“Догляд за дітьми з рахітом та проявами алергічного діатезу”

Тема “Рахіт”

Рахіт — захворювання дітей раннього віку, в основі якого лежить недостатність вітаміну групи Д у організмі дитини, яко проявляється порушенням мінерального та інших видів об­міну.

Кальційпенічний варіант рахіту проявляється деформація­ми кісток, у яких відбувається процес остеомаляції, виражо-

mill тонус м’язів, підвищена пітливість, тахікардія, порушен­им і ну, функцій травної системи. Перебіг рахіту відбувається І їм І І >І 111 Є.

•І’осфоропенічний варіант рахіту характеризується вира- і і'іііім зниженням фосфору в крові, проявляється млявістю •іііі'іі, загальмоваиістю, м’язовою гіпотонією, деформація ске- *∣∙∣ιι зумовлена остеоїдною гіпертензією.

Варіант рахіту з незначними змінами відбувається в легкій .∣∣∣∣∣∣mi, має підгострий перебіг, деформація кісток незначна.

Гема “Спазмофілія”

Спазмофілія — захворювання, яке характеризується • тільністю дітей від 6 місяців до 18 місяців життя до судом. In к ворювання пов’язане з рахітом. Раптове підвищення ак­ційної форми вітаміну Д в організмі пригнічує функцію при- мінтоподібних залоз, кальцій починає відкладатися в кістках і ∣∣I∣∣γhi> його в крові падає. У крові підвищується основний ре- ∙∣∣∙∣∣ι∣ і кальцій виводиться з сечею через канальці нирок. В умо- міік зниженого кальцію розвиваються судоми.

Гема “Гіпервітаміноз Д”

Захворювання розвивається при передозуванні вітаміну і руни Д, спостерігається гостра і хронічна форми Д-вітамінної іи і ексикації.

Гостра форма проявляється стійкою апорексією, блюван- інім, зниженням маси тіла, підвищеною збудливістю, судома­ми, вираженою тахікардією.

Хронічна інтоксикація визначається дистрофією, яка про- ірссус, апорексією, порушенням сну, підвищенням щільності

і. іі-і'ок, раннім закриттям великого тім’ячка, змінами серцево- ∣ удинної системи.

Здійснення догляду за дітьми з рахітом.

Розрахунок доз вітаміну Д для лікування рахіту

Проблема. Нервово-м’язова збудливість. Підвищена пітли­вість. Тахікардія. Порушення сну. Деформація кісток, що зу­мовлено розм’якшенням кісток. М’язова гіпотонія. Остеоїдна гіперплазія.

Показання. Клінічні симптоми з боку нервової, кісткової, м’язової систем, затримка фізичного розвитку.

Протипоказання. Симптоми гіпервітамінозу вітаміну Д.

Виконавець. Патронажна медсестра, палатна медсестра ста ціонару.

Місце проведення. Дитяча поліклініка, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Історії хвороби або історії роз­витку дітей, листок призначення, препарати вітаміну Д.

І Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Вибір препаратів. Підготувати водний розчин вітаміну Д₃. І

Підготовка дитини. Провести об’єктивне обстеження ди тини та встановити період рахіту.

II. Основний етап.

1. Застосувати дітям з І ступенем рахіту добову дозу вітамі ну Д₃ — 2000МО.

2. Застосувати дітям з II ступенем рахіту добову дозу віта міну Д₃ — 4000 МО.

3. Застосувати дітям з Ill ступенем рахіту добову дозу віта міну Д₃ — 5000 МО.

4. Провести курс лікування протягом ЗО—45 днів.

III. Завершальний етап.

У подальшому для попередження загострень та рецидиві и хвороби застосувати добову дозу вітаміну по 2000 МО протягом ЗО днів 2—3 рази на рік з інтервалами між ними не меншими, ніж 3 місяці до 3—5 річного віку.

