не тільки дітей, а й дорослих.

У навчально-виховних закладах для здібних і обдарованих дітей передбачається якнайширше співробітництво і співтворчість школярів, учителів, батьків, державних органів, меценатів, підприємців —усіх, хто мешкає і працює в мікрорайоні навчально-виховного зак­ладу. Позитивним фактором в організації виховного процесу є зв’я­зок із громадськістю, що характеризується різноманітним змістом та оригінальними формами: а) власна видавнича діяльність (шкільні газети, альманахи дитячої творчості, літопис діяльності школи, методичні бюлетені тощо); б) активний контакт із засобами масової інформації (підготовка статей до всеукраїнських та місцевих газет, журналів і т. ін.); в) безпосередня взаємодія з іншими навчальними закладами (участь у виставках та ярмарках освітніх закладів, пре­зентація книг, проведення конференцій, семінарів на базі школи тощо).

8.4.4.

<< | >>
Источник: Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навчально- методичний посібник: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ; Полтава: АСМІ,2004. — 504 с.. 2004

Еще по теме 8.4.3. Позакласна та позашкільна виховна робота в школі- комплексі, ліцеї, гімназії таавторській школі:

  1. Поняття про позакласну та позашкільну роботу
  2. Концептуальні засади класного керівництва в сучасній школі
  3. Загальна характеристика нової педагогічної взаємодії: типи відносин у загальноосвітній школі
  4. Тема 8.4 Виховна робота в навчальних закладах для здібних і обдарованих дітей
  5. Науково-теоретичні засади організації виховного процесу в навчальних закладах для здібних і обдарованих дітей
  6. Специфіка діяльності класного керівника в умовах навчально-виховного закладу нового типу
  7. Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
  8. Особистісно орієнтовані відносини і діяльність — основа виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи
  9. Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
  10. Головні закономірності, принципи та суперечності виховного процесу
  11. Розділ І. Історія розвитку встановлення навчально-виховних закладів
  12. Традиції, звичаї, обряди, ритуали, свята та їх виховний механізм
  13. Багатство і різновиди виховних традицій українського народу в національній системі виховання