<<
>>

Поняття про позакласну та позашкільну роботу

Позакласна робота — це спеціально організована діяльність школярів, яка сприяє поглибленню знань, розвитку умінь і навичок, виявленню, задоволенню і розвитку інтересів, здібностей і забезпеченню розумного відпочинку учнів.

Зміст позакласних занять спрямований на всебічний розви­ток школярів, виховання в них високих моральних і естетичних якос­тей, підготовку випускників шкіл до свідомого вибору професії.

Позакласна робота здійснюється безпосередньо школою через позаурочні заняття. До керівництва нею поряд з учителями залучаються батьки учнів, шефи, спонсори, представники закладів охорони здоров’я, громадські організації, а також учні-старшоклас- ники. В системі позакласної роботи поєднуються масові і групові форми організації позанавчальної діяльності учнів. До масових форм відносять конференції, диспути, конкурси, виставки творчих робіт, олімпіади та ін., до групових — гуртки, клуби, секції, товариства, студії тощо. В багатьох випадках виникає необхідність застосовува­ти також індивідуальні форми організації позанавчальної діяльності учнів. З цією метою можна пропонувати учням індивідуальні творчі завдання, консультації, самостійне читання книг тощо.

Позашкільна робота за змістом і формами дуже близька до позакласної роботи. Але вона проводиться не в школах, а в позашкільних закладах за місцем проживання учнів. Організаторами позашкільної роботи є насамперед — Палаци і Будинки школярів, Палаци і Будинки культури і спорту, дитячі та юнацькі бібліотеки, Будинки і станції юних техніків, натуралістів, туристів, музичні, художні та спортивні школи тощо.

Позакласна і позашкільна робота належить до найбільш ефективних засобів педагогічно доцільної організації вільного часу школярів. Подальший розвиток позанавчальних форм діяльності дітей, залучення до них кожного учня є необхідною умовою попередження і подолання педагогічної занедбаності учнів, їхньої неуспішності, не­дисциплінованості. Завдяки цьому можна досягти значних успіхів у профілактиці правопорушень і злочинів серед неповнолітніх.

Доцільно організоване дозвілля дітей, підлітків і молоді про­тистоїть стихії вільного часу, незайнятого корисною діяльністю. Дні, години і навіть хвилини, які є вільними від корисних справ, — це не­робство, котре справляє на виховний процес руйнівну дію. Саме не­робство стає причиною багатьох безглуздих учинків з боку дітей і підлітків, які ведуть до важких тілесних ушкоджень, нещасних ви­падків на воді, на вулицях міст, до пожеж. На цьому ґрунті вироста­ють і такі небезпечні соціально-педагогічні проблеми як педагогіч­на занедбаність, алкоголізм, наркоманія, правопорушення непов­нолітніх.

Позакласна і позашкільна робота може і повинна створити надійний заслін тим аномаліям виховного процесу, котрі викликаються безцільною втратою вільного часу школярів.

9.4.2.

<< | >>
Источник: Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навчально- методичний посібник: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ; Полтава: АСМІ,2004. — 504 с.. 2004

Еще по теме Поняття про позакласну та позашкільну роботу:

  1. 8.4.3. Позакласна та позашкільна виховна робота в школі- комплексі, ліцеї, гімназії таавторській школі
  2. 47. Поняття і види переведень на іншу роботу.
  3. Про нараду Брюховецького зі своєю старшиною, як вигнати з Малої Росії воєвод; про виконання того рішення і про воєвод, що втримались у деяких містах; про полтавську вірність; про благовіщенське свято і про сніг на нього; про монарший гнів на Малу Росію за зраду і про мстиву війну за те Ромодановського; про вихід Брюховецького на оборону вітчизни і про з'єднання його зі своїми полками на Сербинському полі; про прибуття д
  4. Про перший невдалий російський похід на Крим τα про причини його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман; про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про тодішню генеральну старшину та полковників; про злу- чення з московськими військами та про пе
  5. Про виправу до Нестервара полковників Ганжі й Остапа; про те, як відкупився Нестервар; про винищення нестерварських жидів; про взяття Нестервара та інших тамтешніх міст; про страх поляків і про \їхню втечу; про заміряння козацьких кордонів по річку Горинь; про дбалість примаса Віцерекса після смерті короля Владислава; про новопризначених гетьманів.
  6. Про злий умисел султана й вейзира турського на викоренення запорожців; про нещасливу їхню в тому ділі поведінку з погублен- ням у Запорозькій Січі численних янчарів; про щастя в тому запорожців і про всі тодішні діяння; про подяку їхню спасителеві Богу; про взятих живцем янчарів і про викуплення їх ханом; про чотири агиу що викупилися; про запорозький листу з підозрінням і діткливо писаний до Дорошенка; про клятвенн
  7. Про царювання трьох царів у Pocii; про стрілецький бунт і причини його; про якості государя Петра Олексійовича; про подГі, що були за його царювання; про розмежування Косоговим полтавських грунтів із коломацькими; про ханського посла в Москву і про постановления миру з Кримом; про королівські затяги козаків на Віденську війну і про заборону тих його затягів; про повторну переволочанську розміну і про викуплення Шеремета; про царське жалування, послане ханові.
  8. Про вибиття поляками з Полісся палїівців; про підпадання кримських солтанів з Петриком під Полтавський полк; про виправу за Дніпро Палія з лубенським полковником Свічкою для воєнного промислу; про гетьманське рушення з Лубен до Батурина; про повідомлення через грамоту в Москву про тодішні події; про гетьманський універсал у Засеймській сотні, в якому пропонується їм лишатися в спокої; про прусськог
  9. Про присилку на Ніжинське воєводство Савелова з супровідною патріаршою грамотою до гетьмана; про відвідання митрополитом Ясинсъким своєі єпархГі і про посвячення великоі мурованої церкви в Лубенському монастирі; про Петрикову втечу із Січі в Крим і про постановлення його гетьманом на Каланчаку; про Петрикові похвалки в тодішньому його намірі; про солтанський марш з Петри- ком на Малу Росію і про іхн
  10. Про турецьку завзятість на поляків і про головну поразку турків під Хотином від Собеського з поляками та козаками; про смерть короля Вишневецького; про вибрання на королівство Собеського і про перший його некорисний мир із турками; про козацьке лицарство під Хотином супроти турчина і про турецьку ярість за те на козаків із приготуванням до їхнього викоренення; про уманський бунт у Світлий понеділок і про вибиття Дорошенкових полковників та сердюків; про лядську й Ханенкову вдячність їм за те і п
  11. Про безперервне озлоблення поміж козаків; про обмову Многогрішного Мокрієвичем; про взяття йогоу Многогрішного, з товаришами до Москви і про вічне заслання їх у різні місця; про вибрання після Многогрішного на гетьманство Івана Самойловича; про дані йому монарші статті і про його попереднє життя; про царських послів, що мали бути на царських комісіях з поляками; про Дорошен- кову піджогу турків на поляків і на взятт
  12. Про королівські кошти, покладені на комедію; про відхід турків з Камуянця-Подільського і про віддання його полякам; про вальний Варшавський шеститижневий сейм; про смерть Лежайського, новгородського архімандрита, з надгробком, йому написаним; про тодішній голод та дорожнечу; про сонячне мінення; про елекцію і вибрання на ній на пожиттєве київське війтівство Дмитра Полоцького; про гетьманське перебування у Воронежі над Доном і про його повернення звідтіля назад.
  13. 3.Поняття про неврози
  14. Про справу Жабокрицького, номіната Луцько'і єпископії, його корес- понденцїі і про патріарші та царські відповіді; про листовну відозву архімандрита Хрисанфа до гетьмана; про смерть царя Іоанна Олексійовича; про шкідливе ординське вторгнення на Україну у помсту за Казикермен; про прусських музикантів, які прибули з Москви. Про бажання коронного гетьмана через лист відомостей у гетьмана Мазепи. Про запорозьку приязн
  15. Про повторне турецьке готування на розорення Чигрина; про начальників, які були з військом у Чигрині; про повторне прибуття бусурман під Чигрин; про тісну його облогу і про мужню козацьку відсіч з Чигрина; про нещасливий похід християнських командирів на оборону Чигрина і про їхнє прибуття до Дніпра; про переправу Дніпра; про те, як вони прогнали від Дніпра турків і татар; про рушення від Дніпра до Чигрин
  16. Про вихід шведів із Кракова і про вступ до міста польського короля; про королівський похід на Шведа із Кракова до Мазовїі та Пруссів і про успіхи Чернецького в Пруссах; про примус через трактат брандебуржців до Корони Польської, як було колись; про смерть Хмельницького і про неузгоду серед козаків щодо гетьманства; про вибрання в гетьмани Виговського і про його неправедну увагу до поляків.
  17. Про другу тримісячну книгу «Житій святих», котра вийшла з києво-печерськоі друкарні; про шкідливе татарське вторгнення під Сандомир та Львів; про патріарше благословення гетьману через грамоту на похід до Казикермена; про приязнь з Волощини до гетьмана з усілякими звідомленнями про чужоземців; про причини російської війни на Азов та Казикермен; про похід туди московських та козацьких військ; про невзяття тог
  18. Про гетьманський з’їзд у Севську із Голіциним для наради про похід; про розіслання гетьманського розпорядження в усі полки, щоб готувалися до походу; про раннє рушення в той похід; про прибуття до Самари і про прибуття до Чорної Долини; про ханське привітання там християнських військ зі шкодою для себе і для слобідських полків; про другу сутичку з ординцями на Колончаку; про зловлення там татарських «язиків» і пр
  19. Про перемогу Чернецького над шведами під Стремешним; про прибуття шведського короля в Прусси, про ствердження міцного союзу з пруссаками; про подарунок їм великопольських провінцій; про знесення з них шведських гарнізонів і встановлення прусських та про розіслання на те облудних універсалів; про щасливе воєнне змагання підляського й калішського воєвод зі шведським генералом Врешовцем; про шкоду від нього полякам і про забиття поляками того Врешовця; про генерала Дерфілінга зі шведами і польськог