Примітка. За призначенням лікаря застосувати препара ти кальцію, магішо, АТФ, полівітаміни — Е, В, С, А, у вікових дозах. Необхідно виконувати рекомендації по догляду — це до тримання режиму дня та гігієни, природне вигодовування. Че

∣∣. Мазі накладати на уражені ділянки шкіри ватним тампо­ном. На обличчя дитини можна накладати маску з марлі, яка просякається маззю. Маска має отвори для очей, носа, рота.

(і. Склад зборів лікарських трав, які входять до складу милі, слід підбирати залежно від характеру шкірних проявів.

7. При загрозі інфікування перевагу треба надати зборові з ромашки, нагідок, чистотілу, шавлії, кропиви, материнки, оману. Ефективні мазь із березового дьогтю, іхтюло-цинко-на- ∣∣rι планова мазь, паста Лассара.

В. Використання гормональних мазей можливе тільки за призначенням лікаря.

III. Завершальний етан.

Зробити позначку про застосування примочок, мазі у лист- ііу призначення.

11римітка. Увага! Стежити за ефективністю місцевого лі­кування. У разі потреби направити матір з дитиною на кон­сультацію до дерматолога.

Проведения лікувальної ванни

Проблема. Порушення з боку кістково-м’язового апарату, відставання у фізичному розвитку, поява елементів висипу на шкірі, мокнуття, екземи.

Показання. Деформація скелета, слабкість м’язів, уражен­ні! шкіри.

Протипоказання. Висока температура тіла, період розпалу Інфекційного захворювання.

Виконавець. Патронажна медсестра. Палатна медсестра і іаціонару.

Місце проведення. Домашні умови, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Дитяча ванна, сповивальний і шлик, пелюшки, комплект дитячого одягу, водний термо-

метр, гаряча і холодна переварена вода, марлеві серветки (5— 10 шт.), ватні кульки (20—25 шт.), стерильна олія — 50 мл, дитяче мило, щітка для миття ванни, морська сіль — 50—100 г, хвойний екстракт — 1—2 г, крохмаль — 5—10 г, відвар трав.

Рецепт № 1, який пропонується при лікуванні рахіту:

пшеничних висівок — 1 кг

пророслих зерен жита — 200 г

кореня аїру — 1 кг

дубової кори — 200 г,

трави чебрецю — 200 г,

кори верби — 100 г

листків волоського горіха — 200 г

трави череди — 200 г

соснових пагонів — 1 кг.

Рецепт № 2, який пропонується при лікуванні екземи, мок- нуття:

дубової кори, листків і вершків стебел шавлії, коренів медун­ки, листків смородини, трави чебрецю 5 столових ложок кож­ного компонента

квіток ромашки — 3 столові ложки

соснової хвої — 15 столових ложок

кореня лопуха, трави череди, — 10 столових ложок кореня аїру кожного компонента

пшеничних висівок — 500 г

пророслих зерен жита — 250 г.

Усе цс змішують, заливають 10 л води і варять у закритій посудині півгодини. Коли прохолоне, проціджують, і можна додавати до ванни гарячого окропу.

І. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Медичному працівникові одягну­ти халат, шапочку, поліетиленовий фартух і протерти його 0,2 % розчином дезактину з мийною речовиною. Гігієнічна об­робка рук.

Підготовка обладнання, предметів догляду. Дитячу ван­ночку помити під гарячою проточною водою дитячим милом з щіткою, після чого облити її окропом або обробити ванночку 0,2 % розчином дезактину і змити гарячою водою. На дно ван­ночки покласти пелюшку і водний термометр. Заливати пере­варену воду спочатку холодну, а потім гарячу. Температура

поди 37 °С. Підняти головний кінець ванночки на 10—15 см, на цьому кінці покласти пелюшку, яка складена в 8 разів.

Підготовка дитини. Дитину заспокоїти, розповити на сно­пи вальному столику.

