Екоцид (ст. 441).

Безпосередній об'єкт цього злочину — екологічна безпека людства.

Об'єктивну сторону цього злочину утворять: масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Масове знищення рослинного і тваринного світу означає знищення великої кількості рослин і/або тварин, або їх повне знищення на певній території.

Отруєння атмосфери або водних ресурсів — це їх забруднення отруйними або іншими шкідливими для людини речовинами. До водних ресурсів відносяться як поверхневі води (океанів, морів, рік, озер та інших водних об'єктів), так і підземні води.

Під іншими діями слід розуміти інші шкідливі дії щодо тваринного і рослинного світу, атмосфери і водних ресурсів або дії щодо інших природних об'єктів (наприклад, землі та її надр), або щодо навколишнього природного середовища взагалі (наприклад, руйнування озонового шару).

Кожна із зазначених у ст. 441 дій характеризується тим, що вона може спричинити екологічну катастрофу. Це має принципове значення для відмежування цього злочину від злочинів проти довкілля (статті 236—254). Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зонами екологічної катастрофи оголошуються території, де внаслідок діяльності людини чи руйнівного впливу стихійних сил природи виникли стійкі або незворотні негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що призвели до неможливості проживання на них населення і ведення господарської діяльності.

У міжнародному кримінальному праві термін «екоцид» офіційно не застосовується. Цей злочин являє собою порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу з широкими, довготривалими і серйозними наслідками. Така заборона, зокрема, передбачена у Додатковому протоколі І до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. і Конвенції про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1977 р.

Цей злочин вважається закінченим, коли вчинена будь-яка із зазначених у ст. 441 дій, яка могла спричинити екологічну катастрофу.

Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел. Суб'єкт злочину — будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 441 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.