Варіативні моделі сучасного класного керівництва

За умови формування нової парадигми виховання і посилен­ня його особистісно-гуманістичного вектору, надання великого зна-

Таблиця 9.3.5.1

ТЕХНОЛОГІЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ У ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА’

' Використані дослідження /.

— 471—

чення саме педагогічній допомозі, підтримці вихованця, його захис­ту у виховному процесі, актуальним стає питання оптимізаціїтехно­логії виховної діяльності класних керівників в умовах поліваріантної виховної системи сучасної школи. Зокрема, аналіз педагогічної теорії і практики дозволяє говорити про існування варіативних моделей класного керівництва в наш час.

Модель 1 — “Традиційний класний керівник” передбачає традиційне керівництво класним колективом упродовж його розвит­ку з 5 по 11 (12) клас. У цьому випадку “класний керівник призна­чається директором закладу з числа його педагогічних працівників (бажано з числа вчителів, що працюють у даному класі)”¹. Специ­фіка практичної реалізації даної моделі виявляється у паралельному здійсненні вчителем викладацької і виховної діяльності.

Модель 2 — “Звільнений класний вихователь ” пропонує надання керівництва класом вихователю, звільненому від викладан­ня. Згідно із Орієнтовним положенням про звільненого класного ви­хователя^{[190] [191], його діяльність зосереджується в межах функцій тради­ційного класного керівника, але на їх виконання надається більше часу. Режим роботи звільненого класного вихователя становить}

5- денний робочий тиждень із середнім тижневим часом роботи в школі і поза нею до ЗО годин. Розподіл годин диференціюється в залежності від змісту і форм діяльності, наприклад, на індивідуальне спілкування з учнями припадає 4 години на тиждень, на роботу з батьками — 3 години, на організацію харчування — 1,5 години, на науково-методичну роботу — 5 годин і т.

Модель 3 — “Класний керівник N-ого класу” дозволяє організувати діяльність класного керівника з дітьми конкретного віку, наприклад, класне керівництво лише у 7-ому класі. При переході дітей до 8-ого класу класний керівник передає повноваження виховання даного класного колективу іншому класному керівникові (класному керівникові 8-ого класу). А сам працює з дітьми, які перейшли із

6- ого в 7-ий клас. Безперечним позитивним моментом цієї моделі класного керівництва є наявність у професійному портфоліо вихователя ґрунтовної когнітивної бази стосовно психічних і фізіоло­гічних особливостей дітей певного віку і відповідного досвіду робо­ти з цими дітьми. Це, в свою чергу, сприяє ефективній вибудові оп­тимального виховного процесу у відповідності до вікових особливос­тей школярів.

Модель 4 — “Класний керівник різновікового колективу” передбачає організацію виховної діяльності класного керівника у різновіковому колективі. Вона може бути особливо ефективною в малокомплектних школах. Одним із позитивів цієї моделі виявляєть­ся можливість формування відносин взаємної відповідальності і взає­модопомоги як провідного фактору розвитку різновікового колективу.

Модель 5 — “Класний керівник двох класів” стверджує можливість організації виховної роботи одного класного керівника у двох класах одночасно. У такому разі можливі варіанти: дитячий колектив може складатися як з учнів одного віку (якщо два класи — з однієї паралелі), або із школярів різного віку (якщо діти одного класного колективу старші за дітей з іншого). При організації функц­іонування такої моделі особливого значення набуває врахування віко­вих та індивідуальних особливостей дітей, діагностика їхньої психо­логічної сумісності, загальний рівень навченості і вихованості дітей обох класів, обрахування перспектив їхнього розвитку в єдиному класному колективі.

Модель 6 — “Класний керівник паралелі класів” розкри­ває особливості діяльності класного керівника у паралелі класів.

Модель 7 — “Тьютор (куратор, наставник, вихователь) ” пропонує введення в штат співробітників школи тьютора, основною функцією якого є індивідуальний супровід розвитку вихованця, скла­дання його індивідуально-особистісного освітнього маршруту, відпо­відна робота з його батьками. Взагалі, слово “тьютор” походить з англійської мови і в перекладі означає “опікун”. Кожний вихованець протягом навчання у школі має свого особистого опікуна. Тьютор не обов’язково викладає у даному класі. Він може опікуватися кілько­ма десятками дітей із різних класів. Особливо ефективна ця модель при організації педагогічного процесу в школі третього ступеня (старшій школі), введенні профільної освіти, впровадженні дистан­ційного навчання.

Модель 8 — “Класний керівник із помічниками” дозволяє ввести в штатний розклад помічників класних керівників. Ними мо­жуть бути викладачі-предметники (наприклад, помічник класного керівника з реалізації валеологічного компонента виховання — вчи­тель з фізичної культури), співробітники школи (психолог, бібліоте­кар, валеолог, соціальний педагог, педагог-організатор та ін.), бать­ки, майбутні педагоги — студенти-старшокурсники, викладачі вищої школи або співробітники наукових установ.