II. Основний етан.

1. Приготувати ванну з відвару лікарських трав за рецепта­ми № 1, 2 з температурою 37—38 °С.

2. Покласти дитину на сповивальний столик, розповити її.

3. Узяти дитину на руки, підтримуючи її голову. Повільно опускати дитину у воду з відварами трав, спочатку ноги, потім тулуб, голову тримати на одній руці.

4. Тривалість ванни поступово збільшувати, від 5 до 15 хв ні 10 днів.

5. Нагріти пелюшку або простирадло. Після ванни дитину обгорнути теплою пелюшкою і покласти на сповивальний сто­пок.

6. Змастити складки шкіри стерильною олією і сповити ди­тину.

7. Через 2 год після проведення ванни дитину обов’язково переодягнути.

8. Для проведення соляної ванни підготувати 50—100 г морської або повареної солі на 10 л води. У марлевому мішечку покласти у воду сіль, де вона буде розчинятися. Курс — 15— 20 ванн.

9. Для проведення ванни з хвойним екстрактом взяти 1 г екстракту на 10 л води. Курс — 15—20 ванн.

10.Для підготовки ванни з крохмалю взяти 3—4 г (3 столо­нах ложки) крохмалю на 10 л води. Крохмаль розвести в хо- 'іодній воді, додати в окріп і зварити.

III. Завершальний етап.

Про проведення ванн робити позначку в листку призна­чень, в історії розвитку дитини.

11 римітка. Під час проведення ванни стежити за станом ЦІІТИНИ.

Увага! Курс проведення ванн 10 днів. У разі потреби пов- нірний курс призначається через 1 міс.

Ведення харчового щоденника для дітей з алергічним діатезом

Проблема. Алергічна реакція на продукти харчування.

Показання. Визначення, по можливості, тих продуктів харчування, на які проявляється алергічна реакція.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра.

Місце проведення. Домашні умови, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Набір продуктів харчування на добу, щоденник.

I. Попередній етан.

Підготовка медсестри. Патронажна медсестра вивчає алергологічний анамнез сім’ї.

Підготовка оснащення. Підготувати щоденник, для запи­су всіх страв, які споживає дитина.

Підготовка дитини. Дитина повинна одержувати таку кількість білків, жирів, вуглеводів, яка відповідала б віковим нормам. Обмежити енергетичну цінність їжі за рахунок вугле­водів, які легко засвоюються (каші, киселі, цукор). Частину жирів (ЗО %) давати у вигляді олій.

Обмежити вживання солі. Виключити продукти, які заго­стрюють явища діатезу (яйця, рибу, коров’яче молоко, верш­ки, масло, м’ясні бульйони, шоколад, какао, мед, ікру, ягоди, фрукти і овочі червоного та оранжевого кольору — полуниці, шипшину, моркву, червоні яблука, апельсини, мандарини, аб­рикоси, курагу).

II. Основний етап.

1. Завести щоденник за графами:

2. У першій графі записувати продукти, які споживає ди­тина під час сніданку, обіду, вечері.

3. У другій, третій, четвертій графах зазначати реакції піс­ля сніданку, обіду, вечері.

4. Спочатку кількість нових продуктів у добовому раціоні дитини обмежена, при введенні нового продукту харчування

зразу потрібно помітити, чи с на цей продукт прояв алергічної реакції.

III. Завершальний етап.

Вести щоденник потрібно 2—3 тижні, після чого можна дізнатися, які продукти харчування викликають у дитини за­гострення алергічного діатезу.

Примітка. Увага! Медсестра обов’язково організовує кон­сультацію дитини у алерголога. Бажано в алергологічному ка­бінеті зробити проби на з’ясування причини прояву алергічної реакції до найпоширеніших алергенів. Діти з різними проява­ми алергічних реакцій стоять на диспансерному обліку в алер­голога, під наглядом спеціаліста їм проводиться десенсибіліза­ція організму.

