ТАКСОНОМІЯ РОДУ HOMO

Ще Карл Лінней відніс людину до загону ви­щих приматів. В наш час до цього загону вклю­чають: І) надсімейство гоміноідеа - викопні і сучасні люди; 2) надсімейство антроморфоідеа з сімейством панід (роди пан-шимпанзе і горила) та сімейством сімід (орангутанги); 3) надсімей­ство церкопітекоідеа із сімейством гібонових (з різними підрозділами); 4) надсімейство плати- ринових чи американських мавп з двома сімей­ствами хапалід та цебід.

Усі сучасні люди (за К. Ліннеєм) складають один рід - Ното і один вид sapiens. Цей таксон застосовується переважно і сьогодні. Однак вид sapiens дуже політенічний (багатоваріант­ний), виражений великою кількістю різновидів. Основою для віднесення усіх сучасних гомінід до одного виду є здатність вступати у шлюбні зв’язки і отримувати повноцінне потомство. Іс­нують три головних ознаки гомінід: випрямлене положення тіла, хватальні властивості рук, роз­винута ротова фонація (мова). Відмінності, які спостерігаємо серед сучаснихафроамериканців, європейців, монголів чи індонезійців, майже зо­всім непомітні в будові скелету і черепа (зате зо­внішні ознаки дуже різко виражені навіть серед тих же європейців).

пою. банзе

Філогенез. Ще починаючи з книги Ч. Дар- віна “Походження видів...” (1859) популярна версія походження людини стосувалася пошу­ків "проміжної ланки”. Вважалося, що як тільки ця ланка буде знайдена, коло замкнеться і лан­цюг еволюції стане повним. Це був, зрозуміло, дуже спрощений погляд на складну ситуацію

- спільний предок людини і шимпанзе не був ні людиноподібною, ні звіроподібною Взаємні стосунки поміж людино]

- це швидше стосунки поміж двоюрідними бра­тами, що мали далеких спільних предків, а не

стосунки поміж батьком і сином. Взамін однієї “проміжної ланки” між людиною і її далеким мавпячим предком існували сотні різних ви­дів і підвидів - перехідних форм, які впродовж 25 млн. років дуже складно взаємно переплели­ся.

Відділившись від загального генеалогічно­го стовбура, людиноподібні мавпи все більше і більше спеціалізувалися біологічно, пристосо­вувалися до навколишніх умов - наземного спо­собу життя (горили), деревного (орангутанги) і проміжного наземно-деревного (шимпанзе).

Рис. 1. Періодизаційна геологічна схема розвитку Землі від кембрію до сучасності

Рис. 2. Умовна схема розвитку і зміни хребетних організмів від риби до людини (за Д. Ламбертом)

Рис. 3. Генеалогічна гілка антропоїдів, гоміноїдів, гомінідів і людини

Рис 4. Схематичний родовід приматів і людини

Рис. 5. Гілка родоводу сучасних мавп і людини

2.3.