Поняття та структура норми права

Первинним ланцюжком системи права є норма права. Це загальнообов'язкове,

формально визначене правило поведінки суб'єкта права, що криє в собі

державно-владне веління нормативного характеру, встановлюється,

санкціонується і забезпечується державою для регулювання суспільних

відносин.

припису: вони узагальнюють типові, тобто такі, що неодноразово

повторюються, життєві ситуації; розраховані на невизначену кількість

суспільних відносин; адресовані неперсоніфікованому колу суб'єктів,

дозволяють окреслити межі поведінки всіх суб'єктів, що підпадають під таку

ситуацію; діють у часі та просторі неперервно; чинність дії правової норми

припиняється або скасовується уповноваженими суб'єктами. Норма права має

внутрішню структуру, що виражається в її внутрішньому поділі на окремі

елементи, зв'язані між собою: гіпотезу, диспозицію, санкцію. Гіпотеза —

частина норми права, яка містить умови, обставини, з настанням яких можна

чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції. Диспозиція —

частина норми, що містить суб'єктивні права та юридичні обов'язки, тобто

само правило поведінки. Санкція — така частина норми права, в якій подано

юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, зафіксованого

в диспозиції. Санкції можуть бути каральними (штрафними), відновними чи

заохочувальними (позитивними). Диспозиції, гіпотези і санкції за складом

поділяються на прості й складні та альтернативні, а за ступенем

визначеності змісту — на абсолютно чи відносно визначені.