Допомога дитині при позитивній алергічній реакції загального типу - анафілактичному шоку

Проблема. Непритомність, порушення дихання, серцево- судинної діяльності.

Показання. Негайна ліквідація гострої алергічної реакції негайного типу.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячої поліклініки або дитячого стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, домашні умови.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, пінцети (2—3 піт.),

ЇО%спирт — 50 мл, ватні кульки (20—25 піт.), препарати в ампулах — 0,1 % розчин адреналіну, 1 % розчин мезатону, ."У» розчин супрастину, 2,5% розчин нінольфену, преднізо- '11)11, гідрокортизон.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Після дезінфекції рук надягнути ■ іерильнігумові рукавички.

Підготовка медичного інструментарію. На стерильний чоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, імочені 70 % спиртом.

Підготовка дитини. Провести обстеження дитини, з’ясу- ∣∣∣∣∙∣ її причини алергічної реакції. По можливості припинити

дію алергену. Анафілактичний шок виникає при введенні ан­тибіотиків, сульфаніламідних препаратів, гаммаглобуліну, вакцин, сироваток та інших лікарських засобів, при укусах комах, від холоду. Негайно припинити введення препарату, який викликав алергічну реакцію. Якщо алерген потрапив аерогенним шляхом (речовини побутової хімії, шерсть і пух тварин, птахів тощо), негайно забрати дитину з цього при­міщення, де діє алерген, забезпечити доступ свіжого повітря.

II. Основний етап.

1. Негайно ввести підшкірно 0,1% розчин адреналіну 0,1 мл. Уводити 0,1 % розчин адреналіну по 0,1 мл кожні 15хв (З—5 ін’єкцій до виведення дитини з алергічного шоку).

2. Місце ін’єкції або укус обколоти 0,1 % адреналіном в розведенні 1:10’000. Готують розчин: 0,1 мл 0,1 % адреналіну і 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

3. Якщо введено лікарські засоби в кінцівку, то накласти на кінцівку джгут вище місця введення.

4. ІІа місце ін’єкції або укусу комахи прикласти холод.

5. При блискавичній формі негайно проводити реаніма­ційні заходи: штучну вентиляцію легенів і закритий масаж серця.

6. Провести інгаляцію 100% киснем через маску в кіль­кості 10—12 л за 1 хв.

7. Внутрішньовенно ввести глюкокортикоіди: преднізолон у дозі — 2—5 мг на 1 кг маси (в 1 мл преднізолону ЗО мг діючої речовини) або дексаметазон, який рахується як преднізолон.

8. Внутрішньовенно ввести 2,5 % розчин ніпольфену —1 0,1 мл на 1 кг маси (1—2 мг на 1 кг маси) або димедролу 1 % розчин у дозі 1 —2 мг на 1 кг маси тіла.

9. Внутрішньовенно ввести еуфілін 2 % розчин (5 мг на 1 кг маси).

10. При недостатньому ефекті — внутрішньовенно краплин­но ввести 0,2 % розчин норадреналіну у дозі 1—3 мкг на 1 кг маси тіла з фізіологічним розчином натрію хлориду.

11. При некупованому бронхоспазмі проводиться інгаляція сальбутамолом, вентоліном.

12. Терміново госпіталізувати до реанімаційного відділення

III. Завершальний етап.

В умовах стаціонару внутрішньовенно або ендотрахеально вводити 0,1 % розчин адреналіну в дозі 5 мкг на 1 кг з подаль­шим його введенням внутрішньовенно краплинно в дозі 1 — 2 мкг на 1 кг у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до віднов- иення ефективного кровообігу.

Внутрішньовенно краплинно вводиться гідрокортизон у дозі 5 —15 мг на 1 кг (в 1 мл гідрокортизону 25 мг діючої речо­вини). Проводиться інфузійна терапія.

