<<
>>

ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

В статті доводиться необхідність розробки теорії внутрішньогосподарського контролю, адекватної ринковим умовам

господарювання. Автор виділяє специфічні ознаки контролю і наголошує на необхідності застосування системного підходу до вирішення проблем внутрішньогосподарського контролю.

Ключові слова: внутрішньогосподарський контроль, елементи

внутрішньогосподарського контролю, зворотній зв’язок.

І. Вступ

Проблема контролю була актуальною в усі часи. Це пояснюється тим, що право власності автоматично породжує право контролю над цією власністю. Слід пам’ятати, що контроль завжди був соціальною функцією, яка виникла в процесі усуспільнення праці, і обумовлена характером виробництва і розподілу продуктів. В свій час В.І. Ленін пов’язував питання обліку і контролю з питанням про владу: “Контроль без влади є пустою фразою... Для того, щоб контролювати, потрібно мати владу” [1, с 345-346]. Оскільки контроль є постійною функцією державного управління, то це пояснює існування зовнішнього державного контролю. В командно-адміністративній системі держава була одноосібним власником і контролером. З переходом до ринкових умов господарювання, виникненням підприємств різних форм власності, розвитком фінансово-кредитної системи звузились функції зовнішнього контролю та посилилась нагальна необхідність у розробці раціональних систем внутрішнього контролю у всіх сферах діяльності підприємства. Крім того, контроль постійно збагачується новим змістом, новими формами, придбає свої відмінні риси. Все це диктує необхідність організації контролю більш високого порядку, який відповідає потребам ринку і спрямований на зміцнення режиму законності та правопорядку. Саме ця необхідність вимагає розробки глибокої та грунтовної теорії внутрішньогосподарського контролю.

Оскільки внутрішньогосподарський контроль здійснюється безпосередньо в процесі господарської діяльності, має всеосяжний характер як за обсягом всіх операцій і процесів, так і за часом його здійснення, він є основою загальнодержавного контролю [2, с.

234].

Економіка: проблема теорії та практики. Збірник наукових праць. - Випуск .185 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. -с.113-119 ’

Проблемам внутрішньогосподарського контролю були присвячені роботи О.А. Шпіга, Ф.Ф. Бутинця, М.Г. Чумаченка, Л.М. Крамаровського, І.А. Білобжецького, М.Т. Білухи та багатьох інших вчених. Однак сучасні зміни у господарській системі вимагають створення теорії контролю, адекватної ринковій економіці. Залишаються невирішеними питання методологічного та організаційного забезпечення системи контролю, класифікації контролю, координації органів зовнішнього та внутрішнього контролю тощо. Наявність великої кількості невирішених проблем, дискусійність більшості теоретичних положень обумовлюють актуальність обраної теми дослідження та визначають його цільову спрямованість.

II. Постановка задачі

Метою дослідження є уточнення поняття “внутрішньогосподарський контроль” шляхом систематизації та критичного аналізу поглядів вчених з цього питання, виділення специфічних ознак контролю та доведення позиції щодо необхідності системного підходу до вивчення проблем контролю.

В статті використано загальнонауковий діалектичний метод, а також методи порівняння та аналізу.

ТТТ. Результати

До кола питань, що складають зміст теорії контролю входить:

1) з’ясування загального поняття про господарський контроль і обгрунтування тих загальних вимог, які пред’являються до нього на визначеному етапі розвитку ринкових відносин;

2) визначення місця контролю у системі економічних наук;

3) визначення предмета, об’єкту та суб’єктів контролю;

4) розробка та уточнення методів контролю;

5) визначення принципів організації контролю.

Ознаками контролю є наступні: 1) це самостійна функція управління; 2) це універсальний засіб одержання інформації каналом зворотнього зв’язку між об’єктом і системою управління; 3) за його допомогою встановлюють причини і винних у відхиленнях для усунення негативних явищ і недопущення їх в майбутньому [3, с. 8].

