3 промови Ю.Романчука на Других загальних зборах Народної Ради 26 грудня 1890p.
Щоби теперішнє так тяжке і прикре положення русинів поправилося, мусять наступити зміни: а) в виконуванні обов’язуючих заповітів і постанов і взагалі в цілім ноступованні правительства і йогоорганів, б) в некорисних для русинів постановах і розпорядженнях, усуненням їх і заступленням новими вдорозі адміністраційній, в) в некорисних для русинів законах, знесенням їх і заступленням новими в дорозі законодавчій.
Щодо першої справи потрібна взагалі зміна цілої системи правительственної, цілого иоступовання правительства супротив русинів в тім напрямі, щоби русини і руські справи та інтереси були зовсім з рівною прихильностею трактовані, як кожді інші. A іменно потрібно: 1) щоби при обсаджуванні вищих носад в адміністрації і судівннцтві увзгляднено також русинів; 2) щоби руські урядники і учителі против своєї волі не були переношені в західну Галичину, а ті, що суть вже в західній Галичині, щоби могли звідтам вернути до східної; 3) щоби урядники і учителі русини при авансах і в кождім взгляді були нарівні трактовані з другими; 4) щоби в міністерстві просвіти був один вищий урядник русин для справ руського шкільництва і гр.-кат. церкви; щоби для руських шкіл народних інспекторами окружними і учителями іменовано тільки такі особи, котрі докладно знають руський язик; 6) щоби при обсаджуванні гр.-кат. капітул і нарохій уважано передовсім на спосібність і заслуги комиетентів; 7) щоби при виборах до всяких тіл реирезентанійних иравительственні власті і органи заховувалися зовсім безсторонно і тілько строго пильнували законного порядку, а нри виборах до рад громадських і повітових уможливляли нри тім ще вибір людей спосібних і вповні відповідних; 8) щоби руські товариства, інституції, корпорації, згромадження, як і поодинокі особи під кожднм взглядом були нарівні трактовані з другими.
Дорогою адміністраційною, постановами і розпорядженнями повинні бути ці справи переведені; 1) щоби у східній Галичині були ностановлювані лише гакі урядники і судії, котрі викажуться докладним знанням руського язика в слові і письмі; 2) щоби всі ц.к.
цивільні власті, уряди і суди в східній Галичині супротив руських сторін, навіть без ініціативи тих же, в слові і письмі уживали гілько руського язика, а до руського письма тілько руських букв. 3) щоби на всіх урядових будинках в східній Галичині всі наниси з верху і в середині були також руські - (сі три точки суть вже в більшій часті унормовані цісарськими постановами [з 20 жовтня 1852, 10 цвітня 1861] і міністсріальними розпорядженнями [міністерства справ внутрішніх з 22 жовтня 1852, міністерства справедливості з 24 марця, 8 жовтня, 9 липня, 7 серпня і 28 жовтня 1860. 21 ивітня і 24 надолиста 1861, 5 червня і 11 серпня 1869], однакож ті постанови і розпорядження не виконуються; 4) щоби організаційний статут Ради шкільної краевої (22 липня 1867 Ч.4.Д.З.кр.) так змінено, щоби в ній була або окрема секція для руського шкільництва, або половина її членів були русини; 5) щоби в львівськім університеті сістематизовані були катедри з руським язиком викладовим для біблійної історії, догматики і історії Русі, щоби за номочію стінендін і нідмог уможливено обсадження більше катедр руських на нравничім і філософічнім факультеті, і щоби урядовим язиком того університету (нобіч польського) був також і руський; 6) щоби окрім академічної гімназії у Львові і руських иаралельок в Перемишлі, заложена була ще одна руська гімназія в Бучачі або Чорткові і руські Гімназії, а но крайній мірі сталі руські наралельки нри одній гімназії на Покуттю (в Коломиї або Станіславові), одній на Поділлю (в Тернополі або Бережанах) і одній в Підгір’ю горішнього Дністра (в Стрию, Дрогобичі або Самборі): 7) шоби заложена була бодай одна учительська семінарія мужська (по можності в нолуднево-східній частині краю) з руським характером, а семінарії учительські мужеські і женські у Львові, Станіславові, Тернополі і Перемишлі щоби були вповні зутраквізовані як щодо язика внк.падового, так і урядового, і щоби при кожній з гих семінарій була 4-клясова руська школа вправ; 8) щоби у східній Галичині всюди, іменно в містах і місточках, де нема руської школи, а єсть достаточне число руських дітей, обов’язаних до шкільної науки, закладані були руські школи народні, щоби в руських школах народних наука польського язика мала на цілі тілько розуміння його, а не ноиравне уживання, і щоби в них урядовий язик був руський; 9) щоби в руській церкві усунений був всякий вплив чужосторонний, а руські монастирі василянські і виховання василянських новиків, віддані року 1882 єзуїтам, щоби були назад привернені вас.илянам.Змін в законах мусять русини добиватися іменно таких: I) в статуті краенім і красній ординації виборчій знесення курій, заведення безпосередніх виборів з тайним голосованиям і розширення права активного вибору; 2) того самого в законі о репрезентації державній і ординації виборчій ради державної; 3) основної реформи закона о репрезентації повітовій і повітовій ординації виборчій в подібнім напрямі; 4) знегення патронату.
Другі загальні збори *Народної Ради» у Львові .· Правда 1891. Січень. С.56-58.
3.
Еще по теме 3 промови Ю.Романчука на Других загальних зборах Народної Ради 26 грудня 1890p.:
- Утворення і політична діяльність Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР)
- Ухвала Української Національної Ради про злуку Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою (3 січня 1919)
- Маніфест Центральної Української Народної Ради з приводу початку угорської окупації частини Закарпаття та перенесення столиці Підкарпатської Держави до м. Хуст (10 листопада 1938 p.)
- Ради у запорожців. Військова рада, її регламент та функції. Курінні та паланкові ради
- Резолюція Української Центральної Ради з приводу відповіді Тимчасового Правительства на домагання, предложені делегацією Української Центральної Ради (3 червня 1917 p.)
- Глава 2. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
- Постанова Президії Верховної Ради CPCP, Ради Народних Комісарів CPCP i Центрального Комітету ВКП(б) «Про створення Державного Комітету Оборони» (30 червня 1941 p.)
- Глава 9. О действиях других отношений и других привычек
- Закон «Про порядок видання законів» (8 грудня 1917 p.)
- 1. АНТИКРІПОСНИЦЬКИЙ І НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ ХА НАРОДНОЇ ВІЙНИ
- Універсал Директорії Української Народної Республіки (22 січня 1919 p.)
- ТЕМА 11. ДЕРЖАВНИИ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
- “Догляд за дитиною грудного віку”
- 60. Відмінність пояснення адвоката в суді касаційної інстанції від промови адвоката в суді першої інстанції по цивільній справі
- ОРГАНІЗАЦІЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ НАРОДНОЇ ВЛАДИ В ЗАКАРПАТТІ 1944—1945 рр.
- 2. СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ НАРОДНОЇ ВЛАДИ. ВХОДЖЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ ДО УРСР
- СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1918—1923 рр.)
- Наказ міністра народної освіти проутвореннянаціональної нижчої початкової школи (1918 p.)
- О заболеваниях грудных детей и их лечении