Примітка. Увага! При явищах шоку, що зберігаються (після попередньої премедикації 0,1 % атропіном сульфату (0,1 мл на рік життя, але не більше 0,5 мл) та кетаміном у дозі .'і мг на 1 кг внутрішньовенно), проводиться інтубація трахеї і ІІІВЛ.

Тема “Робота медичної сестри в маніиуляційному кабінеті”

Оброблення та дезінфекція рук.

1. Зняти каблучки і прикраси.

2. Відкрити кран, відрегулювати температуру і потік води.

3. За допомогою дозувального пристрою в заглиблення су­хих долонь втирають антисептик (кутасепт) або змоченими ним ватними кульками обробляють долоні, пальці, між паль­цями, у шкіру на тильній стороні руки,

4. Вимити руки з милом до зникнення запаху дезінфік- тшіта.

5. Висушити руки паперовим рушником чи серветкою, якою потім закрити кран і відправити на дезінфекцію. Руки в рукавичках дезінфікуються аналогічним методом.

Увага! Роботу в рукавичках можна проводити протягом t год (в одних).

Накриття стерильного столу.

1. Одягається ковпак, халат, маска.

2 Миються руки, насухо витираються і проводиться їх зне- шраження.

3 Дворазово дезінфікусться процедурний стіл дезрозчи- іюм (0,2 % розчином дезактину або ін.).

4. Перевіряються бікси на: герметичність; наявність дати стерилізації; підпису медсестри, яка проводила стерилізацію; найменування бікса індикатору стерильності. Ставиться дата розкривання і свій підпис; відкриваються замочки бікса, бе­руть стерильні ватні кульки, змочують їх 70 % спиртом і об­робляють руки.

5. Відкриваються за допомогою педальної підставки бікси (це може зробити санітарка).

6. Достаються корнцангом рукавички і надягаються.

7. Береться корнцангом стерильний пінцет.

8. Стерильним пінцетом достається стерильне простирадло і береться в ліву руку.

9. Кладеться пінцет в суху стерильну посудину (або посу­дину з дезрозчином).

10. Розгортається на витягнутих руках стерильне прости­радло над столиком так, щоб воно було складене вдвоє.

11. Стерильне простирадло розкладається на столі так, щоб нижній край звисав зі столу на 20 см.

12. Розкладається друге стерильне простирадло в тій же послідовності.

13. Береться третє стерильне простирадло, згортається в четверо і кладеться поверх другого простирадла (4 шари внизу і 4 шари зверху).

14. Ззаду захвачуються всі шари простирадла з двох сторін двома цапками, з переду двома цапками захвачується тільки 4 верхніх шари простирадл.

15. На бирочці ставиться дата, час накриття стерильного столу, свій підпис і вона прикріплюється до простирадла. Взяв­шись за передні цапки, відкривають стіл.

16. Стерильним пінцетом викладають на стерильний стіл необхідні стерильні інструменти, шприци, голки, мішечки зі стерильними тампонами, кульками і т. ін.

17. У випадку, якщо на стерильний стіл будуть викладати­ся інструменти, які пройшли стерилізацію в розчинах дезін­фектантів (вологі), то на краю столу, де буде стояти сітка для інструментів перед їх розкладкою, стелиться стерильна клейон­ка і стерильне простирадло (рушники), складене вчетверо.

18. Стіл накривається зверху чотирма стерильними шара­ми простирадл.

Додаткова інформація. Стерильний стіл вважається від­критою стерильною поверхнею, її можна використовувати тільки 6 год.

Дезінфекція шприців одноразового використання.

1. Медична сестра готує дезрозчини. На посудині з дезроз- чином обов’язковими є дата та час приготування, нідпис ме­дичної сестри.

2. У посудині № 1 шприци попередньо очищаються від біо- матеріалів, лікарських препаратів, методом пропускання дез- розчинів через голку в об’ємі, що в 4 рази перевищує об’єм шприца.