Проблема розгляду контролю як самостійної функції управління вимагає дослідження його економічної природи, основних функцій і проявів, визначення місця контролю в системі функцій управління.

В· W W

цілому господарський контроль доцільно розглядати з двох позиціи: вузькому і широкому розумінні.

У вузькому розумінні контроль пов’язують з будь-якою функцією управління, наприклад, обліком, коли облік формує інформаційну базу для контролю. Під контролем розуміють також перевірку діяльності кого-небудь або чого-небудь.

Більш широкий зміст в поняття “контроль в управлінні” вкладується при визначенні його як перевірки дотримання і виконання нормативно встановлених задач, планів і рішень [4, с. 90]. Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне здійснення поставлених цілей [5, с. 10].

Є.А. Кочерін стверджує, що “...поняття “контроль в управлінні” слід розглядати в трьох основних аспектах:

1) контроль як систематична і конструктивна діяльність керівників, органів управління, одна з основних управлінських функцій, тобто, контроль як діяльність;

2) контроль як кінцева стадія процесу управління, серцевиною якою є механізм зворотнього зв’язку;

3) контроль як невід’ємна складова процесу прийняття і реалізації управлінських рішень, що безперервно бере участь в цьому процесі від його початку до кінця" [6, с. 13].

Однак автор одразу стверджує, що даний підхід не претендує на охоплення всіх рис, що характеризують це поняття. Тут відображено лише найважливіші риси, що дозволяють перейти до розгляду ключових понять контролю [там же, с. 13].

Якщо розглядати контроль на макрорівні, то він є: 1) складовою управління суспільним відтворенням; 2) невід’ємним елементом побудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої та виконавчої влади [5, с. 9].

Контроль як функція управління дозволяє своєчасно виявити та ліквідувати ті передумови і фактори, які заважають ефективному веденню виробництва, успішному досягненню поставленої мети, відкоригувати діяльність підприємств, організацій чи їх структурних підрозділів [там же, с.

10].

Оскільки предметом нашого дослідження є внутрішньогосподарський контроль, звернемось до його визначення в економічній літературі.

В довідковому посібнику знаходимо наступне визначення цього контролю: “Внутрішньогосподарський контроль здійснюється за

господарськими операціями і процесами, які відбуваються у виробничих об’єднаннях і на підприємствах. Так, наприклад, бухгалтерія контролює дотримання лімітів відпуску матеріалів на виробництво, працівники ВТК контролюють якість випущеної продукції тощо” [7, с. 329].

В більш узагальненому вигляді цей контроль названий як

“внутрішньосистемний господарський контроль”, під яким розуміють наступне: “Контроль за господарською діяльністю всередині системи - це перевірка виконання прийнятих рішень, що дає можливість одержувати інформацію про функціонування ланок системи. Контроль створює зворотній зв’язок між суб’єктом і об’єктом управління, між центром системи та її ланками. Зворотній зв’язок необхідний для прийняття рішень в процесі господарського управління, коригування відхилень від заданої програми, досягнення отптимальних результатів господарської діяльності” [8, с. 119].

В.Д. Андреев дає наступне визначення внутрішнього контролю: “Внутрішній контроль - це система контрольних процедур, план організації і методи управління об’єктом з метою ефективного проведення бізнесу, захисту активів, усунення помилок, охайності облікових перевірок та своєчасного надання фінансової інформації” [9, с. 221].

М.Я. Штейнман, розглядаючи внутрішньогосподарський контроль на сільськогосподарських підприємствах, визначає його як “...систематичну перевірку всіма посадовими особами і громадськими організаціями підприємства в межах їх компетенції виконання рішень партії та уряду, вказівок вищестоящих організацій, планових завдань і соціалістичних зобов’язань, використання виробничих ресурсів, збереження соціалістичної власності і дотримання законності з метою виявлення резервів підвищення ефективності суспільного виробництва і рішучого уникнення крадіжок, зловживань та марнотратства” [10, с.

