Науково-теоретичні засади організації виховного процесу в навчальних закладах для здібних і обдарованих дітей

Інтенсивне становлення й розвиток освітніх закладів для реалізації обдарованості (шкіл-комплексів, ліцеїв, гімназій, ав­торських шкіл), що останнім часом спостерігаються в Україні, по­требують осмислення їх функціонування у сфері виховної діяльності, оскільки, на відміну від навчального процесу, якому приділяється ос­новна увага, визначення концептуальних підходів в обґрунтуванні змісту та організації виховання учнів у них вимагає поглиблення.

Виховна робота в школах-комплексах, ліцеях, гімназіях, ав­торських школах здійснюється у відповідності до Національної докт­рини розвитку освіти України у XXI ст., законів України “Про ос­віту”, “Про загальну середню освіту”, Концепції національного вихо­вання, Інструкції про організацію та діяльність гімназії (ліцею) (На­казу Міністерства освіти України № 217 від 20 липня 1995 р.) та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність навчаль­них закладів І-ПІ ступенів. Головною метою діяльності навчаль­но-виховних закладів для здібних і обдарованих дітей є ство­рення умов для розвитку талановитої, обдарованої молоді, за­лучення її до систематичної науково-дослідницької, пошукової, експериментальної роботи. Згідно з названими вище державними освітніми документами пріоритетними напрямами у виховній ро­боті шкіл-комплексів, ліцеїв, гімназій, авторських шкіл на сучасно­му етапі є: реалізація особистісного підходу в процесі виховання; при­лучення молоді до національної та світової культури; збереження мо­рального, фізичного та психічного здоров’я підростаючого поколін­ня; виховання патріотизму, громадянських якостей особистості; за­безпечення педагогічних умов для соціалізації гімназистів (ліцеїстів), виховання в них життєвої компетентності^[CXXVI].

У центрі уваги концепції розвитку навчально-виховних зак­ладів цього типу — індивідуальність, обдарована особистість, яка самостійно визначає свої позиції і приймає рішення, досягає суттєво­го рівня розумового розвитку і професійної майстерності порівняно зі своїми ровесниками, готова до науково обґрунтованих і виважених дій у нестандартних ситуаціях, усвідомлює відповідальність перед собою, родом, колективом і суспільством за результати власної діяль­ності.

Гімназія — середній загальноосвітній навчально-виховний заклад ІІ-ІП ступенів, що забезпечує науково-теоретичну, гума­нітарну, загальнокультурну підготовку обдарованих і здібних дітей у відповідності до профілю (переважно гуманітарного, але існують гімназії природничого та фізико-математичного спрямування). В Україні досить активно відбувається розвиток мережі гімназій, ба­гато з них уже досягли значних результатів: гімназія східних мов м. Київа, гуманітарна гімназія м. Шостки, академічна гімназія № 45 м. Харкова, школи-гімназії № 9, 31, 32,33 м. Полтави.

Ліцей—середній загальноосвітній навчально-виховний зак­лад III ступеню, що забезпечує здобуття освіти понад державний освітній мінімум, здійснює науково-практичну підготовку талано­витої учнівської молоді у відповідності до профілю (економічного, технічного, правового, природничо-математичного, спортивного і оіцо). У наш час плідно працюють Національний ліцей № 1 м. Пол- і ави, Саксаганський природничий ліцей м. Кривого Рога, ліцей при Донецькому університеті, ліцей “Грант” м. Київа, Український фізи- ко-математичний ліцей Київського університету, ліцей мистецтв м. Керчі, ліцей-інтернат м. Нововолинська.

Авторська школа — оригінальна загальнопедагогічна, ди­дактична, методична чи виховна система, опрацьована з урахуван­ням досягнень педагогіки, психології, вікової фізіології та інших наук, вітчизняного й зарубіжного педагогічного досвіду, яка реалізується під керівництвом чи за участю її автора (авторів) принаймні в одно­му навчально-виховному закладі. У своїй діяльності авторські шко­ли повинні обов’язково дотримуватися певних умов: 1) наявність оригінальної ідеї; 2) підбір висококваліфікованих, професійно підго­товлених учительських кадрів, спроможних творчо розв’язувати різноманітні педагогічні завдання; 3) розробка авторських навчаль­но-виховних планів і програм, що відображають особливості автор­ської школи, її профіль; 4) підготовка авторських навчальних по­сібників, підручників, кабінетів, лабораторій; 5) створення авторських традицій, які властиві даному навчально-виховному закладу, що акумулює накопичений досвід у вихованні. У педагогічній практиці відомі технології авторських шкіл: А.М.

Важливою умовою забезпечення ефективності виховного процесу в школах нового типу є організація навчально-виховного зак­ладу як педагогічного комплексу, до складу якого входять дитячий садок, школа, позашкільні заклади, професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади, трудові колективи, громадські організації тощо.

Школа-комплекс — навчально-виховний заклад, сутність якого полягає у створенні на основі взаємодії із середовищем най­кращих соціальних і психолого-педагогічних, матеріальних, кадро­вих, режимних та організаційних умов для розвитку особистості шко­ляра, реалізації принципу наступності в процесі виховання, ранньої та поетапної діагностики учнів, формування професійних нахилів та їхньої професійної спрямованості. На відміну від загальноосвітньої школи, школа-комплекс (школа-дитсадок, дитсадок-школа-позашкіль- на установа, школа-ПТУ, школа-ВНЗ) повинна органічно забез­печувати взаємозв’язок освіти, умови для безперервного навчаль­но-виховного процесу, сприяти розширенню зв’язків освітнього зак­ладу з сім’єю, громадськістю, науковими та культурно-освітніми ус­тановами. Так, наприклад, ліцей № 28 м. Полтави працює у співдруж­ності з дошкільними дитячими закладами №№ 17, 62, кафедрою педагогіки Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, Полтавським національним технічним універси­тетом ім. Ю.В. Кондратюка та базовими підприємствами (елект­ромеханічним заводом та автоколоною 15354). Навчально-вихов­ний комплекс № 28 м. Дніпропетровська об’єднує декілька дитячих закладів: спеціалізовану школу естетичного профілю (1 -2 класи), гімна­зію (5-11 класи), медико-профілакгичний центр позашкільної роботи.

Дослідження досвіду діяльності шкіл-комплексів, ліцеїв, гімназій та авторських шкіл доводить, що необхідною умовою орга­нізації виховної роботи в освітніх закладах цього типу є постійне впро­вадження нових досягнень педагогічної науки, новітніх виховних та дидактичних технологій, а також неперервний творчий пошук шляхів, засобів і методів підвищення ефективності процесу виховання.

Отже, діяльність педагогічного колективу навчального зак-

' /й иіко /1. М., Шемет П.Г Виховуємо громадянина і професіонала: теорія, досвід. І Іон гава: Видавництво “Полтава”, 2003. — С. 214.

ладу для здібних і обдарованих дітей спрямована на пошуки нетра­диційних підходів до організації виховної роботи в процесі поєднання навчальної, позакласної та позашкільної діяльності (рис. 8.4.1.1).

Рис. 8.4.1.1. Структурно-логічна модель виховної роботи у навчальних закладах для здібних і обдарованих дітей

8.4.2.