8.4.3. Позакласна та позашкільна виховна робота в школі- комплексі, ліцеї, гімназії таавторській школі

Складні завдання виховання не можуть бути вирішені тільки шсобами навчальної діяльності. У розв’язанні цього питання важли­ва роль належить позакласній і позашкільній роботі, що ефективна лише в цілісному навчально-виховному процесі та за умови наяв­ності сформованих виховуючих відносин.

Позакласна виховна робота в освітніх закладах для реа­лізації обдарованості передбачає: 1) залучення учнів до педагогічно організованої художньо-творчої колективної діяльності у загально- шкільних самодіяльних об’єднаннях і колективах (“Хор”, ’’Оркестр”, “Театр” тощо); 2) керівництво груповою та індивідуальною форма­ми роботи у шкільних гуртках і клубах за інтересами (“Етнофольк- лорні студії”, “Українські народні художні промисли”, “Хореографіч­на студія”, “Народна іграшка”, “Юнкори-мистецтвознавці” і т. д.); 3) проведення масових мистецьких заходів у навчально-виховному закладі або на його базі (концерти, виставки, вернісажі, дитячі теат­ралізовані ранки, літературно-музичні вечори, зустрічі з митцями, календарно-обрядові та інші свята); 4) організацію різноманітних форм розважально-виховної діяльності учнів під час дозвілля (“Вокально-інструментальні ансамблі”, “Театр мод”, “Дискотека”, “Мистецький брейн-ринг” тощо).

Враховуючи сучасні події у соціально-економічному та сус­пільно-політичному житті країни та світу, стрімкий процес відрод­ження української культури, піднесення національної свідомості, ва­гоме місце у позакласній виховній роботі шкіл нового типу посідає цикл диспутів, бесід, лекцій, що спрямовані на розширення світогля­ду школярів: “Я — громадянин України”, “Глобальні проблеми люд­ства”, “Уплив засобів масової інформації на особистість”, “Акту­альність питання війни та миру в наш час”, “Українська культура: історія і сучасність”, ’’Забуті імена” і т.

Позашкільна виховна робота передбачає колективну та групову роботу з учнями за межами навчально-виховного закладу, але під керівництвом або за участі вчителів (екскурсії до музеїв, фольклорні експедиції, відвідування театральних вистав, концертів, художніх майстерень тощо). Науковим осмисленням сучасного ста­ну позашкільної освіти й виховання є “Концепція позашкільної освіти та виховання”, затверджена колегією Міністерства Освіти України в 1996 році.¹ Позашкільне виховання у навчально-виховних закладах для здібних і обдарованих дітей реалізується шляхом заснування різноманітних творчих та науково-дослідницьких об’єднань. У відпо­відності до змісту й мети виділяють два підходи до організації поза­шкільної виховної роботи, що здійснюється в освітньому закладі — комплексний і профільний. Комплексний підхід передбачає ство­рення об’єднань дітей за інтересами: гуртки, секції, клуби, студії, театри тощо. Профільний підхід забезпечує умови для творчого інте­лектуального та духовного розвитку учнівської молоді в процесі ре­алізації певного напряму діяльності: технічного, економічного, есте­тичного, спортивного тощо.

Позакласната позашкільна виховна робота у закладах ново­го типу відрізняється сучасністю форм організації та структурною різноманітністю. Так, наприклад, у м. Сєвєродонецьку Луганської області виховання ліцеїстів здійснюється у відкритому клубі quot;‘Інте­лект”, що складається з декількох студій: “Гра”, “Дзеркало”, “Деба­ти”, ’’Дозвілля”, “Будьмо знайомі”, “Зустріч із прекрасним”, вибір яких визначено такими напрямами виховної роботи як охорона жит­тя та здоров’я учнів; виховання національної свідомості, патріотиз­му; виховання духовності, формування моральних цінностей; розви­ток інтелекту, естетичне виховання, правове виховання, профілакти­ка правопорушень².

Цікаво організована позакласна та позашкільна виховна ро­бота у ліцеї при Донецькому університеті, спрямована на виховання інтелігентності — комплексної характеристики соціальної поведінки людини, яка свідчить про рівень її інтелекту, моральної та естетичної зрілості.

' Концепція позашкільної освіти та виховання // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1997. — № 7. — С. 22-32.

’ ('курідіна О. Орієнтир — особистість (Особливості виховної роботи в ліцеї) // ( пінська школа України. — 2002. —№ 8. — С. 29-30.

двох аспектах — загальнофілософському та науковому. Загально- філософська проблематика має великий виховний потенціал, зокре­ма, включає питання: зв’язку духовного з матеріальним; сутності загальнолюдських моральних цінностей; у чому щастя людини, сенс життя та інші. У ліцеї працює клуб “Сім’я”, адже саме родина має унікальні можливості виховного впливу на дітей. У рамках цього клу­бу в класі організовані батьківські дні, під час яких відбуваються зустрічі ліцеїстів із членами родин однокласників. Ці люди повинні мати дві важливі якості: по-перше, бути чимось цікавими для учнів (своєю професією, життєвим досвідом, талантом); і, по-друге, вияв­ляти бажання стати корисними для дітей^[CXXVII].

Слід зазначити, що в сучасних навчальних закладах для здібних та обдарованих дітей активно відроджується використання виховного потенціалу туристсько-краєзнавчої роботи, яка, при вмілій організації сприяє вихованню у молоді громадянської свідомості, патріотичних почуттів, дбайливого ставлення до духовної спадщини українського народу.

У процесі організації позакласної та позашкільної виховної роботи важливо враховувати особливості родинного життя ди­тини.

Концепція школи-родини пропонує модель виховання, до якої входить низка параметрів, одним із яких є спілкування, що забезпе­чує пізнання навколишньої дійсності, світу людських відносин і са­мого себе на основі визнання особистості найвищою соціальною цінністю, ствердження принципу гуманізації міжособистісних сто­сунків, надання їм виховуючого характеру. Основою змісту виховної роботи в школах-родинах стали традиції та культурні надбання ук­раїнського народу. Широко використовуються такі позакласні та по­зашкільні виховні заходи: фестиваль родинних свят, конкурс на знан­ня історії свого міста, села, збір матеріалів про видатних учених, митців, громадських діячів рідного краю, дні родини, вечір сімейних традицій, свято матері тощо.

У навчально-виховних закладах для здібних і обдарованих дітей передбачається якнайширше співробітництво і співтворчість школярів, учителів, батьків, державних органів, меценатів, підприємців —усіх, хто мешкає і працює в мікрорайоні навчально-виховного зак­ладу. Позитивним фактором в організації виховного процесу є зв’я­зок із громадськістю, що характеризується різноманітним змістом та оригінальними формами: а) власна видавнича діяльність (шкільні газети, альманахи дитячої творчості, літопис діяльності школи, методичні бюлетені тощо); б) активний контакт із засобами масової інформації (підготовка статей до всеукраїнських та місцевих газет, журналів і т. ін.); в) безпосередня взаємодія з іншими навчальними закладами (участь у виставках та ярмарках освітніх закладів, пре­зентація книг, проведення конференцій, семінарів на базі школи тощо).

8.4.4.