12]. Л.М. Крамаровський під внутрішньогосподарським контролем розуміє “... контроль, здійснюваний первинними ланками галузі за економічною та соціальною діяльністю своїх виробничих одиниць, цехів, служб та інших внутрішніх структурних підрозділів” [11, с. 36]. Спільним у цих визначеннях є те, що вищезазначені автори акцентують увагу на організаційному забезпеченні внутрішньогосподарського контролю, не розкриваючи його економічної сутності.

Зарубіжні вчені Ч.Т. Хорнгрен, Дж. Фостер визначають внутрішній контроль як ’’...комплекс бухгалтерського управлінського контролю, який допомагає забезпечити відповідність рішень, прийнятих в організації, з реалізацією їх на практиці” [12, с. 398].

А.А. Терехов стверджує, що “внутрішньогосподарський контроль можна розглядати як контроль адміністративний та економічний (в тому числі бухгалтерський)” [13, с. 512]. Таким чином, автор називає склад внутрішньогосподарського контролю, але також не розкриває його змісту.

Ми вважаємо, що найправильнішим шляхом є розглядати внутрішньогосподарський контроль, застосовуючи системний підхід. Пристосовуючи поняття “система” до контролю, слід говорити, що контроль є складною, динамічною, саморегулюючою, інформаційною системою, яка складається з сукупності елементів, пов’язаних спільною функцією та постійно взаємодіючих один з одним.

Під елементами внутрішнього контролю підприємства слід розуміти процедури контролю, центри відповідальності, середовище контролю, системи обліку.

IV. Висновки

На підставі вищезазначеного можна зробити висновки, що внутрішньогосподарський контроль:

1) здійснюється практично безперервно, охоплює всі сфери

функціонування підприємства, його результати повинні оперативно використовуватись в управлінні;

2) здійснюється безпосередньо на підприємстві відповідними службами ,

що дає можливість своєчасно виявляти недоліки при здійсненні операцій, вживати заходи щодо їх усунення. У зв’язку з цим внутрішньогосподарський контроль є постійно діючою функцією управління на підприємствах, дієвим засобом сприяння збереження цінностей і коштів [14].

Посадові особи, які здійснюють контроль всередині підприємства, закликані забезпечити

загальнодержавні інтереси та інтереси даного підприємства; вони керуються в своїй діяльності діючим законодавством і посадовими інструкціями;

3) є об’єктивно необхідним елементом системи управління господарською системою, створює зворотній зв’язок між її елементами;

4) не охоплює всіх видів контролю, дія яких відбувається всередині господарської організації, а розповсюджується на визначене коло об’єктів всередині підприємства, які складають його структуру. До сфери внутрішньогосподарського контролю не включено такі види контролю, як контроль державних контролюючих органів, контроль суду, прокуратури, арбітражу та інші види контролю;

5) внутрішньогосподарський контроль відрізняється від зовнішнього контролю тим, що керівництво господарської організації, яке здійснює цей контроль, несе відповідальність за результати діяльності всієї системи та її ланок, а також приймає рішення, спрямовані на забезпечення раціонального функціонування всієї системи та її окремих ланок;

6) контроль є складною, динамічною, саморегулюючою, інформаційною системою, яка складається з сукупності елементів, пов’язаних спільною функцією та постійно взаємодіючих один з одним.

<< | >>
Источник: Виговська Н.Г.. Господарський контроль в соціально орієнтованій економіці: проблеми теорії і методології: Монографія. - Житомир: ЖДТУ,2006. - 288 с.. 2006

Еще по теме ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ:

  1. Контроль
  2. ЛІТЕРАТУРА:
  3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ
  4. ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
  5. ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ
  6. ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВНУТРІШНІЙ АУДИТ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ
  7. МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУР ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ НА АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ (СТАТТЯ 1)
  8. Зміст