3. У посудині № 2 дезінфікують шприци та голки протягом 1 год. Голки з шприців після їхнього використання перед зану­ренням в дезрозчин у посудину № 2 не змінюється. Дезрозчин набирається в шприц, потім шприц занурюється в дезрозчин повністю, а для того, щоб він не випливав кладуть ґніт.

4. Після експозиції шприц розбирають: голку деформують і утилізують, а поршень і циліндр споліскують під проточною водою, висушують та здають старшій медичній сестрі.

Увага! Дезрозчин в посудинах № 1 і № 2 використовуються одноразово.

Виконання ін’єкцій. Навички

Внутрішньовенне струминне введення лікарських препаратів

Проблема. Патологічні стани, що вимагають в плані ліку­вання внутрішньовенного струменевого введення лікарських препаратів.

Показання. Призначення лікаря.

Місце проведення. Маніпуляційний кабінет лікарні або поліклініки.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети, ватні кульки; робочий маніпуляційний столик, на якому нідготовлено: одноразові шприци, голки, венфлони, корнцанг в дезрозчині, 70 % етило­вий спирт, стерильні рукавички в упаковці, лікарські препа-

рати, призначенні для внутрішньовенного струменевого вве­дення, посудина з дезрозчином (0,2 % розчину дезактину) для використаних кульок; посудина з дезрозчином (0,2 % розчину дезактину) для промивання і замочування одноразових шпри­ців і голок; джгут; подушка клейончаста; прокладка під джгут; аптечка для профілактики СНІДу.

I. Попередній етап.

Підготовка медичної сестри. Одягнути халат, шапочку, маску. Руки двічі вимити проточною водою з використанням одноразового мила. Висушити одноразовим паперовим рушни­ком і обробити 70 % етиловим спиртом, надіти стерильні рука­вички з упаковки.

Підготовка інструментарію та медикаментів. Взяти корнцангом із стерильного столика лоток і покласти в нього пінцет. Пінцетом покласти на лоток необхідну кількість ват­них кульок, попередньо змочених 70 % етиловим спиртом. Об­робити шийку ампули двічі, або гумову пробку флакона ват­ною кулькою змоченою 70 % етиловим спиртом, нісля підпи­лювання іншою стерильною кулькою відламати шийку ампули і набрати призначені медикаментозні засоби в шприц. Випус­тити повітря, притримуючи канюлю голки першим і другим пальцями лівої руки. Покласти підготовлений шприц у сте­рильний лоток.

Підготовка дитини. Зібрати у батьків дитини алерголо­гічний анамнез, отримати дозвіл на проведення маніпуляції. Провести психологічну підготовку дитини.

II. Основний етап.

1. Покласти дитину на спину оглянути можливе місце внутрішньовенної пункції (ліктьова ямка, тильна поверхня кисті, стопи).

2. Руку дитини розташувати долонею вверх, для макси­мального розгинання руки, під ліктьовий суглоб покласти клейончасту подушку.

3. Гумовий джгут накласти поверх серветки на плече на 5 см вище ліктьової ямки. Після накладання джгута пульс на променевій артерії повинен визначатися.

Особливості внутрішньовенної ін’єкції у дітей до 5 років. Джгут не накладається. Помічник затискає плече (5 см вище

ліктьового згину), при пальпації вени пульс не повинен зник­нути.

4. Провести легкий масаж передпліччя в напрямку від кисті руки до ліктьової ямки.

5. Визначити методом пальпації локалізацію, рухомість ліктьової вени.

6. Місце ін’єкції двічі обробити ватними кульками, змоче­ними 70 % етиловим спиртом.

7. Взяти шприц (венфлони) в праву руку, I, III, IV пальця­ми зафіксувати циліндр, а II пальцем голку. Зріз голки напра­вити догори і встановити з боку поділок на шприці.

8. І пальцем лівої руки зафіксувати вену.