Модель 9 — “Спеціальний класний керівник” передбачає надання індивідуальної допомоги і підтримки дитині з певними проб­лемами. Вчитель-предметник, опікуючись розвитком певного клас­ного колективу, у вирішенні проблем особистісного розвитку своїх вихованців тісно співпрацює із такими спеціалістами як психолог, кон­сультант з конфіденційних питань, учитель-лікарь та ін.

Модель 10 — “Команда класних керівників” дозволяє от­римувати класному колективу і кожному вихованцю педагогічну до­помогу і підтримку від групи вчителів, які працюють у даному класі. Усі вчителі несуть однакову відповідальність за всіх дітей. Педаго­гічна допомога і підтримка при практичній реалізації цієї моделі орга­нічно інтегруються в навчальний процес.

Кожна із виокремлених моделей має свої переваги і недо­ліки, тому їхня практична реалізація залежить від конкретних умов окремо взятої школи. У виховній практиці сучасних навчальних зак­ладів зустрічається поєднання структурних компонентів різних мо­делей, розробка і створення власних оригінальних зразків класного керівництва.

Отже, вибір моделі класного керівництва залежить від національної і регіональної освітньої політики, виховних орієн­тирів конкретної школи, авторського компоненту школи, пріо­ритетних напрямів і завдань її виховної системи, потенціалу педагогічного колективу й індивідуальних можливостей клас­них керівників. Сам факт варіативності у справі практичної організації класного керівництва в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах свідчить про справжню гуманізацію і де­мократизацію національної освітньої галузі, про досить вдале упровадження у виховну практику філософії особистісно-гу- маністичного виховання, орієнтованої на педагогічну підтрим­ку, допомогу і захист дитини.

gt; Завдання для самостійної роботи

1. Дослідіть докладніше питання історії виникнення і розвитку інституту класного керівництва.

2. Обґрунтуйте специфіку виховної діяльності класного керівника в умовах авторського оформлення власної виховної системи сучасним загальноосвітнім навчальним закладом.

3. Здійсніть зіставно-порівняльний аналіз запропонованих варіативних моделей класного керівництва (визначте їхні “плюси” і “мінуси”). Результати дослідження пропонуємо оформити у вигляді таблиці. Віднайдіть оптимальну модель класного керівництва з-поміж розглянутих.

4. Проведіть соціолого-педагогічне дослідження серед класних керівників місцевих шкіл щодо наявності інноваційного компонента в їхній професійно-педагогічній діяльності.

5. Здійсніть аналітико-бібліографічне вивчення основних аспектів організації виховної роботи сучасного класного керівника (на основі запропонованого плану даної лекції або за самостійно складеним — на власний вибір). Складіть додатковий бібліографічний покажчик для поглиблення знань з теми.

6. Опануйте додаткову інформацію з теми: наукові видання, періодичну літературу, картки передового педагогічного досвіду класних керівників, Інтернет-матеріали і т.д. Підготуйте виступ (доповідь, повідомлення, статтю тощо) за наступною тематикою:

—“Інноваційні види і форми діяльності класного керівника у сучасній школі”.

— “Нові напрями роботи сучасного класного керівника”. —“Кодекс гуманності класного керівника сучасної школи:

від концепції—до реалізації”.

— “Варіативні моделі класного керівництва у практиці сучасних шкіл”.

—“Сучасні засоби координації виховної взаємодії основних інституцій виховання: школи, родини, громади, держави”.

— “Нові підходи до сімейного виховання”.

7. Вивчіть педагогічний досвід класного керівника однієї із шкіл. Результати роботи презентуйте у вигляді картки педагогічного досвіду.

8. Напишіть есе на тему: “Сучасний учитель-вихователь: Особистість, Професіонал, Громадянин”.

9. Складіть пам’ятку класному керівникові щодо виконання його професійних обов’язків.

10. Розробіть положення конкурсу професійно-педагогічної компетентності класних керівників.

Питання контролю, самоконтролю знань та дискусії

1. Доберіть влучні вислови зі скарбниці народної мудрості, думки відомих діячів науки, освіти, письменників, просвітників щодо високої місії Вчителя-Вихователя у людському суспільстві і специфіки його праці. Презентуйте результати свого пошуку у студентській групі.

2. Серцевиною особистісно-іуманістичної позиції сучасного вчителя є теза “До особистості — через особистість!” Чи погоджуєтесь ви із цим? Як ви розумієте сутність цього твердження? Відповідь обґрунтуйте.

3. Установіть логічний зв’язок між термінами “наставник”, “груповод”, “вихователь”, “опікун”, “класний керівник”. Відповідь аргументуйте.

4. Визначте можливі засоби педагогічної допомоги, підтримки і захисту дитини при організації індивідуальної і групової виховуючої взаємодії.

5. Виявіть фактори конкретизації виховної діяльності класного керівника в умовах сучасного загальноосвітнього навчального закладу.

6. Поясніть сутність вашого розуміння поняття “технологія виховної діяльності”. Відповідь обґрунтуйте.

7. Установіть основні аспекти реалізації технології виховної діяльності класного керівника в сучасній школі.

8. Створіть власну модель класного керівництва на основі ваших знань про характерні особливості парадигми особистісно-гуманістичного виховання і про специфіку варіативних моделей класного керівництва, а також з опорою на власний досвід. Підготуйте свій проект до захисту в студентському колективі.

9. Організуйте і проведіть у колективі студентів і викладачів дискусію на тему: “Місія і соціальний статус учительства у сучасному світі”. При обстоюванні власної позиції оперуйте статистичними даними, психологічними дослідженнями, думками науковців, власними міркуваннями щодо даної проблеми.

10. Організуйте і проведіть у студентському колективі обговорення проблеми “Класний керівник: бути чи не бути?” Врахуйте “за” і “проти” зі сторінок педагогічної преси, сформуйте особистісно-професійну позицію щодо цієї дилеми.

Тематика бакалаврських і магістерських наукових робіт

— Проблема класного керівництва в педагогічній теорії і сучасній шкільній практиці: проблеми і перспективи.

— Гуманізація виховного простору як одне з пріоритетних завдань класного керівника сучасної школи.

— Гуманізація внутрішнього світу вчителя-вихователя у мікровимірі його професійно-педагогічної діяльності.

— Особистісно-гуманістична позиція класного керівника як передумова, фактор і результат його особистісно- професійного саморозвитку.

— Варіативні моделі класного керівництва як соціально зумовлений феномен нашого часу.

— Педагогічна допомога, підтримка і захист дитини як провідні аспекти особистісно-гуманістичної позиції сучасного вчителя-вихователя.

— Сучасний класний керівник як лідер команди шкільних педагогів.

— Особливості виховної діяльності класного керівника в навчальних закладах нових структур.

— Інноваційна діяльність класного керівника щодо встановлення партнерства з батьками учнів.

— Технологія середовищного підходу у виховній діяльності сучасного класного керівника.

Література

1. Амонашвили Ш.А. Рызмышления о гуманной педагоги­ке. — М., 1995.

2. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Ин­новационный курс. — Кн. 1. — Казань, 1996; Кн. 2. — Казань, 1998.

3. Белухин Д.А. Основы личностно ориентированной педагогики: Курс лекций. — Часть I. — М.: Издательство “Институт практической психологии”, Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1996.

4. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реа­лізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями): Навчально-методичний посібник. — К.: ІЗМН, 1996.

5. Бойко А.М. Теория и методика формирования воспиты­вающих отношений в общеобразовательной школе. — К.: Вища школа, 1991.

6. Бойко А.М., Шемет П.Г. Виховуємо громадянина і про­фесіонала. — Полтава, 2003.

7. Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно-ориен­тированного образования. — Ростов-на-Дону: Изд. Рост, пед. ун-та, 2000.

8. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1986.

9. Волинська Н. Наставники в дореволюційній гімназії // Завуч. — 2001. — № 3. — Вкладка. — С. 2-3.

10. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики: Учебное пособие. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Изд-во УРАО, 1999.

11. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Отв. ред. исост. П.В. Алексеев. — М., 1995.

12. Дереклеева Н. Направления работы классного руководи­теля в современных условиях // Відкритий урок. — 2001. — №3. —С. 7-11.

13. Зміст діяльності та досвід роботи класного керівника (класного вихователя), звільненого від викладання // За­вуч.— 1999. — №20-21 (26-27).—липень. — С. 10-11.

14. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. — М.: Педагогика, 1989.

15. Класний керівник у сучасній школі: Методичний посібник І В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. — К.: 13МІ1, 1996

16. Новосьолова Л. Основні напрямки діяльності класного керівника//Завуч.—1999. — №20-21 (26-27).—липень. — С. 11.

17. Поляков С. Портрети на тлі класного керівництва // За­вуч. — 1999. — № 6 (12). — лютий. — С. 7.

18. Робулъ О.М., Семергей Н.В. Технологія виховної діяль­ності: Навчально-методичний посібник. — Полтава: АСМІ.2001.

-19. Розенберг А.Я. Чи потрібен класний керівник ? // Рідна школа. — 1994. —№5. — С. 32-33.

20. Семенов В.Д. Социальная педагогика: история и совре­менность. — 2-е изд. — Екатеринбург, 1995.

21. СкульськийР.П., СтупарикБ.М. Класний наставник: бути чи не бути? // Рідна школа. — 1992. — № 7-8. — С. 17-23.

22. Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: инновационная деятельность. — М., 1997.

23. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. — М„ 1998.

24. Wagenen L.N., Hibbard К.М. Building teacher portfolio // Educational leadership. — 1998. — Vol. 55. — № 5. — February. — P. 26-29.

Дана тема за своїм змістом є дискусійною, вимагає подальших наукових пошуків і перевірки практикою.