9. Проколоти шкіру над венозним стовбуром і провести голку над веною 1-1,5 см, потім змінити кут розташування шприца до 30° і проколоти стінку вени, провести голку іце на 0,5 см по ходу вени.

10. Відтягнути поршень шприца на себе, якщо в шприц по­пала кров з вени, обережно лівою рукою зняти джгут або на­тискання помічника.

11. Впевнитись, що голка не вийшла з вени, для цього ще раз відтягнути поршень шприца на себе.

12. Повільно ввести призначений лікарський препарат, стежачи при цьому за загальною реакцією дитини.

13. Прикласти до місця ін’єкції ватну кульку, змочену 70 % етиловим спиртом і швидким рухом вивести голку з вени.

14. Зігнути руку дитини в ліктьовому суглобі і притискати ватну кульку до місця ін’єкції протягом 3 — 5 хв.

15. Голку і шприц промити не менше, ніж у 20 мл дезінфек­ційного розчину (0,2 % дезактину).

16. Розібрати голку і шприц і замочити (але не знімаючи голку — наказ № 120) в іншій посудині з 0,2 % розчином де­зактину на 1 год.

Проведення внутрініньошкірної діагностики

(на виявлення сенсибілізації до антибіотика)

Проблема. Загальний процес, викликаний бактеріальною флорою, що потребує введення антибіотика.

Показання. Призначення лікарем введення антибіотика.

Місце проведення. Маніпуляційний кабінет, лікарня, вдома.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні лотки, пінцети, ватні кульки; робочий маніпуляційний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци (ємністю 10 мл, 1 мл), голки, корнцанг в дезрозчині, 70 % етиловий спирт, стерильні рукавички в упаковці, при­значений лікарем антибіотик, посудина з дезрозчином (0,2 % розчин дезактину) для використаних кульок; посудина з дез­розчином (0,2 % розчин дезактину) для промивання і замочу­вання одноразових шприців і голок.

І. Попередній етап.

Підготовка медичної сестри. Одягнути халат, шапочку, маску. Руки двічі вимити проточною водою з використанням одноразового мила. Висушити одноразовим паперовим рушни­ком і обробити 70 % етиловим спиртом, надіти стерильні рука­вички з упаковки.

Підготовка інструментів та лікарських препаратів. Узяти корнцангом із стерильного столика лоток і покласти в нього пінцет. Пінцетом покласти на лоток необхідну кількість ватних кульок, попередньо змочених 70 % етиловим спиртом. Узяти флакон з антибіотиком, прочитати назву препарату, його дозу, що міститься у флаконі, термін придатності. Підня­ти нестерильним пінцетом серединку металевої кришки. Обро­бити гумовий корок ватною кулькою змоченою 70 % спиртом. Набрати в 10 мл шприц необхідну кількість ізотонічного роз­чину натрію хлориду, із розрахунку: 1 мл розчинника на 100 000 ОД антибіотика. Проколоти голкою гумовий корок і ввести розчинник у флакон. Від’єднати флакон разом з голкою від шприца і струшуючи флакон, довести до повного розчинен­ня антибіотика. Взяти інший одноразовий стерильний 1 мл шприц і під’єднати його до голки, що знаходиться у флаконі. Набрати 0,1 мл розведеного в співвідношенні 1:100 000 анти­біотика і дібрати в цей самий шприц 0,9 мл ізотонічного розчи­ну натрію хлориду, замінити голку на іншу з упаковки, розта­шувавши її так, щоб зріз був зі сторони поділок на шприці. Покласти в стерильний лоток.

Підготовка дитини. Зібрати у батьків дитини алерголо­гічний анамнез, пояснити сутність і необхідність проведення

цпііої маніпуляції, отримати дозвіл на проведення маніпуля­ції. Провести психологічну підготовку дитини.

II. Основний етап.

Іінутрішньошкірна проба.

1. Надати дитині зручного положення (сидячи або лежачи и ліжку). Максимально розігнути руку, внутрішньою гіоверх- ιι